Олена Теліга будувала образ України поверх усіх політичних поділів і понад історичними проваллями. Її одчайдушну одвагу і рішучість слід поставити в ряд тих безстрашних націоналістів, що йшли на Схід України гарячими слідами війни, використовуючи свободу прифронтової ситуації, коли червоних уже нема, а коричневі ще не опанували. А світ належить сміливим... В образі Олени Теліги ми бачимо єдність слова і чину, а це і є мірою людської справжності. В добірці зібрані вірші Олени Теліги: "Пломінний день", "Радість", "Сучасникам", "Вечірня пісня", "Відвічне", "Поворот", "Усе - лише не це", "Життя", "Лист", "Безсмертне", "Неповторне свято", "Вірність", "Літо", "Без назви", "Подорожній", "Відповідь", "П'ятий поверх", "Палить сонце, дощі, вітри", "Чужа весна", "Розцвітають кущі ясмину", "Танґо", "Козачок", "Сонячний спогад", "Ніч була розбурхана і тьмяна", "Чорна площа", "Махнуть рукою! Розіллять вино!", "Напередодні", "П’ятнадцята осінь", "Гострі очі розкриті в морок", "1933 - 1939", "Не треба слів. Хай буде тільки діло", "Мужчинам".
"Повертай на крилах вітру
У край родинний, наша рідна пісне,
Там, де співуча ти в своїй оселі,
Там, де призвілля нам було з тобою."(переспів українською мовою – Alex Marti)
"Любити природу одну, що змінилася іншою,
складати колекцію барвну з фіналів її,
моритись майбутньою нею, вмирати з торішньої –
призначений той, хто, як циган, гуляв по землі."(Сергій Губерначук)
"Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів."(Тарас Шевченко)
"Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. "(Тарас Шевченко)
"На Святвечір у душах поселяться спокій і мир,
і любов переможе, загояться давні рани.
У будинках сільських та мільйонах звичайних квартир
однією надією світлою більше стане.
Кришталевими дзвонами звістка розноситься вмить.
Доленосна зоря в піднебессі світити буде.
Він ще зовсім дитя, у колисці спокійно спить;
народилось Mаля, що надію дарує людям."(Олена Лоза)
"Розфарбовую свою душу:
Сіре — в синє, а чорне - в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна..."(Марія Дем'янюк)
"Почнемо, браття, пісню невеселу
Словами призабутими старими
Про Ігорів згорьований похід.
Почнемо не за вимислом Бояна,
А просто, як насправді все було..."(Василь Шевчук)
"Смарагдові очі землі
Задивилися в глибини небесні,
А на блакитному тлі
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі
Пливуть до засніженої скелі.
Сріблясті оболоки — пасма світлі
На високому чолі."(Людмила Кибалка)
Добірка поезій Сергія Губерначука, які сповнені глибокими почуттями, філософськими міркуваннями, соціальними мотивами, любов’ю до життя, до рідною краю, до рідної мови та родини.
"Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, − пошкандибала
Івана сина годувать. "(Тарас Шевченко)
"Під чужим небом", "Стилет чи стилос? — не збагнув...", "Лист", "Шевченко", "Земна Мадонна", "Сни", "Романс", "Ми за життя горіли в пеклі...", "Серпень", "Вчора" - поезії Євгена Маланюка з різних збірок.
"Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій»..."(Василь Голобородько)
Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з родини вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.
"Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес..."(Станіслав Чернілевський)
"Ти не прийшла, тебе не бачу поруч...
У небі місяць повагом пливе,
промінням срібним землю засіває,
з-за хмар, скрививши рот щербатий свій,
сміється над моїм наївним серцем..."(Володимир Підпалий)
"Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе..."(Олександр Олесь)
Вірші Євгена Гребінки українською мовою: "Українська мелодія", "Маруся", "Човен", "Ліс", "Надпись к рисунку кн. С. А. Г-ной", "Варена".
"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь..."(Тарас Шевченко)
Дитячі вірші Наталки Поклад: "Книжковечір", "Україночка Оленка", "Чарівні шовковиці", "На зарядку!", "Рідня", "В лісі", "Хрущикова наука", "Хом’ячок", "Осінній килимок", "Вересень", "Білчині горішки".
