Літо в поезіях для дітей від Наталі Карпенко


Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Прийшло очікуване літо.

 

 

     Наталя Карпенко

Прийшло очікуване літо

Прийшло очікуване літо –
Короткі ночі,  білі дні.
Зірки росою миють квіти,
Гойдають трави запашні.

Суничка визирнула з листя,
Бджола збирає в лузі мед,
У полі жито колоситься,
Шумить круг ставу очерет. 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Крокує літо світом.

 

 

 

Крокує літо світом

Літо! Літо! Крокує літо світом. 
Літо – біле крило.

Літо! Літо! Радіють літу діти. 
Літо – їду в село.

Літо! Літо! Метеликом літає.
Літо – вудка, ставок. 

Літо! Літо! Обіймами вітає. 
Літо – море, пісок.

Літо! Літо! Гудуть завзято бджоли.   
Літо – в лісі гриби!

Літо! Літо! Не має сну ніколи.  
Літо – ягід торби.

Літо! Літо! Промінчиком лоскоче.
Літо – в пояс трава!

Літо! Літо! Гуляє аж до ночі. 
Літо – пісня нова!

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Літо тішиться.

 

 

   Літо тішиться

Літо тішиться: – Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?

В мене промені у жмені, 
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу.

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Гуляє літо-літечко у нашому дворі.

 

 

Гуляє літо-літечко у нашому дворі

Гуляє літо-літечко у нашому дворі,
Гуляє  літо-літечко від ранку до зорі.
Хіба гуляє літечко?  У нього стільки справ!
А літо усміхається –  мій день крилатим став.

Працює літо-літечко! Дивуються зірки:
Ви бачили, як світяться у ягідки боки!

В городі зріють овочі, підвівся красень-кріп,
І проситься на вулицю горох і дядько біб.

Полоще літо-літечко хмаринки у ставку,
Що в небі синім сушаться на синім мотузку.
Не спить ніколи літечко, цінує кожну мить,
Де ходить літо-літечко, там радість гомонить.

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко.

 

 

      Літечко працює...

Літо теплі промені назбирало,
Стільки треба встигнути – дня замало. 
Треба літу ягідку запалити,
Треба жито й зіллячко накосити.

Грає влітку сонечко височенько,
Бачить влітку сонечко далеченько. 
То коли ж тут літечку спочивати?
Треба теплим променям раду дати.

Тож працює літечко щохвилини,
Понад світом жайвора пісня лине.
Гріє літо поглядом і зоріє,
Хто збирає промені, той зуміє!

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Літній вечір

 

 

    Літній вечір

Вкрила вечір сива пара,
Сіла квочкою – ко-ко.
Нагулялись в полі трави, 
Нагуляли молоко. 

Вечір в купелі дрімає,
Ніжить парою боки. 
Вечір з літепла збирає 
Свіжу пінку і вершки.

 

 

* * *

 
 
 
 
Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Обіймає вечір плечі.
 
 

 

Обіймає вечір плечі

Обіймає вечір плечі,
Пригортається до ніг.
Цвітом липи пахне вечір,
Духмяніє для усіх.

Пахне кріп і полуниця…
Як же гарно у селі.
В червні сонечку не спиться,
В червні ночі замалі.

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літо красне барвами

 

  

        Влітку

Літо красне барвами,
Літо пишне травами,
Миле співом пташечки,
Стрекотом комашечки.

Влітку дні багряні,
Вечори духмяні,
Ночі яснозорі,
Світанки прозорі.

Пахне літо квітами,
Зеленіє вітами,
Грає переливами,
Надихає силами.

Літо з райдуг виткане,
І дощами випране,
Сонечком звеличене,
Радістю насичене. 

 

 

* * *

 

 

Натал Карпенко. Вірші про літо. Літнє сонцестояння.

 

 

Літнє сонцестояння

День забрав третину ночі.
Повертати день не хоче 
Жодної хвилинки.
Он які обжинки!

Плаче ніч: «Тобі все мало,
Віддала усе, що мала.
Поділися трішки, 
В мене терпнуть ніжки.

