На відео: збірка віршів Наталі Карпенко про літо. Записано в медіа лабораторії ПК "Березіль". Читає - Оксана Поправа.
|
|
Наталя Карпенко Прийшло очікуване літо Прийшло очікуване літо – Суничка визирнула з листя, |
|
* * *
|
|
Крокує літо світом Літо! Літо! Крокує літо світом. Літо! Літо! Радіють літу діти. Літо! Літо! Метеликом літає. Літо! Літо! Обіймами вітає. Літо! Літо! Гудуть завзято бджоли. Літо! Літо! Не має сну ніколи. Літо! Літо! Промінчиком лоскоче. Літо! Літо! Гуляє аж до ночі. |
|
* * *
|
|
Літо тішиться Літо тішиться: – Лечу! В мене промені у жмені, |
|
* * *
|
|
Літечко працює... Літо теплі промені назбирало, Грає влітку сонечко височенько, Тож працює літечко щохвилини, |
|
* * *
|
|
Заплітає літо квітам промінці... Заплітає літо квітам промінці, І мені, й комашці літо до смаку! |
|
* * *
|
|
Літній вечір Вкрила вечір сива пара, Вечір в купелі дрімає,
* * *
Скрипалі Де співають цвіркуни, У музики-цвіркуна Дякуємо скрипалю |
|
|
|
Тепле літечко Гуляє тепле літечко у нашому дворі, |
|
* * *
|
|
Обіймає вечір плечі Обіймає вечір плечі, Пахне кріп і полуниця… |
|
* * *
|
|
Влітку Літо красне барвами, Влітку дні багряні, Пахне літо квітами, Літо з райдуг виткане, |
|
* * *
|
|
Літнє сонцестояння День забрав третину ночі. Плаче ніч: «Тобі все мало, Я втомилася лежати... |
|
* * *
|
|
Сьогодні червню тридцять! Сьогодні червню тридцять! У червня іменини Он трутень на ожині І кліпає з веранди А як пахтіли липи… |
|
* * *
|
|
Змилосердилась погода Змилосердилась погода, Просять хмару огірочки: |
|
* * *
|
|
Гуляти дощик проситься... Висить, висить, бурмоситься, Гойдає хмара ліжечко: Ти бачиш – світить сонечко… |
|
* * *
Світлина - Костянтина Шмідта (фрагмент).
|
|
Дощ кропив і кропив… Дощ кропив і кропив… Збився з ніг ЇЇ дощ батогом частував, Притулилася міцно гілля |
|
* * *
|
|
Станцюй-но дощик гопака Станцюй-но дощик гопака Дощ взувся в чоботи нові – Умився дощиком листок, |
|
* * *
|
|
Плакала хмара Плакала хмара кудлата: Геть відцуралися хати, – Годі тобі голосити, Вже аж по вінця водички, |
|
* * *
|
|
Райдужний віночок Барви літечка збираю В ньому маківки червоні Край блакитних незабудок |
|
* * *
|
|
Літні кольори Де збирає літечко Просіває літечко Променисте сяєво Теплий погляд квіточки, |
|
* * *
|
|
Дзвіночки На дзвіночках не віночки, Б’ють у дзвони тихо квіти, Де дістали блиску зорі, Хто фарбує квітам лиця, |
|
* * *
|
|
Білолиця королівна Квітне в лузі королиця Чом ромашкою всі звуть? І у полі, і в садку, Нагадати тут доречно, Її квіти запашні, Ромен-зіллям величають |
|
* * *
|
|
Журилася ромашка Журилася ромашка: Чому це всі гадають: Не кривди жодну квітку, |
|
* * *
|
|
Дивина Дивина густоквіткова |
|
* * *
|
|
Звіробій Зіллячком божим зовуть звіробій, |
|
* * *
|
|
Космея, Явдошка, розтріпана пані… Космея, Явдошка, розтріпана пані… Такі вони милі, такі вони рідні, Тому-то космеєю звуться ці квіти, |
|
* * *
|
|
У саду Подивитися йду |
|
* * *
|
|
Шовковиця Щось очі розбігаються Здійняла галас пташечка: – Ой шпаче, всім дістанеться, Стою і усміхаюся, |
|
* * *
|
|
Абрикоси Помаранчеві голівки |
|
* * *
|
|
Літечко Умивало літечко ранки росами, Походжало літечко хлібним полечком, Обіймало літечко надвечір’ями, |
|
* * *
|
|
Липень у садочку Завітав наш місяць липень до садочка: Грає липень промінцями на городі: Всівся липень по-хазяйськи на баштані: |
|
* * *
|
|
Котить липень повний віз Котить липень повний віз, Котить липень день згори, Сумно дивиться вишняк, Смик за чуба! Смик за хвіст! |
|
* * *
|
|
Вбралася хмара... Вбралася хмара у плаття нове, Кроїть і кроїть вітрисько-кравець, |
|
* * *
|
|
Сіра хмара сукню прала Сіра хмара сукню прала, |
|
* * *
.jpg "Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Тихо дощ про щось бурмоче.")
