У другій книзі тетралогії «Таємний посол» «Фірман султана» розповідається про те, як Арсен Звенигора, козак Війська Запорізького та його друзі втекли з рабства на турецькій галері. До їх рук випадково потрапляє фірман султана. Тепер Арсен знає про те, що його рідну Україну очікує нова турецька навала на чолі з візиром Кара-Мустафою. Арсен усіма силами намагається швидше потрапити додому, щоб попередити про небезпеку кошового отамана Сірка та гетьмана Самойловича. На шляху до України Арсену допомагають його знання турецької мови, вправне володіння зброєю та уміння знаходити вихід зі складних ситуацій.
У третій частині тетралогії Арсен Звенигора нарешті повертається додому, проте війна знову змушує його відправлятися у похід. У пригодах йому допомагатимуть персонажі попередніх книг — росіянин Роман Воїнов, поляк Мартин Спихальський, болгарський воєвода Младен і його син Ненко. Крім цього, важливу роль у сюжеті відіграє Семен Гурко. Задум цієї тетралогії виник у письменника під впливом відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Милуючись картиною, письменник подумав, що художник на своєму полотні відобразив лише мить з життя захисників своєї землі. Тоді він вирішив написати роман, де можна було показати, як вони жили, сіяли та збирали хліб, займалися торгівлею, ремеслами, кохали та воювали, гинули у неволі та війнах.
Мене звати Тетяна Прокоф’єва. Я — з міста Покров, що на Дніпропетровщині. Маю у творчому доробку 6 альманахів, де опубліковано мої поезії. Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву!
"Звечоріло. У присипаній снігом нірці копошилися мишенята. — Мамо! Нам сумно! — Ось, насінинка. Грайтеся! — Не хочемо! — То беріть горошинку! — Ні! Ні! Ні! — понадували щічки мишенята. А найменше почало плакати. — А шишечку? — Хочемо! — закивали вухастики. — То чекайте на мене! — сказала мама мишка й мелькнувши хвостиком, вискочила з нірки. В завірюху, помчала вона аж за село, де росла висока сосна. Знайшла в снігу шишечку й подалася додому.
Аж, раптом, поміж сніжинок, залунав сміх..." (Ольга Зубер)
Книга “Дім” Катерини Тихозорої й Олександра Продана розповідає історію маленького хлопчика та його сім’ї, чий дім було зруйновано через повномасштабне вторгнення росії в Україну і через що вони були змушені покинути його. Розповідь написана від імені хлопчика, бачення якого — реалістично й водночас по-дитячому оптимістично — за допомогою ілюстрацій майстерно передав Олександр Продан. Сам митець на момент початку вторгнення перебував на Київщині, тож на власні очі бачив, як все починалося. Дорослі роздуми, над якими розмірковує маленький герой книги дорогою до безпекового місця, влучно й по-дитячому просто передала авторка Катерина Тихозора.
"– Знову до школи, – Петрик зітхнув і вийшов на вулицю. – Як же швидко пролетіли канікули! Петрик – учень п’ятого класу. Він ніколи не любив вчитися і завжди йшов до школи неохоче. Батьки всіляко намагалися заохотити його до навчання, але у них нічого не виходило. От і сьогодні у Петрика настрій був зовсім кепським, адже знову довелося йти до ненависної йому школи. Було друге вересня і погода була чудовою. Сонечко сяяло, посміхалися квітки на клумбах, пташки співали веселі пісні і тільки Петрик був набундючений, як осіння дощова хмаринка. Першим уроком за розкладом була математика..." (Ольга Лапушена)
Публікуємо список програмних творів з літератури для 2 – 11 класів. Багато творів з української літератури розміщені й на нашому сайті. Тож просто тиснемо на посилання й читаємо!
