Публікації за тегом: Казки

"У корови Лиски народилось Телятко. Воно ще маленьке, але вже вибрикує. Припало Телятко до матері, напилось молока, й захотілось Теляткові погуляти. Пішло воно по двору, дивиться — сидить маленьке звірятко. Доторкнулось Телятко до маленького звірятка, а на ньому пух м’який-м’який, ще м’якший, ніж материнське вим’я. Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра - теля, прищулилось і сидить собі тихо-тихо..." (Василь Сухомлинський)

"У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга..." (Василь Сухомлинський)

"Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить: "Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати..." (Василь Сухомлинський)

"На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка - горішок запашний і смачний...." (Василь Сухомлинський)

Коротенькі віршовані казочки Варвари Гринько зі збирки "Букварик-веселик": "Білий бичок", "Лис", "Цапок", "Казочка про букви".

 

 

 

 

Відомі короткі казочки Михайла Коцюбинського: "Про двох цапків", "Дві кізочки", "Десять робітників" та "Івасик і Тарасик".

"Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться. 
Землю замерзлу вдень дощиком мочить, 
А на ніч морозом дужим стискає. 
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю... "

(Михайло Коцюбинський)

Мультфільм знято за мотивами твору українського письменника Юрія Винничука «Лежень» (збірка «Львівські казки»), в якій відображений особливий колорит пригоди, любов, старовинні костюми та архітектура західної України в стародавні часи. У замку біля Львова неможливо жити Князю і його домашнім, тому що нечисть робить все, щоб вигнати жителів замку. Остання надія домочадців на онука старого економа. Всі звуть його Лежень — він не робить нічого такого, що з точки зору інших приносить зиск або задоволення. Не співає, не гуляє, не розважається з хлопцями та дівчатами, любить тільки вареники та … читати книжки! Князь обіцяє Лежню віддати в дружини дочку Княжну, яка готує найсмачніші вареники… Мультфільм "Лежень" знято на студії "Укранімафільм" у 2013 року. Автор сценарію та режисер-постановник Людмила Ткачикова. Художник-постановник Валентина Серцова. Ролі озвучили Богдан Бенюк та Наталія Сумська.

Зміст казки "Як Закомарик упіймав страховище":

Водолази
Страховище
Чоботи і ноги
Зоологічний сад

 

До другої частини книги Еріха Распе "Пригоди барона Мюнхаузена" увійшли такі оповідання: "Буря", "Між крокодилом і левом", "Зустріч з китом", "У риб'ячому череві", "Мої чудові слуги", "Китайське вино", "Гонитва", "Влучний постріл", "Один супроти тисячі", "Людина-ядро", "Серед білих ведмедів", "Друга подорож на Місяць", "Сирний острів", "Кораблі, поглинуті рибиною", "Сутичка з ведмедем".

 

Сміливий і вигадливий барон Мюнхаузен із захопленням розповідає читачам про свої неймовірні пригоди. В основу фантастичних «Пригод барона Мюнхаузена» покладено оповідання справжнього барона Мюнхаузена, який жив у XVIII столітті в Німеччині. Він був військовим, якийсь час служив у Росії і воював з турками. Повернувшись в свій маєток в Німеччині, Мюнхаузен незабаром став відомий як дотепний оповідач. Невідомо, чи сам він записав свої розповіді або це зробив хтось інший, але в 1781 році деякі з них були надруковані. Згодом до них були приєднані фантастичні розповіді інших письменників про пригоди Мюнхаузен, але автором книги прийнято вважати Еріх Распе. Мало хто вірить у правдивість цих історій. Тому іменем барона Мюнхаузена нині називають людей, які люблять пофантазувати і приписують собі всякі неймовірні подвиги.

Зміст казки "Артисти-парашутисти":

На літаку
Маскарад
Вистава в повітрі
Парашутний десант
Переполох

Ілюстровані казки Михайла Коцюбинського для дітей: "Про двох цапків", "Дві кізочки", "Десять робітників", "Івасик і Тарасик" та "Брати-місяці".

Казка Анатолія Дімарова "Для чого людині серце" — про дерев’яних чоловічків, які не знали, що таке радість, горе, співчуття. І тільки один з них — той, якому випадково дісталося людське серце, — пізнав радість живих почуттів і ціною свого життя врятував хлопчика від загибелі у морозному лісі.

Знаний український письменник, лауреат Шевченківської премії, мандрівник і природолюб Анатолій Дімаров написав багато серйозних і проникливих оповідань, повістей та романів з глибин життя українського народу. Та є в нього ще низка цікавих і своєрідних творів для дітей та юнацтва  - казки, пригодницькі, фантастичні повісті. Через неймовірні, часом екстремально небезпечні, а часом веселі пригоди й випробування герої науково-фантастичних повістей проникають у безмір минулого і майбуття людства, Космосу і, певна ж річ, - людської душі...  І саме це робить ці повісті цікавими та привабливими ось уже для кількох поколінь юних читачів.

 

Твори Михайла Коцюбинського для дітей: оповідання "Нюренберзьке яйце", "Харитя", "Маленький грішник"; казки "Про двох цапків", "Дві кізочки", "Десять робітників", "Івасик і Тарасик" та "Брати-місяці".​

 

 

 

 

 

 

 

 

Видатний український письменник кінця XIX — початку XX століття Михайло Михайлович Коцюбинський уже першими своїми творами визначився як митець демократичного напряму. У світі ідей краси і добра він був «своєю» людиною, любив добро любов’ю художника, вірив у його переможну силу. Твори письменника приваблювали читачів світлим, життєствердним гуманізмом, оспівуванням боротьби за кращу долю трудового народу та правдивим, всебічним і глибоким відображенням у них життя українського народу.

 

"Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють. Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки..." (Василь Сухомлинський)

 

"Сергійків старший брат Максим пішов служити в армії. Надіслав брат додому листа. Пише, що служить далеко-далеко, біля самого моря. А там усе не таке, як удома: скрізь каміння, і море безкрає, суворе... «Сергійку,- пише брат.- Піди в поле, зірви колосок пшениці, поклади в конверт і надішли мені»..." (Василь Сухомлинський)

"У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна хай запросить подруг. Ось і настав цей день...." (Василь Сухомлинський)