"Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу..." (з легенди)
Вірші "Осінні дні", "Весняний ранок", "Вечір".
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
22 квітня — Ляля, або Красна гірка (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)
23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)
10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)
13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє
Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня
12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)
24 червня — Івана Купала (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)
29 червня — Петра і Павла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)
19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)
"Умивало літечко ранки росами,
Щебетало співами стоголосими.
Напувало ріки підземні зливами,
Вигравало теплими переливами."(Наталя Карпенко)
"Щодня літо поспішало до саду, збирало росу, а потім брало пензлик і відро з фарбою для того, щоб розмалювати кожну ягідку. Сонечко приходило на поміч Літечку: лагідним промінням розчісувало траву в полі, доглядало за квітами..." (Людмила Кибалка)
"На зеленому серпанку
Розсипало сонечко
Намистинки зранку.
Покотилися, розгубилися
У травиці-муравиці.
Круглолице сонечко
Промінчики-рученята простягло:
— Любі діточки!
Як на ниточку намистинки нанизати,
Щоб докупи все зібрати..." (Людмила Кибалка)
"Барвно травень одягає
Сади, парки, ліси;
Ніжно розчісує
Вербам довгі коси;
Яблуням дарує
Білі хустки;
Щоранку розсипає
Блискітки роси."(Людмила Кибалка)
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
У червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.
"Цього літа я вперше спробувала пофарбувати цвітом підмаренника справжнього (Galium verum) і, на своє щастя, отримала чудовий результат. Як довго фарбує писанку (куряче яйце) ця рослина? Кладемо яйце до відвару і йдемо за компотом, наливаємо собі чашку, вкраюємо хліба, смакуємо і повертаємося. Коли виймемо писанку з барвника, вона буде жовтою-жовтою, такою жовтою, як сам цвіт підмаренника, а, може, й густішої барви. До такого яскравого тла шовковичний барвник кріпиться за лічені секунди і писанка стає світло-зеленою, колір приємний та соковитий, теплий виходить..." (Ірина Михалевич)
"Сьогодні мова про антипку — дику вишню. Це дерево ще називають магалебською вишнею. У липні (першій половині) вишеньки на ній достигають і стають чорними. Ягоди ці невеликі, в них мало м'якоті, проте пахнуть вони надзвичайно приємним пряним ароматом. Плоди антипки фарбують біле яйце спочатку в блакитну барву, а далі в темно-синій колір. Поверх жовтого кольору від чорнобривців дає холодний зелений відтінок, поверх марени красильної — темно-фіолетовий." (Ірина Михалевич)
"Рада вітати Вас, дорогі друзі! Сподіваюся, що Ви в доброму настрої і почуваєтеся незле. Щиро Вам того бажаю. Триматися. Думалося мені нині, як розвивати просторову уяву. Є різні рецепти. Писанка, виявляється, покращує не тільки естетичний смак, додає знань про символіку і наші традиції, допомагає привести в рівновагу внутрішній світ. Писанка вміє багато. Вона вміє навіть давати відповіді на запитання. А ще писанка знайомить із всесвітом рослин. У дитинстві ми куди тісніше спілкуємося з рослинами ніж у дорослому житті. Дорослі придумали, що є корисні рослини, а є бур'яни. Дорослі цінують знання про консервацію овочів, приготування повидла, лікувальних сиропів з рослин. Дорослі добре вивчили, якими зелами приправляти сири. З допомогою дикорослих трав дорослі поправляють здоров'я. Чого ж бракує у стосунках дорослих із рослинами? Напевно, саме стосунків і бракує, бо ж із рослинами люди поводяться часто як користувачі..." (Ірина Михалевич)
"Вітаю Вас, друзі! Поспілкуймося про череду. Хто ж не чув про лікувальні властивості череди? Ця рослина супроводжує нас від самого малечку. Та помічна вона не лише в дитячих купелях. Череда трироздільна, зокрема, покращує травлення, застосовується в гінекології, при хворобах печінки, при простудних захворюваннях, для підвищення апетиту. Застосовують при укусах гадюк. Прополіскування відваром череди надає волоссю гарного блиску, усуває свербіж і подразнення шкіри голови. Рідною для українців є череда трироздільна (Bidens tripartite L.) — однорічна трав’яниста рослина родини айстрові. Насіння череди має ворсинки, ними воно міцно чіпляється до волосся, одягу, шерсті тварин. Тому й називають цю рослиною причепою..." (Ірина Михалевич)
"У традиційній українській писанці найчастіше бачимо поєднання трьох кольорів — жовтого, червоного та чорного. Тож, коли перед нами постане задача відтворити автентичний орнамент саме в такій палітрі, перешкод не буде. Знайти серед рослин джерело жовтої барви не становить проблеми. Забарвити жовту поверхню яйця в червоне теж нескладно — у цій справі допоможуть такі рослини як марена красильна або цезальпінія. Червону писанку пофарбувати в чорне також неважко, у нагоді стануть ягоди бузини чорної, які гарно фарбуть і свіжими, і після морозильної камери. Бачити на традиційних писанках поєднання компліментарних кольорів, наприклад, зеленого й червоного, доводиться рідше. На мою думку, причина того проста — ці кольори добре виглядають разом, але накладаються одне на одного не так вдало, як червоний на жовтий. Гарно поєднуються в орнаменті суміжні кольори — жовтий, помаранчевий, коричневий." (Ірина Михалевич)
Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.
"У цьому блозі є допис про фарбування писанок плодами вишні-антипки. Цей текст присвячено самій антипці. Щоб назбирати плодів, треба знати, де їх шукати. Отож, поговоримо більш детально про це чудове дерево — вишню-антипку. Маю щастя запропонувати Вам цікаві свідчення про антипку.Отже, дика вишня (Prunus Mahaleb) — це вид дикорослої вишні з дрібними чорними, терпкими на смак плодами, непридатними для споживання; кучина . Листя в неї як у груші, вона має крихітні серцеподібні плоди, чорні при дозріванні і гіркі на смак. Є сорти з солодко-терпким смаком. Плоди спінуть з середини липня, по серпень. Де ж можна побачити вишню-антипку? Часто зустріти це дерево можна на Одещині, Полтавщині, Київщині, Хмельниччині, на Херсонщині..." (Ірина Михалевич)
"Був один князь і мав чотири дочки. Тих дочок повіддавав заміж Та навкучилось йому самому, і він покликав до себе одну дочку в гостину. Дочка прийшла і привела з собою трьох синів. Красні були, молоденькі й веселі. Та які робітні! Перший ходив по полях і нивах, здіймав з них білі покривала і застеляв килимами з зеленого шовку, а як закінчив, покликав свого брата і питається в нього: "Чи красно своєму дідові прибрав землю?" Братчик сказав, що красно і що він йому допоможе, щоб ще краще було. І розкинув по зелених килимах квіти білі, сині, жовті...." (Марійка Підгірянка)
Пригоди Квачика, які відбуваються в усі пору року, - надзвичайно цікаві оповідки як для дітей, так і для дорослих. Читаймо!!!!
"Кольори весни", "А за весною - літо наступає", "Спасибі, осінь, за твої щедроти", "Знов діждались ми зими" - чотири цикли поезій про усі пори року складають поему Марії Познанської "Всьому свій час".
"Дзумить бджола у липовому цвіті,
І полуниця гріється на сонці.
Весна побігла. По стежині літо
Суниці запашні несе в долоньці.
Виблискують черешні соковиті,
Лягають трави росяні в покоси..."(Марія Яновська)