Вірші для дітей від Михайла Стельмаха
Михайло Панасович Стельмах - український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей. У розділі - дитячі вірші Михайла Стельмаха з різних його збірок: "Їжачок", "Гриб діткам купив шапки", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел","Колискова", "А у мене є сестричка", "У нас гуси не сердиті", "Грядочка сестрички", "Хрін", "Настуся", "Через луг, через горбок", "Бобер", "Бурундукова сім'я", "Забудько", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга", "Що посієш, те й пожнеш", "Чому кріт не з'являється на світ?", "В їжаковім вітряку", "Бурячок і їжачок", "Заячий секрет", "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка", "Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся", "Йде зима", "Зимою", "Літо-літечко", "Червень", "Сонечко, світи", "Колосок до колоска", "Дощ", "На баштані", "Іжачок і грибок", "Грядочка сестрички", "Гарбуз", "Коло млина", "Розлилися води", "Квітень", "Весна", "Сонце стукає в віконце", "Ми любимо весну", "На баштані", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ", "Забудько", "Через луг, через горбок", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Борсук", "Заєць і рак".
"Рожевий схід. Галуззя молоде
Пісні виспівує привітні.
Поміж березами дівча іде
У хусточці блакитній..."(Михайло Стельмах)
Тільки хвилі, і небо блакитне,
І водою діброва бреде,
Перед мною дороги привітні,
Перед мною життя молоде.(Михайло Стельмах)
"Обминувши луг, що вкрився мiддю,
Слiд до хати губиться в бору.
В хатi пахне парене обiддя,
Сiк густий покрив кору."(Михайло Стельмах)
Повість Михайла Стельмаха "Щедрий вечір" ― один з найоптимістичніших та життєстверджуючих творів письменника. У ній автор розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Життя України в двадцяті роки було непростим, скрути зазнавали дорослі й діти. Але дитяча пам'ять головного героя всотує тільки найяскравіші, найщасливіші епізоди життя. Як каже Стельмах від імені Михайлика: "...і хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у цім світі, де є зорі, і тихі вогники, і щедрі вечори..."
Автобіографічна повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» змальовує нелегке дитинство хлопчика Михайлика, у якого не було навіть чобіт. Але це не завадило йому відчувати радість життя, помічати красу природи, бути добрим та милосердним, поважати хліборобську працю. З великою любов'ю згадує письменник своїх рідних — батька-матір, діда. Саме від них він отримав перші уроки людяності, відчуття прекрасного, здатність до мрії, почуття гумору й проніс їх через усе життя. Твір сповнений ліризму, місцями нагадує поезію.
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого. Із ніжністю він згадував і батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи... Про шкільні роки письменника читаємо у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства...