"Я чула, як сьогодні рано-вранці
Казковий Серпень стукав у віконце.
Юнак високий із ясни́м рум’янцем,
Веселий, чемний, лагідний, мов сонце.
А за плечима в нього торба синя:
Там спілі груші, морква, помідори,
Кавун смугастий, сливи, жовта диня
І яблука. Несімо до комори!.."(Наталія Кузьмічова)
Наталка Поклад — українська поетеса, публіцист, педагог, громадська діячка, член Національної спілки письменників України. Пропонуємо до уваги ілюстровані збірки дитячих віршів поетеси: "Хрущикова наука", "На веселій вулиці", "Ластівчин привіт" та вірші "Тиждень", "Квітень" і "Мама...", "Катерина Білокур".
"День за днем,
за тижнем тижні –
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема."(Наталя Забіла)
««А ми же братья» суне на гостину,
Куди ти без запрошення поліз!
Сто копанок тобі, а не Вкраїну,
Не вибачимо ворогові сліз!
Відстоїмо! Нам є за що стояти!
Поборемо! Усі ми як один!
За нами правда! З нами Божа Мати!
В однім строю і дід, і батько, й син!»(Наталя Карпенко)
"В січні день навшпиньки став:
Я росту! Дивіться!
В грудні довго спочивав,
А тепер не спиться.
Буду плечі розправлять
Кожної хвилини." (Наталя Карпенко)
"Виходь надвір! Там сонце світить!
Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі – літо!
Пора відпусток і гулянь!"(Наталя Карпенко)
"Грибів цього літа – великі коші,
Ідуть чередою липневі дощі.
Зібрали вологу ліси і поля,
Духмяні гостинці дарує земля..."(Наталя Карпенко)
"П’є веселка воду –
На стійку негоду,
А як вмить розтане –
Всюди ясно стане."(Наталя Карпенко)
"Сьогодні 1 червня. Ми, малі,
Утричі літу вдячними всі будем!
В цей перший літній день по всій Землі
День захисту дітей святкують люди! "1 червня весь світ відзначає День захисту дітей. Це свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії у столиці Франції — Парижі урочисто заприсяглися боротися за створення умов, необхідних для щасливого та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, тобто, дітей.
А що є найважливішою умовою щасливого дитинства? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного і радісного життя кожної окремої родини.
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.
"Проминувши город, хлопці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Тому між кущами лазити було небезпечно: кропива жалила ноги, руки, навіть обличчя. Хоч як обережно йдеш, однаково не врятуєшся. Кропива мала страшних ворогів в особі Василя, Миколки та ще кількох хлопців, що вийшли бавитися на луки. В кожного з них у руках шаблюка, вирізана з деревини, з дротяною ручкою. Тільки у Василька справжня, залізна. Хлопці прийшли воювати зі своїм; ворогом — з кропивою. Вишикувавшись рівненько, піднявши шаблі, вони з бойовими вигуками кинулися вперед. Примчали до кущів і почали нещадно рубати зелені стебла кропиви. Вигукували: "Тепер будеш жалити? Будеш сверблячкою колоти, говори?" Але кропива мовчала, тільки голівки хилилися, зрубані хоробрими вояками. Знищивши в одному місці, Василь кинувся в друге й почав тут винищувати ворога. Кілька разів рубнув — так і повалилися голови кропив’яні. Розмахнувся ще раз і не рубнув. Рука спинилася, і Василь глянув здивовано..." (Олександр Копиленко)
Умовилися ми з Василем піти на цілий день на річку. Окунів ловити та на качок полювати. Любить такі мандрівки мій допитливий малий приятель. Обіцяв Василь раненько до мене зайти, та щось довго його немає. Я вже й зібрався, наготував усе, погодував своїх вихованців — пташок та білку. Думав, доведеться самому йти — мабуть, мій Василь заспав, хоч такого з ним ніколи не було. Коли умовлялися вдвох іти по рибу чи на полювання, Василь ніколи не спізнювався, а часом і мене будив. Такий завзятий він мисливець та рибалка! Аж ось, зрештою, хтось тихенько постукав у двері. Відчиняю двері; бачу, що Василь якусь новину приніс. По очах бачу, бо вони переможно посміхаються і блискають.
Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.
Вісім рядків про кожен місяць складають ілюстровану книжечку Олени Журливої "Хто знає, як рік минає". Картинки до неї намалювали художники Іван Макогон та Антон Тетьора.
У колі річних свят Купало — одне з найголовніших і відзначалося урочисто, чому значною мірою сприяла благодатна пора його проведення: буяла рослинність, сонце було в апогеї своєї сили, тепла та впливу на природу. За народним повір’ям у цей день «сонце сходить, грає», трави і квіти набирають найбільшої сили, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров’я.
Після зелених свят наступала петрівка - пора найдовших у році днів і найкоротших ночей. У цей час дівчата й жінки співали петрівчані пісні, їх іще називали петрівками. У цих піснях оспівувалася благодатна пора - середина літа, пора одцвітання і дозрівання хлібів, коли «ячмінь колос викидає, соловейко голос покидає». У петрівках дівчата просять півнів «не вменшати ночі», бо вони ще не відпочили від роботи, не настоялися з коханим, не виспалися після побачення.
"Все навколо ніби в самоцвітах.
Може, то й для мене зокрема
Білі-білі рушники на вітах
У саду розвішала зима?І зоря ранкова злотом чистим
Рушники ті дивно вишива.
Навіть вітер ходить урочисто
Так, щоб не хитались дерева."(Петро Сингаївський)
Ми відсвяткували Світле Воскресіння Господнє, уже начебто не потрібно ночей не спати, писанки писати. Та писати писанки можна цілий рік. Розмай, травень місяць і все літо, подарує нам рослини й ягоди, що є чудовими природними барвниками. Рослинні відвари — це гарні барвники. Вони значно перевершують хімічні барвники для писанок якістю, широкою палітрою приємних відтінків, доступністю, можливістю експериментувати. Готуватися до Пасхи слід з літа та, навіть, від самої весни. Тоді матимемо достатню кількість барвників для створення неповторних писанок.
Писанкарські знахідки: "А що, як змішати барвники?"
Фарбування крашанок рослинами. Екологічно і красиво
Пасхальний кошик. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць
Як пофарбувати яйце натуральними барвниками
Природні барвники в їжі та писанкарстві
Пишемо писанки природними барвниками: який обрати?
Природні барвники: навіщо гратися з відтінками?
БЕРЕЗЕНЬ:
Чим фарбувати писанку в березні? Знайомимося з мареною
"Буряк? Морква? Петрушка? Ні!" Обираємо перевірені натуральні барвники
Фарбування писанки свіжими пролісками
Як фарбують первоцвіти березня
Фарбуємо писанки березовими сережками
Як фарбувати писанку ліщиновими сережками
Як пофарбувати писанку кропивою
КВІТЕНЬ:
Фарбуємо писанку розхідником звичайним
Фарбуємо писанку квітами тюльпанів (майстер-клас)
Натуральні барвники у квітні: березові сережки і марена
Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні
Фарбуємо писанку озиминою у квітні
Фарбуємо писанку гілочками верби (майстер-клас)
ТРАВЕНЬ:
Чим фарбувати писанки у травні
Квітучий травень: фарбуємо писанку грициками
Особливі барвники у травні: аморфа кущова
Травень-червень: час фарбувати ромашкою
Марена красильна в компанії весняних барвників
Травневі барвники (жовтець, бузина). Порівнюємо жовті відтінки.
ЧЕРВЕНЬ:
Сильні барвники. Фарбуємо писанку цвітом бузини
Чим фарбувати писанку в червні. Фарбування ягодами шовковиці
Розписуємо влітку шовковичні крашанки, вчимося прийому відмивання оцтом
Яскравий подарунок червня — підмаренник справжній
Фарбуємо писанку шавлією сухостеповою
ЛИПЕНЬ:
Фарбуємо писанки червоними квітами мальви (натуральні барвники у липні)
Обираємо барвники липня. Майстер-клас: який ґрунт кращий для квітів мальви?
Красиве тло — не проблема. Коричневе та фіолетове на писанці
Фарбуємо писанку плодами дикої вишні
СЕРПЕНЬ:
Якими натуральними барвниками фарбуємо писанки у серпні
У серпні фарбуємо квітами гайлардії
Чорнобривці прямостоячі і цезальпінія. Узгоджуємо яскраві деталі.
Фарбуємо свіжими чорнобривцями у серпні-вересні
Фарбування рослинами в серпні. Мати-й-мачуха
Фарбуємо писанку травою череди
Як фарбувати писанку гірчаками
ВЕРЕСЕНЬ:
Натуральні барвники у вересні. Фарбуємо сандалом та кошеніллю
Оповідка про червоно-чорні кольори
Як фарбувати писанку ягодами свидини
Фарбуємо листям маслинки та кожушками горіхів
Осіннє фарбування писанок плодами глоду
ЖОВТЕНЬ, ЛИСТОПАД:
Восени фарбуємо писанку горіховими кожушками
Фарбування писанок осінніми квітами
Барви осені: чим фарбувати писанку в жовтні-листопаді?
Як фарбувати писанку диким виноградом
Писанка восени. Кольорові поєднання на основі глоду
Як фарбують свіжі ягоди магонії
ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ:
Природні барвники: чим фарбувати писанку взимку?
Ще трохи про натуральні барвники: фарбувала писанку магонією
Фарбуємо писанку ягодами бузини
Фарбуємо писанку засушеними квітами чорнобривців
Фарбуємо засушеними квітами ромашки
Як уміють фарбувати гілочки дерев
Окрему групу календарно-обрядових пісень складають русальні пісні. Їх співали на русальному тижні під час так званих «зелених свят». В язичеські часи це було свято закінчення весни і початку літа. Закінчувався русальний тиждень «проводами русалок», що в деяких місцевостях України мали назву «розигри», або «мавчин Великдень».
"Стрілися з тобою ми на пляжі
Двоє в бронзовому камуфляжі
Вирішив Амур — зробив нам Love
Я мов капітан, а ти штурвал..."(адаптація українською — Аlex Marti)
