Віргілій Ріцко, "Весна" (оповідання)

Віргілій Ріцко

ВЕСНА

Віргілій Ріцко. Весна. Оповідання для дітей

Коли ще лютує зима, ще стоять сильні морози і лежать великі сніги, в повітрі вже пахне весною.
Весна - це пробудження природи від зимового сну.
Весною Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.
Весна, весна... Щороку весна приносить нам нові надії...
Всі весни не схожі одна на одну, кожна по-своему вибаглива: то безперервно сипле дощем, то дме суховіями, то райдужна і весела, мов юнка. Разом з нею приходять нові сподівання.
Настала справжня весна. Прилетіли вже і чорногузи! Вони привітали мене своїм радісним клекотом: «Ми вже прилетіли! Ми вже вдома!». Вони подарували мені щасливі хвилини зустрічі.
Земля-мати вже проснулася. Вже й трава зазеленіла. З неї ви зирають білі, жовті, сині квіточки.
Білі - то ніжні підсніжники. Поява на світ підсніжника - це велика радість. Перший підсніжник, який підняв свій білий ніжний дзвіночок, якого пестило сонячне проміння. сповіщав прихід весни. Появився він на лісовій сонячній поляні рядом з багатьма своїми братами. Тішився своїм тихим життям, знаючи, що незадовго зів'яне і померкне, як і його побратими, але до того часу щоранку ліниво випростовуеться під сонячним промінням, а потім весь день задумливо розглядає лісову поляну і відчуває себе її хазяїном.
І все це до певного дня, коли почав падати сильний дощ і дути немилостивий вітер. Почув себе немічним і самотнім, дрижачи і, коли думав, що вітер подолає його, маленька тепла рука зірвала його й подарувала любій людині, яка обняла його великою рукою і притулила до теплих ніжних губ.
Жовті квіти-проліски зачаровують погляд. А голубі, як бездомне небо, фіалки - така собі ніжність в голубому одязі.
Всі ці квіти дивляться привітно і всміхаються. Вони перші принесли весну на своїх ніжних пелюстках...
Три метелики - білий, жовтий і червоний, пурхають коло моїх вікон.
З приїздом, любі божі створіння!
- Дуже радий вас бачити! - звернувся я до них.
А вони наче відчувають мій піднесений настрій. Радісно озиваються жайворонки в небі наді мною.
До них приєднюється дрізд на липі. Милий свій голосний спів нагадує соловейка...
Почалося буйне пробудження всього живого, що живе й росте на нашій рідній землі, створене Всевишнім...

За матеріалами: "Дзвоник" №36. Журнал для українських дітей Румунії. Місячник Союзу Українців Румунії. 3 рік видання, березень, 2010 рік, стор. 8.

Дивіться також на нашому сайті:

Весняні оповідання для дітей

"Ось і ластівки з-за моря повернулися; літають, метушаться, в сараї під дахом глиняне гніздечко ліплять. Та як акуратно! Грудочку до грудочки приклеюють. Зліплять гніздечко, неначе кошик, а збоку пролазку залишать. Через цю пролазку пуху, травинок у гніздо назносять. Постелить ластівка м’яку підстилку в гнізді, знесе туди яєчка І сяде пташенят висиджувати." (Георгій Скребицький, Віра Чапліна)