"Зозуля кує намистечко", "Зозуля кує "черевички"", "Зозуля маслечко колотить", "Сорока рано-вранці скрекоче..." – вірші-верлібри Василя Голобородька з циклу "Українська міфопоезія".
"Зорі-черешні, зорі-черешні -
Міцне невидиме, віття життя...
Зорі-черешні, зорі-черешні -
Неосяжна крона буття..."(Alex Marti)
"І в мене був свій рідний край", "Ми єсть народ", "Сонет", "Село", "Де ви?", "Ми віримо", "Червоная калина" - вірші Богдана Лепкого, що складають добірку поезій про Україну, рідну землю.
"Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – Запорожці
Вміли панувати!"(Тарас Шевченко)
"Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі..."(Іван Малкович)
"Квітка з твоєї долоні
проросла у моєму серці.
Тану в твоєму полоні
крапелиною в сині озерця..."(Марія Дем'янюк)
"Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати..."(Степан Руданський)
"Ой, пригода, пригодочка,
Прилинула колядочка,
Щебетала на всі броди:
Гей, сходися, рідний роде!.."(Марійка Підгірянка)
"Олександер Великий весь світ звоював
І отсе в Вавілоні мов бог раював.
А побожний аскет вік в пустині прожив
І молитвою й постом богині служив..."(Іван Франко)
"Либідь", "Сонет про Батиєву гору", "Сніг", "Дума про українську пісню", "Зимовий етюд", "Рідна мова", "Елегія", "Мить", "На спомин", "Над затокою", "На Дніпрі", "Елегія на березі Дніпра", "Запросини до мандрів" - поезії Володимира Підпалого, що увійшли до запропонованої добірки.
На перший погляд вірш не є поетичним, а більше схожий на прозу. Не буду тут говорити про суто технічні прикмети (регулярний розмір, рими, строфіка і т. ін.), за якими більшість читачів і відносять ті чи інші тексти до поезії, ігноруючи чи не беручи до уваги інші, більш суттєві ознаки поетичності. Дехто навіть пропонує вважати віршем уривок будь-якого прозового тексту, тільки записавши його, як верлібр, тобто текст поділеним на окремі синтагми. Цей вірш за насиченістю тропікою ніяк не можна вважати прозовим. У плані вираження його міститься три кода. (Василь Голобородько)
"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди..."(Володимир Сосюра)
"Я тебе попрошу, моя люба мамо,
Розкажи, будь ласка, казку вечорами,
Хто засіяв в небі зорі синьоокі,
Хто співає вранці на сосні високій..."(Юлія Хандожинська)
Інтимна лірика Платона Воронька: "Мені приснилась та білява", "Ходімо, кохана, у ліс", "Дівоча пісня", "Щастя", "І чого тікати", "Давня пісня", "Я не шукав кохання", "Стара мелодія", "Вірність", "В хуртовину", "Пісня Галини", "Є почуття такі прозорі".
"Мені Сонечко призналося:
– Я люблю цей світ!
Я ізранечку всміхаюся
до усіх-усіх!!
Усміхайтеся й до мене ви,
дітки, пташечки!..
Щоб від радості у світі всім
стали добрі всі!"(Галина Римар)
"Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога..." (Тарас Шевченко)
"Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка —
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі..."(Галина Кирпа)
"Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо якого свого
я відчуваю щастя!... Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!"(Сергій Губерначук )
Дитячі вірші Наталки Поклад зі збірки "На веселій вулиці": "А зібрати як?", "Андрієва веремія", "Бабуся і киця", "В нашому дворі", "ВерЕда-вередА", "Владка умивається", "Гарбузи", "Гарно жити у селі", "Гончар", "Гостя", "Гоша", "Диво-капустина", "До бабусі", "Друзі", "Зимовий вечір", "Зламався краник", "Киця", "Книжковечір", "Козак Андрій", "Літо", "Мікроб", "На веселій вулиці", "На зарядку!", "Наша хата", "Не цьомав!", "Небилиця", "Неслухняна лялька", "Пригода", "Родичі", "Роман-ураган", "Рюкзак", "Самокат", "Сміливиця!", "Сміливці", "Снігу випало!", "Сонячний зайчик", "Сонячні курчатка", "Сорока", "Сходить сніг", "Тиждень", "Україночка Оленка", "Хвалько", "Хто ж там є?", "Чому?", "Що за день?", "Як татусь", "Якби".
"Місяць – неначе люлька.
Зорі шепочуть: спати.
Тільки мені сьогодні
Хочеться небом стати.
Хочеться захистити
душу
наперстком волі
Від недо-
сконалого слова,
Від незро-
зумілого болю" (Галина Мирослава)
