Публікації за тегом: Діти

"Жила собі на світі цибулинка на ім’я Буля. 
Буля дуже хотіла мати багато друзів! Одного разу, коли вона йшла по стежці, побачила моркву на ім’я Ква. Буля запитала у Ква:
- Давай будемо дружити?
Але Ква заплакала. Буля не зрозуміла, чому заплакала Ква..." (Вікторія Лабунець)

"Жили собі космонавтики в країні Космонета. Вони дуже любили своє місто Косметарія, бо це їхня столиця. Будинки в них були сучасні і красиві. А на свята космонавтики прикрашали їх чудовими ліхтариками. Новий рік вони завжди зустрічали усією родиною вдома. А потім усі дружно виходили на площу до великої новорічної ялинки, прикрашеної фантастичними іграшками. Якось в цю країну, саме у це місто, потрапила дівчинка на ім'я Софія..." (Вікторія Лабунець)

Вікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".

"Над столом дзвеніла муха,
Аж заклало у нас вуха.
А вона усе літала
І дзижчала, і дзижчала.."
(Вікторія Стасів)

"Тихий літній ранок
На сопілці грає,
Півник на паркані
Пісеньку співає.
- Прокидайтесь люди,
День новий стрічайте,
Але працювати
Теж не забувайте."
(Вікторія Стасів)

"Бабусина пісенька лине,
Сміється, радіє вона,
Як сонце у небі єдине,
Бринить її слово-струна.
А часом з дідусем співають
І линуть пісні поміж хмар.
Від щастя їх очі сіяють
Бо в серці палає ще жар..."

(Вікторія Стасів)

 

"Ніч приїхала в кареті
У блакитному береті.
У красивих чобітках
По слизьких ішла стежках.
Заглядала у двори,
Хто не спить ще з дітвори.
А маленьких колисала,
Одіяльцем накривала."
(Вікторія Стасів)

"В'яжу, в'яжу рукавички,
Для маленької сестрички.
Шию, шию для Мартусі
Гарну ляльку в капелюсі.
А для братика малого
Коня ліплю, мов живого,
Будуть раді малюки,
Будуть гратись залюбки."
(Вікторія Стасів)

Оповідання Віри Артамонової про хлопчика, який любить фантазувати: "Бджілка", "Їжачок-реп'яшок", "Сонечко казало правду", "Ясенок", "Сперечались кубики", "Бляшаний півник".

"Коли ще лютує зима, ще стоять сильні морози і лежать великі сніги, в повітрі вже пахне весною. Весна - це пробудження природи від зимового сну. Весною Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина. Весна, весна... Щороку весна приносить нам нові надії..." (Вергілій Ріцко)

Віртуальна мандрівка:

1. Станція «Мрія»
2. Поріг Кодацький
3. Поріг Сурський
4. Поріг Лоханський
5. Поріг Дзвонецький
6. Поріг Ненаситець
7. Поріг Вовнизький,
8. Поріг Будило
9. Поріг Лишній
10. Поріг ‒ Вольний
11. Острів Мала Хортиця
12. Острів Велика Хортиця
13. Великий Луг 

 

"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела..."

(Тарас Шевченко)

"Без журби та й у здоров'ї
Жити дай Вам, Боже!
А віддячитись Матусі
Бог мені поможе ..."

(Уляна Кравченко)

"Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів...
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!
Скаже мама: — Ти поїв? —
Я їй тут же: — Сто корів!!
(Анатолій Костецький)

 

"Коли вона плелася в коси —
чом, скрипко, відвернулась пріч?
Як музику пустила босу
в таку непевну, звабну ніч?.."

(Іван Малкович)

"Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна... шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають.." 

(Леся Українка)

"Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!" 

(Микола Сингаївський)

Віршик "Стояла собі хатка" - про бабусю та сто її працьовитих діток.

"Як палають в темнім борі ягідки калини,
Так любов палає в серці Нені України.
Як найкраща в темнім борі червона калина
Так на всім немає світі, як та Україна."

(Уляна Кравченко)

Поезії Варвари Гринько для малят про яблуньку, городину та квіти: "Дині", "Кавуни", "Цибуля", "Маки", "Яблунька-дичка" та загадка про капусту.