Публікації за тегом: Літо

Сортувати:    За датою    За назвою

Народний фольклор. Міфи та легенди. Барвінок. Українська народна легенда"У ніч на Івана Купала дівчата плели вінки, а потім кидали їх на воду Черемоша. Пливіть, мовляв, укаіть на судженого. Тільки Лади, наймолодшої і найвродливішої, не було серед дівчат. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс. Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька в нічному лісі. Почала гукати своїх подруг. Та дарма, лиш таємниче відлуння відгукувалося на її голос. А ніч, ця чудова купальська ніч, творила в лісі справжні дива: чулися голоси якихось птахів, на галявині завели свій танок лісові мавки. А під темними кущами розквітали небачені квіти. Вони розкривали свої ніжні пелюстки і сяяли сріблясто, манили до себе, ніби обіцяли розкрити якусь таємницю." (з народної легенди)

Олеся Лісова. Добрі сусіди. Казка для дітей"На одній невеличкій, проте затишній галявинці, порослій кущами дикої малини та ожини, мешкала не одна лісова родина. У хатинці під зваленим деревом жила сім’я їжачків, на сосні в дуплі оселилася білка, а під густим корінням облаштував собі нірку заєць із великою сім’єю. Весело і дружно жили мешканці галявинки. Працювали з ранку і до вечора, слухали спів соловейка та синички – і ніколи не нудьгували. "Послухай-но, сусіде, – гукнув якось зайчик Клаповух до їжака Будячка. – Я недавно бігав лісом і побачив неподалік велику грушу-дичку. Вона вже достигла і грушок під деревом – на всю зиму нашим родинам вистачить. Ходімо назбираємо!" – "Ходімо, друже, та ще й сусідку Вивірку гукнімо із собою"..." (Олеся Лісова)

Легенда про мак (Легенда Наддніпрянщини). Малюнок - Мері Діпнолл"Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу..." (з легенди)

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія - одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 14 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли - кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

Василь Голобородько. Мова рослин. Вірш-верлібр до свята Івана Купала""Купало, Купало, засвіти ніч!"

Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." 
(Василь Голобородько)

Анатолій Качан. Журавлині луги або Купальські вогні, балада-легенда (із розділу Етнопоезія)"Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.

«Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…»"

"Вітаю читачів і авторів сторінки зі святом єднання з природою Купала баладою-легендою "Журавлині луги" із розділу "Етнопоезія"! "(Анатолій Качан)

12 липня - День святих Апостолів Петра і Павла. Народні традиції, обряди та звичаї (за Олексою Воропаєм та Василем Скуратівським)Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

Дванадцятого липня за новим стилем — день святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». В цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».

Майстер-клас писанкарки Ірини Михалевич. Натуральні барвники. Чим фарбувати писанку в червні та липні. Фарбуємо писанки червоними квітами мальвиУ червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь СкуратівськийІвана Купала - це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало - Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена - символ води, то палаюче колесо - символ сонця. 

Ми відсвяткували Світле Воскресіння Господнє, уже начебто не потрібно ночей не спати, писанки писати. Та писати писанки можна цілий рік. Розмай, травень місяць і все літо, подарує нам рослини й ягоди, що є чудовими природними барвниками. Рослинні відвари - це гарні барвники. Вони значно перевершують хімічні барвники для писанок якістю, широкою палітрою приємних відтінків, доступністю, можливістю експериментувати. Готуватися до Пасхи слід з літа та, навіть, від самої весни. Тоді матимемо достатню кількість барвників для створення неповторних писанок. 

 

Фарбування крашанок рослинами. Екологічно і красиво

Пасхальний кошик. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць

Як пофарбувати яйце натуральними барвниками

Природні барвники в їжі та писанкарстві

Пишемо писанки природними барвниками: який обрати?

Природні барвники: навіщо гратися з відтінками?

 

БЕРЕЗЕНЬ:

Чим фарбувати писанку в березні? Знайомимося з мареною

"Буряк? Морква? Петрушка? Ні!" Обираємо перевірені натуральні барвники.

Фарбування писанки свіжими пролісками

Як фарбують первоцвіти березня

Оповідка про ряст

Фарбуємо писанки березовими сережками

 

КВІТЕНЬ:

Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні 

Фарбуємо писанку озиминою у квітні

 

ТРАВЕНЬ:

Чим фарбувати писанки у травні

Квітучий травень: фарбуємо писанку грициками

Особливі барвники у травні: аморфа кущова

Травень-червень: час фарбувати ромашкою

Марена красильна в компанії весняних барвників

 

ЧЕРВЕНЬ:

Сильні барвники. Фарбуємо писанку цвітом бузини

Чим фарбувати писанку в червні. Фарбування ягодами шовковиці

Розписуємо влітку шовковичні крашанки, вчимося прийому відмивання оцтом

 

ЛИПЕНЬ:

Фарбуємо писанки червоними квітами мальви (натуральні барвники у липні)

Обираємо барвники липня. Майстер-клас: який ґрунт кращий для квітів мальви?

