Публікації за тегом: Літо

Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!

 

 

 

 

 

"П’є веселка воду –
На стійку негоду,
А як вмить розтане –
Всюди ясно стане."

(Наталя Карпенко)

"В січні день навшпиньки став:
Я росту! Дивіться!
В грудні довго спочивав,
А тепер не спиться.
Буду плечі розправлять
Кожної хвилини." (Наталя Карпенко)

 

"Щипати за щічку -  має таку звичку.
Холодом лякає, сніжком посипає.
Заморозила річки, всіх вдягнула в кожушки,
В рукавички і вушанки. В сніжки гратись поспішає.
Хоч холодна це пора, діткам - весело: ...!"  (Лариса Новацька) 

"Вже ясне сонце припікає,
Синичка весело співає,
Квітуча, ніжна, запашна
Ця пора року. Це — ... (весна)!"

(Тетяна Строкач)

 

 

 

 

Вісім рядків про кожен місяць складають ілюстровану книжечку Олени Журливої "Хто знає, як рік минає". Картинки до неї намалювали художники  Іван Макогон та Антон Тетьора.

"У ніч на Івана Купала дівчата плели вінки, а потім кидали їх на воду Черемоша. Пливіть, мовляв, укаіть на судженого. Тільки Лади, наймолодшої і найвродливішої, не було серед дівчат. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс. Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька в нічному лісі. Почала гукати своїх подруг. Та дарма, лиш таємниче відлуння відгукувалося на її голос. А ніч, ця чудова купальська ніч, творила в лісі справжні дива: чулися голоси якихось птахів, на галявині завели свій танок лісові мавки. А під темними кущами розквітали небачені квіти. Вони розкривали свої ніжні пелюстки і сяяли сріблясто, манили до себе, ніби обіцяли розкрити якусь таємницю." (з народної легенди)

"На одній невеличкій, проте затишній галявинці, порослій кущами дикої малини та ожини, мешкала не одна лісова родина. У хатинці під зваленим деревом жила сім’я їжачків, на сосні в дуплі оселилася білка, а під густим корінням облаштував собі нірку заєць із великою сім’єю. Весело і дружно жили мешканці галявинки. Працювали з ранку і до вечора, слухали спів соловейка та синички – і ніколи не нудьгували. "Послухай-но, сусіде, – гукнув якось зайчик Клаповух до їжака Будячка. – Я недавно бігав лісом і побачив неподалік велику грушу-дичку. Вона вже достигла і грушок під деревом – на всю зиму нашим родинам вистачить. Ходімо назбираємо!" – "Ходімо, друже, та ще й сусідку Вивірку гукнімо із собою"..." (Олеся Лісова)

"Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу..." (з легенди)

Маковія — одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 1 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

 

Згідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли — кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

 

 

 

 

""Купало, Купало, засвіти ніч!"

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." (Василь Голобородько)

"Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.

«Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…»"

Вітаю читачів і авторів сторінки зі святом єднання з природою Купала баладою-легендою "Журавлині луги" із розділу "Етнопоезія"! (Анатолій Качан)

 

Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

29 червня — день святих первоверховних апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».

 

У червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.

Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця. 

 

Ми відсвяткували Світле Воскресіння Господнє, уже начебто не потрібно ночей не спати, писанки писати. Та писати писанки можна цілий рік. Розмай, травень місяць і все літо, подарує нам рослини й ягоди, що є чудовими природними барвниками. Рослинні відвари — це гарні барвники. Вони значно перевершують хімічні барвники для писанок якістю, широкою палітрою приємних відтінків, доступністю, можливістю експериментувати. Готуватися до Пасхи слід з літа та, навіть, від самої весни. Тоді матимемо достатню кількість барвників для створення неповторних писанок. 

 

Писанкарські знахідки: "А що, як змішати барвники?" 

Фарбування крашанок рослинами. Екологічно і красиво

Пасхальний кошик. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць

Як пофарбувати яйце натуральними барвниками

Природні барвники в їжі та писанкарстві

Пишемо писанки природними барвниками: який обрати?

Природні барвники: навіщо гратися з відтінками?

 

БЕРЕЗЕНЬ:

Чим фарбувати писанку в березні? Знайомимося з мареною

"Буряк? Морква? Петрушка? Ні!" Обираємо перевірені натуральні барвники

Фарбування писанки свіжими пролісками

Як фарбують первоцвіти березня

Оповідка про ряст

Фарбуємо писанки березовими сережками

Як фарбувати писанку ліщиновими сережками

Як пофарбувати писанку кропивою

 

КВІТЕНЬ:

Фарбуємо писанку розхідником звичайним

Фарбуємо писанку квітами тюльпанів (майстер-клас)

Натуральні барвники у квітні: березові сережки і марена

Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні 

Фарбуємо писанку озиминою у квітні

Фарбуємо писанку гілочками верби (майстер-клас)

 

ТРАВЕНЬ:

Чим фарбувати писанки у травні

Квітучий травень: фарбуємо писанку грициками

Особливі барвники у травні: аморфа кущова

Травень-червень: час фарбувати ромашкою

Марена красильна в компанії весняних барвників

Травневі барвники (жовтець, бузина). Порівнюємо жовті відтінки. 

 

ЧЕРВЕНЬ:

Сильні барвники. Фарбуємо писанку цвітом бузини

Чим фарбувати писанку в червні. Фарбування ягодами шовковиці

Розписуємо влітку шовковичні крашанки, вчимося прийому відмивання оцтом

Яскравий подарунок червня — підмаренник справжній​

Фарбуємо писанку шавлією сухостеповою

 

ЛИПЕНЬ:

Фарбуємо писанки червоними квітами мальви (натуральні барвники у липні)

Обираємо барвники липня. Майстер-клас: який ґрунт кращий для квітів мальви?

Красиве тло — не проблема. Коричневе та фіолетове на писанці

Фарбуємо писанку плодами дикої вишні 

 

СЕРПЕНЬ:

Якими натуральними барвниками фарбуємо писанки у серпні 

У серпні фарбуємо квітами гайлардії

Чорнобривці прямостоячі і цезальпінія. Узгоджуємо яскраві деталі.

Фарбуємо свіжими чорнобривцями у серпні-вересні

Фарбування рослинами в серпні. Мати-й-мачуха

Фарбуємо писанку травою череди

Як фарбувати писанку гірчаками

 

ВЕРЕСЕНЬ:

Натуральні барвники у вересні. Фарбуємо сандалом та кошеніллю

Оповідка про червоно-чорні кольори

Як фарбувати писанку ягодами свидини

Фарбуємо листям маслинки та кожушками горіхів

Осіннє фарбування писанок плодами глоду 

 

ЖОВТЕНЬ, ЛИСТОПАД:

Восени фарбуємо писанку горіховими кожушками

Фарбування писанок осінніми квітами

Барви осені: чим фарбувати писанку в жовтні-листопаді?

Як фарбувати писанку диким виноградом

Писанка восени. Кольорові поєднання на основі глоду

Як фарбують свіжі ягоди магонії

 

ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ:

Природні барвники: чим фарбувати писанку взимку?

Ще трохи про натуральні барвники: фарбувала писанку магонією

Фарбуємо писанку ягодами бузини

Фарбуємо писанку засушеними квітами чорнобривців

Фарбуємо засушеними квітами ромашки

Як уміють фарбувати гілочки дерев

 

 

"Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити... ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки.
— Купи! — смикала вона маму за рукав.
— Нащо її тобі, Улясю, в тебе є парасолька.
— Але не така. Та без квіток, і не червона. Купи!..." (Зірка Мензатюк)

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

"9-го травня у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 — 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)