|
|
Тихо дощ про щось бурмоче Тихо дощ про щось бурмоче, То притихне на хвилину, – Йди до річеньки, благаю, Як піднімешся до хати, |
|
* * *
|
|
Дощик вирвався на волю Не ховайте парасолю, Каже сину хмара-ненька: Напувай і веселися, Дощ помив у лузі квіти |
|
* * *
|
|
Не мають розкладу дощі Не мають розкладу дощі. І мили голови лісам, Чекав би дощик до пори, |
|
* * *
|
|
В небі гніваються хмари, Мирить хмари блискавиця, Налякали всю округу, |
|
* * *
|
|
Хлюща Це не дощ, а справжня хлюща, Навесні чекали зливи! Набурмосилося небо, |
|
* * *
|
|
Що ти, хмаро, наробила... Хмаро, годі тобі злитись! Що ти, хмаро, наробила, |
|
* * *
|
|
Заховалися гриби Там, де сосни і дуби, Притулились до травички Жовто-бурі маслюки, Вмились дощиком свіженьким Зеленушки, печериці, Та чому це в лісі мухи За три стежки обминають, Ці гриби отруйні дуже. |
|
* * *
|
|
Грибів цього літа… Грибів цього літа – великі коші, Стирчать капелюшки на різні смаки, |
|
* * *
|
|
Куди ти, літечко, спішиш? Куди ти, літечко, спішиш? Дай нам потішитись, зажди, Та зупинися хоч на мить… Куди ти, літечко, куди? |
|
* * *
|
|
Відчинив пан Липень хвіртку... Відчинив пан Липень хвіртку: Залишаю все для тебе, Я щодня виходив з хати Прокидався на світанку… |
|
* * *
|
|
Садибами селом іду... Садибами селом іду. Чому у нас так повелось, На трави кажемо бур’ян, Усі щедроти біля ніг, |
|
* * *
|
|
Котиться дощ... Котиться, котиться, котиться дощ, Ванни приймає і дядько гарбуз, |
|
* * *
|
|
Серпень В серпня теплі рученята, В серпня теплі сині очі Серпень – праця і розвага, |
|
* * *
|
|
Що ти смажиш?.. – Що ти смажиш, друже серпню, Вижми, серпню, з хмари квасу! |
|
* * *
|
|
В серпня часу замало... В серпня часу замало, серпень кутає дні, |
|
* * *
|
|
Серпень дні долічує Серпень дні долічує. Літечко, бувай! |
|
* * *
|
|
Було пильнувати... Кавун-кавунисько, Такий червоненький,
|
|
|
|
Ти куди, моє сонячне літо?.. Ти куди, моє сонячне літо… А воно виціловує сливи, Прощавай, моє літечко миле, |
|
Матеріали люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також:
"Виходь надвір! Там сонце світить!Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі літо!
Пора відпусток і гулянь!"