Я втомилася лежати...
Все! І я пішла гуляти. 
Двері відчиняю, 
Я тебе впіймаю».

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

Сьогодні червню тридцять! 

Сьогодні червню тридцять! 
Коли це він підріс?
Горять у червня лиця –  
У червня бенефіс.
У червня іменини 
І бал – усе нараз.
Он пташечка з калини
Виспівує для нас.
Он трутень на ожині
Гуде: «Та це ж мені!».
Он вечір синій-синій 
Приїхав на коні 
І кліпає з веранди
До першої зорі.
А як цвіли троянди 
У кожному дворі!
А як пахтіли липи…
На згадку – смак суниць.
Стоїть на розі липень, 
Торкається зірниць.

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо.

 

 

Змилосердилась погода

Змилосердилась погода, 
Після спеки – прохолода.
Креслять крилами стрижі
Карколомні віражі.

Просять хмару огірочки:
– Влий водиці на листочки!
Перша крапля? Та невже!
Хмара випалила: – Вже!

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Гуляти дощик проситься.

 

 

Гуляти дощик проситься...

Висить, висить, бурмоситься,
До даху дістає.
Гуляти дощик проситься,
Та хмара не дає.

Гойдає хмара ліжечко:
– Нікуди не пущу.
Посидь у хаті трішечки,
Не треба їм дощу.

Ти бачиш – світить сонечко…
А дощ, неначе вуж,
Проліз через віконечко
І гайда вниз чимдуж.

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Дощ кропив і кропив…Світлина - Костянтина Шмідта

Світлина - Костянтина Шмідта (фрагмент).

 

 

Дощ кропив і кропив…

Дощ кропив і кропив… Збився з ніг
І надвечір спочити приліг.
На черешеньці щось майорить…
Та це ягідка в листі горить. 
ЇЇ дощ батогом частував,
ЇЇ  вітер і град шматував.
Попри холод, вона таки є!
І росте, і вогнем виграє! 
Притулилася міцно гілля
Й споглядає на нас звідтіля.
Всі незгоди позаду, повір,
Онде літечко вийшло надвір.

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Станцюй-но дощик гопака.

 

 

Станцюй-но дощик гопака

Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим. 
Дощ взувся в чоботи нові –  
І у танок підскоком.
Танцює дощик у траві
Наприсядки і боком.
Умився дощиком листок,
Блищать вологі губи.
Ото вже тішиться ставок:
– Іди до мене, любий. 

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про дощ. Плакала хмара.

 

 

Плакала хмара

Плакала хмара кудлата:
– Де мої хмари-малята?
Я їх гойдала і годувала,
Де мої хмари-малята?
Геть відцуралися хати,
Як мені їх наздогнати?
Сили не маю… Вітре, благаю,
Як мені їх наздогнати?
– Годі тобі голосити,
Треба дітей відпустити.
Діти кудлаті стали крилаті,
Треба дітей відпустити. 
Вже аж по вінця водички, 
Витри заплакане личко.
Годі тужити, сядь відпочити, 
Витри заплакане личко.

 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Дощик вирвався на волю.

 

 

Дощик вирвався на волю

Не ховайте парасолю, 
Дощик вирвався на волю.
Он який у хмари вдався!
Он як в небі розгулявся!

Каже сину хмара-ненька:
– Я з тобою, мій маленький,
Я з тобою завжди буду,
Вимий, сину, світ від бруду.

Напувай і веселися, 
Та дивись – не застудися.
Ти ж у мене відчайдуха – 
Босі ноги, голі вуха… 

Дощ помив у лузі квіти
І калюжі став місити, – 
Кулачками барабанить, 
Теревені тарабанить.

 

 

 

* * *

 

 

Натал Карпенко. Вірші про літо. Не мають розкладу дощі

 

 

Не мають розкладу дощі

Не мають розкладу дощі.
Ото було би славно, 
Якби вони до нас вночі
Ходили в гості справно.

І мили голови лісам,
І мили ноги квітам…
І кожну ніч – і тут, і там,
Приймало ванни літо.

Чекав би дощик до пори, 
Коли проснуться зорі.
А день би сонечком згори
Всміхався всім надворі.

