Анатолій Качан. "Журавлині луги" (балада-легенда із розділу "Етнопоезія")


 

Вітаю читачів і авторів сторінки зі святом єднання з природою Купала баладою-легендою "Журавлині луги" із розділу "Етнопоезія"! (Анатолій Качан)

 

Анатолій Качан. Журавлині луги або Купальські вогні, балада-легенда (із розділу Етнопоезія)

 

 

Анатолій Качан

ЖУРАВЛИНІ ЛУГИ,
або Купальські вогні

Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.

З журавлями до теплого краю,
Де кокоси на пальмах ростуть,
Половина душі відлітає,
Половина лишається тут.

Навесні ті клини журавлині
Бумерангом повернуться знов
У луги, де цвіте журавлина,
Де колись потопав птахолов.


1

Птахолов той хотів упіймати
Журавля з королівським вінцем
І якраз під Купайлове свято 
Він до лугу пішов із сільцем.

Скрекотала сорока над лугом,
Бив на сполох деркач у траві.
Та як сон, у ловця-волоцюги 
Журавель все не йде з голови.

«Журавля посаджу я у клітку,
На Пташиному ринку продам
І куплю там капкани та сітку,
А вино “Ізабелла” – для дам…»

Птахолов запалив папіросу. 
Коли гульк – у траві-мураві
Куличок шкутильгає, голосить
І волочить крило по траві.

«Що,попався на свято Купала?" 
А кулик все волочить крильце
І відводить приблуду подалі
Від гнізда журавля із вінцем.

Того дня у трясуче болото 
Птахолова кулик заманив,
Щоб у нього пропала охота
Вінценосних ловить журавлів.


2

Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.

«Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…»


* * *


«Посаджу я мальву, сторожу поставлю.
Стороною дощик іде, стороною
Над моєю мАльвою червоною…

Сьогодні Івана, а завтра Купала.
Стороною дощик іде, стороною 
Над моєю мАльвою червоною…»

Під святкові пісні-хороводи
Про Купала і Сонце ясне 
Раптом чують дівчата – з болота
Хтось гукає: «Ря-туй-те мене!!.»

Птахолова гуртом визволяли
Із болота дідусь Водяник,
Дві Русалки, Марена, Купало.*
Сновигав тут і Чорт з карнавалу,
А десь поряд сміявся к у л и к .

Чорт подав сучкувату ломаку.
Та ще дужче у небо нічне
Птахолов закричав з переляку:
«А це що за страхіття-чортяки?!
Ой, рятуйте, рятуйте мене!!!..»


3

Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.

Ось і знову з лугів відлітає
Із курликанням клин журавлів.
Їх за море, до теплого краю
Ватажок вінценосний повів.

І легенду розказує всоте
Молодим журавлям ватажок,
Як на свято Купала в болоті
Птахолова скупав куличок.

---------

*Тут – дійові

 

     

Анатолій Качан. Журавлині луги або Купальські вогні, балада-легенда (із розділу Етнопоезія)

Вірш люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше віршів Анатолія Качана на нашому сайті:

Анатолій Качан, вірші для дітей
Анатолій Леонтійович Качан — відомий український дитячий поет, громадський та культурний діяч. Він — автор 17 книжок для дітей. у цьому розділі дивіться збірки віршів Анатолія Качана: "Листи з осіннього саду", "Прощання з літом", "Світання року", "За нашим садом грає море".

Останні коментарі до сторінки
«Анатолій Качан. "Журавлині луги" (балада-легенда із розділу "Етнопоезія")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми