Публікації за тегом: Родина, сім'я

Сортувати:    За датою    За назвою

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

Тарас Шевченко. Не женися на багатій, вірш

"Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися на убогій,
Бо не будеш спати..."

(Тарас Шевченко)

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 23 квітня - День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 23 квітня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Богдан Лепкий. Батько й мама. Як мені вас не любити. Вірш про родину для дітей. Малюнок Ганни Журновської та Костянтина Музики.

"Як мені вас не любити,
батьку рідний, нене,
та ж ви мене згодували
і дбали про мене..."

(Богдан Лепкий)
 

Євген Гуцало, український письменник, журналіст, поет і кіносценарист

"Сьогодні важко сказати, коли я почав писати: здається, я писав завжди." (Євген Гуцало)

Валентина Вздульська, Потяги, оповідання для дітей, малюнок Мар’яни Качмар

«Потяги» - зворушливе оповідання Валентини Вздульської, в якому дуже відчутною є туга двох братів за своїм татом, який тепер не живе з ними разом, оскільки вони не порозумілися з мамою. Старший брат підтримує молодшого, в них є спільна гра, в яку вони грають по дорозі зі школи, а ще в них є спільне бажання, щоб тато і мама помирилися… Така туга й таке бажання може об’єднувати всіх тих дітей, які переживають розлучення батьків. Дорослим, які будуть читати це оповідання разом із дітьми, батьки яких розлучилися, варто бути чутливими до емоцій таких дітей і надати їм підтримку. Будь-якій дитині важливо знати про те, що стосунки в різних родинах бувають різними, і про те, що посварені між собою батьки все одно люблять своїх дітей і дбають про них, а дорослим варто цю любов до дітей проявляти словами, турботою, дотиками, подарунками та проведеним разом часом.

Легенда про Святого Миколая"Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти..." (з легенди)

 

 

Літній цикл народних українських свят. Традиції та звичаїВ основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

 

 

 

 

Літній цикл свят:

 

22 квітня — Ляля, або Красна гірка  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)

23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)

10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)

12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)

13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня

24 червня — Івана Купала  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)

29 червня — Петра і Павла  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)

19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)

 

 

 

 

Наш календар. 1 червня - Міжнародний день захисту дітей"Сьогодні 1 червня. Ми, малі, 
Утричі літу вдячними всі будем! 
В цей перший літній день по всій Землі 
День захисту дітей святкують люди! 
"

1 червня весь світ відзначає День захисту дітей. Це свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії у столиці Франції — Парижі урочисто заприсяглися боротися за створення умов, необхідних для щасливого та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, тобто, дітей.
А що є найважливішою умовою щасливого дитинства? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного і радісного життя кожної окремої родини.

 

Марія Чепурна, ілюстрована збірка віршиків для малят. Нас у мами двадцять п'ять. Художник Галина Савченко.Віршики для найменших від Марії Чепурної: "Хто найшвидше виростає", "У моєї мами", "Гнат-солдат", "Про песика", "Струмок", Крапля сонця", "Гриби", "Вітри", "Окунець-хитрунець".

 

 

 

 

 

Богдан Лепкий, вірші для дітей"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий", "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба" - вірші українського поета та прозаїка Богдана Лепкого, представлені у цьому підрозділі.

Марія Чепурна. Поезії для дітей. Золота хвилинаВірші Марії Чепурної для малят: "Золота хвилина", "В перший клас", "У моєї мами", "Боброві санчата", "Стежечка", "Окрайчик", "Малиновий стодзвін", "Золота бджола", "Родина", "Ясне крило", "Українська мова", "Хто найшвидше виростає", "У моєї мами", "Гнат-солдат", "Про песика", "Струмок", Крапля сонця", "Гриби", "Вітри", "Окунець-хитрунець". 

 

 

 

Дмитро Чуб Нитченко, Живий Шевченко, Шевченко в житті, читатиПостать нашого велетня Тараса Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік. Новознайдені матеріали, нові праці про життя і творчість поета, невтомна боротьба за Шевченка в Україні і на чужині — все це поволі звільняє образ нашого пророка від фальшування й спотворення, яке уперто провадить ворог від появи першого «Кобзаря», не припиняючи й донині. Та ніякі ворожі заходи невсилі применшити його значення для нас, для історії України, для майбутнього нашого народу. Видання "Живий Шевченко" допоможе глибше познайомити читача, зокрема з приватним життям Тараса Шевченка: яким він був, які мав смаки, уподобання, характер, кмітливість і дотепність, його життьові пригоди, популярність. Книга має розкриває як початки творчости поета, так і зеніт його творчих успіхів. Не менш цікаві розділи розповідають про патріотизм нашого національного велетня, виявлений не лише в творчості, а і в щоденному житті, у діях, а також найінтимніші сторінки життя поета: його кохання, захоплення жінками, спроби одружитися. Усі ці відомості, вибрані серед багатьох джерел, скоментовані й освітлені відповідними поясненнями, підсумками та узагальненнями, допоможуть читачеві домалювати образ дорогої нам людини...

22 травня 2016 року Україна відзначила 155 років повернення Тараса Шевченка на рідну землю після відходу у Вічність. Яким він був, наш Великий Кобзар

Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони —  внутрішній світ, стан душі, духовність та моральСеред сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського.  Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю  проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
 

Євген Дудар, Червона Шапочка"В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню; половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою..." (Євген Дудар)

Дорогою ціною, повість Михайла Коцюбинського, читати та завантажити"Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги…" (Михайло Коцюбинський)

 

Євген Дудар, Еліксир молодості, гумореска"Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно: "Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж — ніби огірочок свіженький". "Еліксир молодості, — кажу. — У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі на роботу йдуть. Мене з ним вдома залишають"... (Євген Дудар)

"Жили собі чоловік та жінка. І була в них дочка Люля. І красива, і на слово дотепна, а щастя не мала. Заміж ніхто не бере, та й годі. Батько з матір’ю у розпачі. Для Люлі усе купляють. В усе наймодніше її зодягають. А парубки вернуть носа од неї. Якось проходив селом мандрівний чоловік. Завітав до батьків Люлі. Поділилися вони із ним своїм горем. А він і каже..." (Євген Дудар)

"Жили собі дід та баба. І був у них синочок Івасик, якого вони ласкаво називали Телесиком. Було, сяде баба біля колиски. І так ніжно-ніжно виводить: "Люлі, люлі, Телесику, наварила кулешику"... Колихала, колихала, аж поки не виколихала. Підріс Телесик. Став красенем таким. Як погляне своїм поглядом голубооким — зів’ялі трави оживають. От і каже одного разу Телесик дідові: "Купіть мені, тату, моторного човна «Прогрес». Буду по морю плавати, рибку ловити і вас годувати"... Зраділи дід і баба..." (Євген Дудар)

Євген Дудар, гумор та сатира, читати твориТворчість знаного письменника, популярного гумориста і сатирика Євгена Михайловича Дударя — явище в сучасній українській літературі. Соковита, барвиста мова його «дударесок», лаконічні, влучні вислови, дотепні діалоги персонажів, уїдлива іронія, сарказм, а водночас і засоби гротеску, фарсу, щире вболівання за духовне і громадянське здоров’я людини, за долю суспільства і держави — все це окреслює своєрідний художній світ творів митця, їхню естетику й оригінальність. І жодного твору «прохідного», поверхового, бо в той чи той спосіб у них порушено гострі проблеми: чи то національно-політичні, соціальні, моральні, етичні, мовні чи інші.

 


Всього:
113
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 4
1   2   3   4   5   6  
Наступна
В кінець
Топ-теми