 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. В небі гніваються хмари.

 

 


В небі гніваються хмари

В небі гніваються хмари,
Розвели такі сварки!
Тари-бари, тари-бари, 
Лоб у лоб, як ті бики.

Мирить хмари блискавиця,
Зводить брови – блись і блись!
То спалахує, то злиться:
– Зупиніться! Розійдись!

Налякали всю округу,
Розкуйовдили садки…
Відпустіть свою попругу,
Гайда пастись на ставки.  

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Райдужний віночок

 

 

Райдужний віночок

Барви літечка збираю
Розмаїті й запашні,
У віночок заплітаю,
Любо й весело мені.

В ньому маківки червоні
І яскраві нагідки,
В ньому жовтий цвіт красолі,
Шишки хмелю і листки.

Край блакитних незабудок 
Синьоокий васильок,
Я дзвіночки не забуду
Вплести в райдужний вінок. 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літні кольори

 

 

Літні кольори

Де збирає літечко
Різні кольори,
Чим фарбує квіточку
І усі дари?

Просіває літечко
Світло з вишини
Крізь прозоре ситечко
На сади й лани.

Променисте сяєво
Обіймає світ. 
Промінь віддзеркалює 
Усмішку ягід,

Теплий погляд квіточки,
Шовк духмяних трав…
У палкого літечка
Безліч добрих справ!

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Дзвіночки

 

  

      Дзвіночки

На дзвіночках не віночки,
А корони, як дзвіночки – 
І блакитні, і лілові,
І усі такі чудові!

Б’ють у дзвони тихо квіти,
Гомонять про все на світі!
Про сусідів іменитих,
Про комашок працьовитих.

Де дістали блиску зорі,
Чому дощ такий прозорий.
Звідки вітер прилітає,
Коли пташечка дрімає.

Хто фарбує квітам лиця,
Як з’являється росиця…
І про сонечко привітне,
Що у небі синім квітне. 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Білолиця королівна

 

 

Білолиця королівна 

Квітне в лузі королиця
Королівна білолиця.
 
Гарна квіточка така,
Жовтоока і струнка!

Чом ромашкою всі звуть?
Королиці скрізь ростуть – 

І у полі, і в садку,
І у нашім квітнику!

Нагадати тут доречно,
Що ромашка в нас – аптечна!

Її квіти запашні,
Невисокі і дрібні 

Ромен-зіллям величають
І рум’янком називають. 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Журилася ромашка

 

 

Журилася ромашка

Журилася ромашка:
- Не рви мою красу,
Тут бавиться комашка,
Я радість принесу.

Чому це всі гадають:
Хто любить, а хто ні,
І білий цвіт зривають…
То ж боляче мені!

Не кривди жодну квітку,
Земля наш спільний дім.
А я ще довго влітку
Всміхатись буду всім. 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Мальва

 

 

       Дивина

Дивина густоквіткова
В’є вінки нові й чудові
Круг величної голівки
Аж до самої верхівки.
Височіють жовті квіти – 
Свіжим медом пахне літо.

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Звіробій

 

 

            Звіробій

Зіллячком божим зовуть звіробій,
Він стільки силоньки має! 
З жовтих верхівок цілющий настій
Аж сто недуг виганяє.

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про літо. У саду.

 

 

У саду

Подивитися йду
Що зросло у саду.
Може, ягідка там?
Я і вам трохи дам.
А в саду смакота
Для мого живота.
Піднімаю листок, 
Там сидить огірок.
Хрум-хрум-хрум жартома,
Хрум-хрум-хрум… Вже нема!
Зародило вишень!
Де набрати кишень? 
Скаче серце моє:
– Пригощайтеся! Є!

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Шовковиця.

 

 

Шовковиця

Щось очі розбігаються
Липневої пори. 
На гілочці  гойдаються 
Шовковиці.  – Бери!
Здійняла галас пташечка:
– Не треба, не чіпай! 
Гуде й собі комашечка:
– Це наш солодкий рай!
– Ой шпаче, всім дістанеться,
Вродило, озирнись!
Візьму! Біди не станеться,
Вгамуйся та не злись.
Стою і усміхаюся,
Нектар на язиці.
Я літечку вклоняюся
За ягоди оці.

