Міла Сонячна. Творча Сторінка (поезія для дітей та дорослих)

МІЛА СОНЯЧНА (ЩЕРБИНА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА) — ПИСЬМЕННИЦЯ, ПЕДАГОГИНЯ, ВОЛОНТЕРКА.

19 червня 1977 року в м. Бобровиця на Чернігівщині близько 19 години вечора після грози під пологовим будинком один щасливий тато зробив надпис на асфальті: «Ура, Люда!». Потім були інші імена: Людочкою і Милусею кликали в родині, Людмилою Михайлівною – на роботі; у паспорті ж фіксувалося спочатку дівоче прізвище Куц, а потім за першим шлюбом – Чекмарьова, за другим Щербина. Псевдонім Міла Сонячна виник спонтанно при публікації віршів в Інтернеті, а потім постав при виході збірок «Будь ласка, столик на двох» (2019), «Метро» (2020),  «Тобі» (2021), «4.5.0»(2023), «Мозаїка» (2024).

Нині Міла Сонячна живе в селі Чайки на Київщині, займається письменницькою, волонтерською, громадською та педагогічною діяльністю, готує до друку вже шосту збірку творів. Пише для дорослих та дітей.

Почала писати вірші ще навчаючись у школі, тому разом із прагненням здійснити свою мрію (стати вчителем) росло і бажання поділитися зі світом поетичними одкровеннями. Такі заклади освіти як Київська дитяча Академія мистецтв, ліцей №157, гімназія «Столиця», Петропавлівсько-Борщагівський Міжнародний ліцей  «НШН» стали певними творчими осередками однодумців, де відбулася реалізація Людмили як педагога, і також  спонукали до письменницької діяльності.

Твори для душі, оформлені в першу збірку «Будь ласка, столик на двох» (2019, видавництво «Автограф») передбачали, на думку авторки, індивідуальне спілкування з читачем – саме з  обраними.  

Друга ж збірка «Метро» (2019), написана переважно в транспорті, вийшла (парадоксально!) саме в час закриття підземки та охопила більше жанрів і зачепила чимало актуальних тем – відповідно знайшла й ширше коло поціновувачів слова.

Третю «Тобі» (2020) було скомпоновано для школярів, і нею почалося своєрідне «турне» школами – таким чином педагогічна діяльність вийшла за межі певного закладу. Ця книга виникла саме внаслідок багатолітньої викладацької практики. Завдяки доданим до майже кожного твору словничкам школярі можуть  зрозуміти певну поезію, а педагогу «Тобі» стане у пригоді при вивченні окремих тем шкільної програми,  бо це не лише збірник художніх творів, а й своєрідний методичний посібник мовознавчого й суспільного спрямування. Наприклад, на уроках української мови до  теми «Лексика» можна використати гумористичну поезію «Канікули в Закарпатті» (під час вивчення діалектизмів),  а потім  вірш «Історія про школяра», що містить неологізми (жаргонізми) й просторічні слова. На уроках української літератури під час вивчення календарно-обрядових купальських пісень можна використати фрагменти повісті «Віщі сни» тощо.

Четвертий збірник творів «4.5.0» побачив світ 2023 року, попри війну та її жахіття, з надією й вірою…

Окрім видання згаданих чотирьох збірок за власний кошт (Міла жартома називає це вкладом у просвітництво), можна бачити її твори в періодиці: за студентських часів — у  газеті Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Педагогічні кадри» та тижневику Міністерства освіти та науки  «Освіта» (1995); також її поезії увійшли до антології «Золота молодь» (1999);  неодноразово публікувалася в Козелецькій  «районці»  – «Новини придесення» (адже, як оминути увагу рідне селище?); під час педагогічної діяльності статті у газеті «Завуч»(2006) та шкільному виданні  ліцею №157 «Діалоги» тощо. Нині поезію чи прозу Міли Сонячної можна почитати в  альманахах Національної спілки письменників «Нескорена Україна» (2022-2023), журналах «Дніпро» (2023), «Luminus» (№2,2023), «Подих душі», Русалчин сон», «FoxyLit», «Олександрійський маяк» (№4, 2024), а також у мережі «Фейсбук».

Пані Людмила  періодично  долучається до різних заходів у Києві, серед яких — презентації власних збірок (Будинок письменників України; Мистецький відділ Бібліотеки імені Лесі Українки, Бібліотека на Русанівці тощо), викладання української (створила та  провела серію авторських уроків  у «Гончаренко-центрі», а також онлайн-вебінари для охочих «Говорімо українською»), волонтерські концерти  («Поетичні посиденьки» у Галереї «Висоцький на Воздвиженці», м. Київ;  «Чекаю. Вірю.Люблю» – смт. Козелець, м. Лохвиця);  провела та проводить багато творчих зустрічей у школах і бібліотеках Києва та області з дітьми. Брала учать у онлайн-фестивалі «Віршень» (2023).

Міла Сонячна (Щербина  Людмила Михайлівна) — письменниця, педагогиня, волонтерка.

"Ішов військовий на завдання,
Молилася дружина зрання:
Просила в Бога, долі, світу,
Щоб знов жили із татом діти.
Просила так, що звідкись крила
На спині у бійця з'явились!
Чи відросли, чи хтось позичив?
А доля чує: її кличуть..."

(Міла Сонячна)