Вікторія Стасів. Вірші про птахів (читати, слухати)


 

 

    Розумний птах

Сова - розумний хижий птах
Шукає здобич по ночах.
Великі очі гарні має,
Уранці спить - вночі літає.

А голос дивний у сови
І пір'я дивовижної краси.
Тому вночі в своїм садку
Лунає голосне "Пугу".

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

    Подарунок

Дарують черевички
Чаплі дві сестрички.
Ой красиві, як гвоздики, 
Та проблема: завеликі.

І жаліється вже тьоті,
Що згубила у болоті.
Супить брови, точить носа -
- Я люблю ходити боса.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

     Півник

Тихий літній ранок
На сопілці грає,
Півник на паркані
Пісеньку співає.

- Прокидайтесь люди,
День новий стрічайте,
Але працювати
Теж не забувайте.

Бо без праці знайте:
Життя не буває,
А хто ледацює -
Голод поламає.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

   Рукавичка

Загубила рукавичку,
Та не засмутилася,
Думаю: вона для когось
В зимі пригодилася.

Ой, не знаю, як вмістилась
У ній ще й синичка?
Слава Богу, пригодилась
Моя рукавичка.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

     Мамина наука

Грають у футбол курчата,
Вгору м'яч летить,
Та неприбрана в них хата,
Брудом вся кипить.

І звернулась до них квочка,
 Каже дітворі:
- Наведіть порядок в хаті,
Тоді грайте надворі.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

 Качка-співачка

Гомоніла усім качка:
- Я - співачка, я - співачка,
На дворі я, мов княгиня,
Сама собі господиня.

Попросили її гуси:
- Заспівай нам без спокуси.
Качка гордо підвелася,
Мов на крилах піднялася .

- "Кря-кря-кря", -вона співала,
Зовсім голосу не мала.
Тут і кури закричали:
- З твого "співу" крила впали.

Ти розквакалась, вчуваєш?
І, мов жаба та, співаєш.
Навіть старий індик просить:
- Того співу з мене досить.

Гуси дружно реготали,
Кури з двору повтікали.
Качур качку тягне з двору,
Тут хазяйка вийшла в пору.

І промовила до качки,
Вже відомої "співачки":
- Годі тут концерт давати -
Каченят йди годувати.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

        Гуси

Мої гуси білокрилі,
Дуже гарні, дуже милі.
Полонили все подвір'я,
В них таке чудове пір'я.

Їх я завжди доглядаю
І водою напуваю.
Випасаю їх на лузі,
Бо вони для мене друзі.

Гуси в мене у довір'ї
І дарують мені пір'я.
Пір'я з кожної подружки -
Це і ковдра, і подушки.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

     Ворона і корона

Бачить у смітті ворона:
Золота лежить корона.
Захотілося до хати
Цю прикрасу собі взяти.
Смітники всі обійшла
І намисто це знайшла.
- Ой, яке воно красиве!
Речі ці - ну просто диво!
Ось на голові корона:
Усміхається ворона.
А намисто кольорове
На вороні, наче нове.
Їй позаздрили папуги,
 Горобці, усі подруги.
Та взлетіти в небеса
Не дає важка краса.
Пару раз отак  злітає:
Як впаде - все розбиває.
Вже не буси, а нитки,
 Не корона, а листки.
Сльози капають в ворони,
Бо немає вже корони.
Тут промовила сова:
- Винувата ти сама.
Якщо хоч красу таку,
То живи у смітнику.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

      На ковзанці

Друзі вірні: півник й крук
Ковзани взяли до рук.
Їжу, одяг і напій
Та на ковзанку мерщій.

А надворі завірюха
Вже щіпає друзям вуха.
На це друзі не звертають,
На льоду собі кружляють.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

 

       Пінгвін

Ми спитали у пінгвіна:
- Звідки в тебе ця ангіна?
Як лікуєш ти її?
Медицина? Чи чаї?

- Я ангіну полюбляю,
За хворобу не вважаю.
А як захворію втім,
То морозиво лиш їм.

Вип'ю смузі з молоком,
Та й на саночки бігом,
Бо у мене, у пінгвіна,
Не така, як в вас, ангіна.

 

 

 

----------------------------

 

 

 

 

     

   Синичка і друзі

Мале біле цуценятко
Пило з мисочки водичку,
Заглянуло у віконце
І побачило синичку.

Замерзла на морозі,
Щось шукала поживитись.
Цуценятку стало шкода,
Хоче з нею поділитись.

Тягне стільчик до віконця,
Взяв у лапки хліба трішки,
Захопив зі столу з миски
Кусок сала і горішки.

Та проблема є велика:
Повні лапи їжі має.
Тут прибігла киця Мурка
І йому допомагає.

Не втекла від них синичка:
Сили зовсім вже не мала...
Підняв песик за голівку,
Кинув в дзьобик кусок сала.

В дзьоб горішки полетіли,
Кусок хліба і зернина.
Через п'ять хвилин на диво,
Піднялася вже пташина.

Так синичка, пес і котик
Живуть дружньо до сих пір,
Їжу носять для подружки 
У морозні дні надвір.

 

Поезії надіслано авторкою спеціально для читачів"Малої Сторінки".

Витинанки в формі аплікацій - авторські.

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Вікторія Стасів. Вірші для дітей

Вікторія Стасів. Вірші для дітейВікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".

 

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші про тварин
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.

Останні коментарі до сторінки
«Вікторія Стасів. Вірші про птахів (читати, слухати)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми