Лана Виноградова. Поетична сторінка: вірші для дітей і дорослих

МАМА

Благословенне слово "МАМА",
Коли його я чую, млію,
Тоді все можу, все умію,
Бо я - найкраща в світі сама

Для немовля, що народила,
Кого кохаю я безмежно,
За кого кожну хвиль бентежусь...
Йому б я небо прихилила...

* * *

Вірш для донечки

Моє маленьке сонечко,
Кохана й люба донечко,
Вже ранок на порозі,
І татко наш в тривозі - 

Скоріше прокидайся,
Швиденько одягайся,
Весь світ тебе чекає,
А ти все зволікаєш.

Маленька, не барися!
Щоб татко не сварився!
Тебе чекає світ,
Скажи йому: "Привіт!"...

* * *

Колискова

Тихо-тихо ніч приходить.
Сонечко на землю сходить.
Дітки всі лягають спати.
Треба всім відпочивати!

В дитсадок на ранок, в школу
Треба йти завжди бадьорим!

Ніч... Малятам треба спати,
Відпочинок ніжкам дати,
Ручкам, серденьку, голівці...
Ніч чаклує у домівці..

Про сестринську любов

Дві матусині красуні, дві сестрички, 
дві хитрунки, дві такі собі лисички, 
веселитись і радіти полюбляють, 
хтось тікає, хтось біжить і доганяє, 
дуже весело і радісно живуть, 
поряд розумнішають, ростуть… 

Разом і танцюють, і малюють, 
часом - дружать, часом - ні, воюють, 
То Каріна Полі щось не дасть, 
А Поліна Кікі скаже: "Зась!"...
Ось уже сестричка котрась плаче, 
Ось якась вже хоче дати здачі...

Доні, мій послухайте наказ, 
Ви згадаєте його іще не раз! 
Як би там життя не повернулось,
доля радісна чекала б чи гірка, 
вам сміялось чи раділось, чи зітхнулось - 
пам'ятайте, що завжди сестри рука 
має бути тільки для підтримки! 
В радісні хвилинки і сумні 
Хай єднають вас лиш добрі вчинки, 
в гарні дні і в дні для вас складні...  

Бабусi

Бабусенько, рідненька, пам'ятаєш?
Як колись у тебе я росла - 
ти і приголубиш, й нагодуєш,
дуже доброю до мене ти була...

Бабусенько, кохана, пам'ятаю,
як носила ти  важкі мішки,
я і зараз посміхаюсь, як згадаю, 
Як ліпили разом пиріжки… 

Тільки ми з тобою добре знаєм –
Як же важко ти колись жила!
Я тебе, кохана, обіймаю, 
Ти усе зуміла, все змогла…

Як би там життя не поверталось -
треба було якось виживать...
Нам з тобою і боліло, і сміялось,
ти мене ще вчила вишивать…

Рідненька, кажу тобі "Спасибі!" – 
за тепло твоє, і доброту!
Затишно було в твоїй садибі - 
душу маєш справді  золоту! 

Рідненька бабусечка, кохана,
до землі низький тобі уклін!
Зірочка моя ти незрівняна,
дати можу що тобі взамін?

Вибач, якщо рідко приїжджаю,
Де б я не була, тебе люблю...
І думками я до тебе поспішаю,
Все, що ти попросиш я зроблю…

Рідненька, тримайся, не здавайся,
Не схиляй своєї голови!
Навіть коли важко – усміхайся!
І живи, ріднесенька, живи…

Вишиванка

Вишиванку вишила синові бабуся 
Я на неї з подивом цілий день дивлюся: 
Ну яка ж сорочечка гарна та красива, 
Вийшла у бабусі не сорочка - диво! 

Одягну сорочку синові на свято, 
Як у вишиванці схожий він на тата! 
І який гарненький він у цій сорочечці! 
Виший нам, бабусю, таку саму й донечці! 

Вишеньки…

У саду цвітуть в нас вишні, 
Гарні просто дивовижно, 
Вишні наші, мов царівни, 
Граціозні та чарівні. 
Гарні вишеньки стоять, 
Мов солдати – рівно в ряд. 

Вірш про годинник

Вісить годинник на стіні.
Він сповіщає час мені.
За це я вдячна йому дуже,
Бо скрізь я вчасно бути мушу!
Мій точний, й вірний, любий друг,
Ти врятував мене від мук - 
І, не рахуючи хвилини,
Я знаю, котра вже година!

Вірш про книги

Книги дивляться з полиць,
В них чимало таємниць!
В них і радість є, і смуток,
Не замінить їх комп'ютер!
Тільки той багато знає,
Хто багато книг читає!

***

Хочу чесно всім сказати - 
Книги весело читати!
Забуваєш все навкруг.
Книга - найщиріший друг!

Яким повинен бути вчитель?

Яким повинен бути вчитель? Я не знаю,
Та ось портрет його як уявляю: 
Він добрий, щирий і з великим серцем,
І чесний, мов прозоре й чисте скельце.

Він першим наших діток зустрічає,
Всьому, що знає поступово їх навчає:
Знаходить до дітей завжди підхід,
І завжди має щось цікаве, власний хід

На кожному уроці і занятті.
З таким учителем навчатися нескладно!
Такого вчителя всі б поважали учні,
У нього мова гарна, милозвучна. 

Він справжній ерудит, багато знає,
Він аргументами дітей переконає.
А не образами чи криком істеричним,
Він до дітей не ставиться скептично!

Мов Прометей, він діток надихає,
Він так захопливо про все розповідає,
Що очі діток світяться зірками,
А ще він люблячий, мов тато або мама.

Мій вчитель працелюбний, наче бджілка,
Він допускає й визнає помилки,
Вимогливий порадник, не тиран,
Сучасний та величний. Він – титан!

Він не чекає плати чи подяки,
Підтримує дітей завжди всіляко,
Він для дітей найкращий в світі друг,
Бо має він талант і сильний дух.

Він в ногу з часом впевнено крокує,
Ні сил, ні вмінь йому ніколи не бракує,
Він – приклад для дітей, кумир, взірець,
Володар скарбу він – дітей сердець!

Віршик присвячується 
моїм любим читачам...

Жити - круто, жити - класно,
Коли сонце світить ясно,
І коли ідуть дощі,
Ніс холодний і блищить...
І коли всі зорі згасли,
Все одно життя - прекрасне...
Любі читачі (Тетянко!)
Я даю вам обіцянку
Не писати більш про смуток,
Жити й справді класно й круто!)