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори. Абрикоси

 

 

      Абрикоси

Помаранчеві голівки 
Обліпили кожну гілку.
На солодкі абрикоси
Налетіли жовті оси, 
Налетіли роєм бджоли…
Зумкотить усе довкола!
В зелен-листі вітер в’ється, 
Теплим подихом сміється 
Й носить запахи медові. 
Дні стоять такі чудові!
Як тут нам не порадіти,
Шле гостинці красне літо!

 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Літечко

 

 

            Літечко

Умивало літечко ранки росами,
Щебетало співами стоголосими.
Напувало ріки підземні зливами,
Вигравало теплими переливами.

Походжало літечко хлібним полечком,
Золотило колос гарячим сонечком. 
Пригощало літечко урожаями,
Розважало сяйвом і водограями.

Обіймало літечко надвечір’ями,
Гомоніло з місяцем і сузір’ями,
Простелило стежечку подорожньому,
Посміхалось барвами літо кожному! 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Липень у садочку.

 

 

          Липень у садочку

Завітав наш місяць липень до садочка:
– Де ви, ягідки, виходьте з холодочка.
Прокидайтеся, сливки і абрикоси,
Посмакують солоденьким бджоли й оси.

Грає липень промінцями на городі:
– Прокидайтесь, огірочки, спати годі.
Вже бабуся до світанку сну не має,
Рано-вранці під листочки заглядає.

Всівся липень по-хазяйськи на баштані:
– В мене дині з кавунами не в пошані.
Ви поспіть, мої хороші, подрімайте,
Я не буду вас будити, засмагайте.  

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Хвоща.

 

 

        Хлюща

Це не дощ, а справжня хлюща,
Репетує дужче й дужче!
Не кажи, що всім не вгодиш,
Ти – то ллєш, то не приходиш! 

Навесні чекали зливи!
А тепер дозріли  ниви,
У воді стоять городи…
Ми втомились від негоди! 

Набурмосилося небо,
Нам дощу уже не треба! 
Врожаї пора збирати…
Пусти сонце погуляти! 

 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Хмара

 

 

Що ти, хмаро, наробила...  

Хмаро, годі тобі злитись!
Де ти сил береш казитись?
Як з відра, все ллєш та ллєш,
Вийти з хати не даєш!
Що ти, хмаро, наробила,
Всі околиці залила!
А надворі красне літо,
Нам би сонцю порадіти! 

 

 

 

* * *

 

 

Дитячі поезії про літо від Наталі Карпенко. Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Заховалися гриби

 

  

Заховалися гриби

Там, де сосни і дуби,
Заховалися гриби.

Притулились до травички
Помаранчеві лисички,

Жовто-бурі маслюки,
Хазяї боровики.

Вмились дощиком свіженьким
Підберезники й опеньки,

Зеленушки, печериці,
Сироїжки круглолиці…

Та чому це в лісі мухи
Мухомори і свинухи

За три стежки обминають,
На поганки не сідають?

Ці гриби отруйні дуже.
Будь завжди обачним, друже! 

 

 

* * *

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про літо. Грибів цього літа.

 

 

    Грибів цього літа…

Грибів цього літа – великі коші,
Ідуть чередою липневі дощі.
Зібрали вологу ліси і поля,
Духмяні гостинці дарує земля. 

Стирчать капелюшки на різні смаки,
Зраділи дарункам жуки й слимаки.
Чекає на оплески дід боровик,
Який до пошани ще змалечку звик.

 

 

Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".

 

 

 

Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":

Вірші для дітей від Наталі Карпенко
Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.

Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо!

 

Дивіться також:

Вірші про літо
 
Читайте віршики про літо від  Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Наталі Ткаченко, Михайла Стельмаха, Анатолія Камінчука, Марії Пригари, Лесі Храпливої-Щур, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Галини Кирпи, Наталі Карпенко.

Останні коментарі до сторінки
«Літо в поезіях для дітей від Наталі Карпенко»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми