Михайло Чабанівський (1910 – 1973 рр.) належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю.
Влітку з вудкою, узимку з рушницею за плечима Михайло Іванович проводив довгі дні серед тихих річок, спокійних озер, замріяних лісів. До всього придивлявся, за всім турботливо стежив: де пересохло джерельце, де обміліла річка, де посадити дерево, щоб буяла природа на радість людям. Так народжувались його книги - правдиві, сповнені теплої любові до рідної землі.
Михайло Чабанівський прожив нелегке, наповнене високим і прекрасним змістом життя. Дитинство було неласкаве й голодне. Жив Михайлик у нестатках і злиднях без матері, в сім'ї селянина-бідняка. За роки Радянської влади хлопець закінчив школу, педагогічний технікум, вчився заочно в Ленінградському університеті.
З 1931 року працював у пресі, тоді ж почалась літературна творчість. Перший вірш "Слово піаністові" Чабанівський надрукував у журналі "Робселькор". Через три роки опублікував у журналі "Червоний боєць" поему "Азовсталь". Писати прозу молодий поет почав у роки Великої Вітчизняної війни.
З перших днів боротьби проти гітлерівських загарбників Михайло Іванович пребував на фронті. Починав війну рядовим бійцем, закінчив майором. Спершу був солдатом, потім фронтовим кореспондентом.
Перші книги письменника, які побачили світ одразу ж по війні, розповідали про безсмертний подвиг радянського солдата. Згодом Чабанівський охоплює своїм письменницьким зором все багатогранне життя народу як у часи війни, так і в мирні дні. Улюбленими темами стали: праця колгоспників і шахтарів, захист природи, людська доброта і краса.
Перша книжка Михайла Чабанівського - збірка оповідань "Свіжа скиба" - побачила світ 1949 року. Після того вийшли збірки оповідань, нарисів, повістей "Казковий край", "Срібні ключі", "Кам'яне небо", "Стоїть явір над водою", романи "Біля Дунаю", "Тече вода в синє море".
Для юних читачів Чабанівський видав книги оповідань "Під зорями Балканськими" (1951), "Зелена чаша" (1960), "Степовий цвіт" (1956).
Оповідання для дітей та юнацтва часто друкувались у журналах "Барвінок", "Піонерія", "Зміна".
Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей.
Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи.
Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.
За матеріалами: Національна бібліотека України для дітей
"Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок. Собача жалібно скиглило, падало, переверталося на траві, намагаючись встигати за своїм довгоногим мучителем. Але той навмисне стрибав через кущі, бігав поміж деревами, а цуценя, впавши на землю, котилося, ніби клубочок білих ниток. Серце Ігоря не витримало. Блідий, із стиснутими кулаками, він миттю перехопився через паркан і став перед хлопчиком..." (Михайло Чабанівський)
"Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев - все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так воно вже й багато лежало в полі зору, але й цього було досить, бо коли у твоїх струнких і трепетних ногах пульсує кров юності, все належить тобі, а того, що навколо, вистачає цілком, щоб у ньому вмістився всесвіт..." (Михайло Чабанівський)