Красиве тло — не проблема. Коричневе та фіолетове на писанці

 

СЕРПЕНЬ:

Якими натуральними барвниками фарбуємо писанки у серпні 

У серпні фарбуємо квітами гайлардії

Фарбуємо свіжими чорнобривцями у серпні-вересні

 

ВЕРЕСЕНЬ:

Натуральні барвники у вересні. Фарбуємо сандалом та кошеніллю

Оповідка про червоно-чорні кольори

 

ЖОВТЕНЬ - ЛИСТОПАД:

Восени фарбуємо писанку горіховими кожушками

Фарбування писанок осінніми квітами

Барви осені: чим фарбувати писанку в жовтні-листопаді?

 

ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ:

Природні барвники: чим фарбувати писанку взимку?

Ще трохи про натуральні барвники: фарбувала писанку магонією

Фарбуємо писанку ягодами бузини (майстер-клас)

Фарбуємо писанку засушеними квітами чорнобривців

Фарбуємо засушеними квітами ромашки

 

Зірка Мензатюк. Тисяча парасольок. Казка. Художники Ніна та Олександр Коваль"Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити... ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки.
— Купи! — смикала вона маму за рукав.
— Нащо її тобі, Улясю, в тебе є парасолька.
— Але не така. Та без квіток, і не червона. Купи!..." (Зірка Мензатюк)

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами. У 2019 році Трійця відзначається 16 червня. 

Зелені свята. Трійця. П’ятидесятниця. Народні традиції та звичаї. Українські народні святаЗілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум Космовізія – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.

1 - 4 червня (з 10:00 до 18:00) у Львівському Палаці Мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться Дитячий форум "Космовізія" – один з найбільших фестивалів для розвитку та розваг дітей і батьків в Україні.  Цьогоріч Дитячий форум перетвориться на Космічну Галактику, де малеча шукатиме відповідь на запитання: "Яка роль Людини у Всесвіті?". 600 розважальних і навчальних заходів у 9 тематичних просторах – наука, література, спорт, мистецтво, театр, технології, екологія, винахідництво, музика, кіно і багато іншого.

 

22 травня. День святого Миколи Чудотворця. Народні традиції та звичаї. Іконостас Дмитрівського храму. Ікони Святого Миколая "22-го травня за новим стилем (9-го травня - за старим) у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 - 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

Зірка Мензатюк. Арніка. Казка. Художник Євген Попов"У горах Карпатах на полонині Цадул росла маленька арніка. Навколо стояла тисяча різних трав і тисяча квітів, вони лепетали під вітром і слухали казки про Чугайстра. А маленька арніка цілі дні дивилася на сонце. "Яке воно миле й усміхнене! — говорила рослинка.— Я б хотіла бути схожою бодай на найтонший його промінець!" "Що ти кажеш! — шелеснув кмин.— Хіба можна квітці рівнятися до сонця? Цвіти, як я: скромно, зате суцвіть багато!" "Або як я: пахну, наче мед!" — хвалився медівник. "Ні, краще, як я! — порадила польова гвоздика і показала рожеву квітку-зірочку".
Сонце слухало їх з висоти і голубило кожну зеленинку..." (Зірка Мензатюк)

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Зійди, сонечко, на ІванаДень Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Традиційна писанка Центральної України. Писанка Ластівчині хвостики. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, чорничний відвар, стружка цезальпініїПишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне. 

Галина Кирпа. Плело віночок літо. Збірка віршів для дітей Галина Кирпа. Плело віночок літо. Збірка віршів для дітей. Все позеленіє. Там дерева, там озера, там зоря. Золота бджілка. Лелечі спомини. Наберу дощу. Стежинко, поведи. Я буду, немов дзвіночок.  Що котам сниться. Дражнилки-жарти. "Все позеленіє", "Золота бджілка", "Лелечі спомини", "Наберу дощу", "Плело віночок літо", "Плело віночок літо", "Стежинко, поведи", "Там дерева, там озера, там зоря", "Що котам сниться", "Я буду, немов дзвіночок" - поезії Галини Кирпи для дітей зі збірки "Плело віночок літо".

 


Всього:
101
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 2
1   2   3   4   5   6  
Наступна
В кінець
Топ-теми