"Колись давно люди навчилися писати і почали занотовувати свої думки, спостереження та вигадки. Саме в ті часи на світ народилася Література. Тоді вона була ще зовсім маленькою дівчинкою, і її все на світі цікавило. Вона пізнавала все більше і більше, зацікавилася релігією, наукою, культурою і творчістю. Але найбільше за все Література полюбила казки. У Літератури була величезна кількість шаф, у яких вона зберігала різноманітне вбрання. Там були і класичні сукні, і комедійні, сумні і радісні, сірі та чорні, білі і навіть строкаті. Кожного разу, коли в світі народжувався новий літературний твір, у Літератури з’являлася нова сукня. І чим популярнішим ставав цей твір, тим довше вона носила ту сукню. З часом гардероб Літератури настільки розрісся, що справжнім спасінням для неї стала поява комп’ютера, в якому вона змогла зберігати частину свого вбрання. Це був розквіт літератури..." (Ольга Лапушена)
"Вірш Тараса вчу раненько,
Бо для мене він рідненький.
І казав сьогодні тато
День Шевченка — наше свято,
Бо любив він Україну
Так, як мама любить сина.
Мріяв щиро і безмежно
Про Вкраїну незалежну.
Його думка, слово, діло
Шлях в майбутнє освітили:
Уперед на новий крок
Надихає нас Пророк..." (Марія Дем'янюк)
"Так, цю книгу треба і читати, і дивитись. І навіть більше дивитись, аніж читати. Бо це книга карикатур відомого українського художника. Любимо карикатури?! Звичайно ж, любимо... Але, бува, поглянувши на карикатуру... усміхнувшись... засміявшись... можемо усе ж і не звернути увагу на те, хто ж... творець дотепного малюнка. А тут у книзі порівняно невеликого формату, книзі, де трохи більше, ніж шістдесят сторінок, карикатури одного художника. Отож і не помітити, а хто ж малював... ну, просто неможливо. Бо і загалом книги художників-карикатуристів зустрічалися мені не часто. [...] Отож, книга Анатолія Василенка “Дошкульним олівцем. Графічні нотатки про наші непорядки”..." (Володимир Даник)
"У наших бібліотеках з'являються нові книги. Видані в Україні. І серед них книги авторів закордонних. Так сталося, що мені потрапили до рук дві книги, видані, ну, майже одними і тими ж видавцями. Потрапили у різних бібліотеках, однак усе ж... майже у один і той же час. Перша з них належить перу іспанського автора Франсеска Міральєса, що у останні роки має всеєвропейський успіх. Книга видана російскою мовою — “2013. Конец времен” (Харьков, Белгород, Клуб семейного досуга, 2011). Книга інша — американського автора Курта Воннегута “Колиска для кішки” (Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2016 рік). Книга ця була відома ще у Радянському Союзі, але українською мовою, мабуть, вийшла лише тепер. Але ж і тема у цих двох книг — одна і та ж. Яка саме? Кінець світу... Бо і справді ж — хіба ж це не цікава тема... для сімейного дозвілля?!.." (Володимир Даник)
"Олег Сенцов... Кінорежисер. Сильна людина. Патріот України. І слухаючи новини, не можеш не звернути увагу на те, що вийшла книга його прози. Оповідання про юність. Про студентські літа. І завітавши до однієї з черкаських бібліотек, раптом бачиш — ось вона... книга! Так, саме ця книга — Олег Сенцов «Маркетер» (Львів, видавництво Старого Лева, 2019). Твори приведені у книзі у двох варіантах — мовою оригіналу, російською, і у перекладі нашою солов'їною мовою..." (Володимир Даник)
Юлія Хандожинська. "Намисто казочок"
До збірки Юлії Хандожинської "Намисто казочок" увійшли такі твори: "Пір'ячко", "Котик Мав", "Пікавка", "Співучий соловей", "Зайчик – довгі вушка", "Жабка", "Рибка-пліткарка", "Петрушка – сонна мушка", "Маленька сіра мишка", "Пузатий чайник", "Зелений огірочок", "Мале Лоша", "Цукерки", "Гордовита курочка", "Овечка Пхинька", "Поросятка", "Ведмежа", "Хитренька лисичка".
"Нині у наших бібліотеках помічаєш: усе більше свіжовиданих книг — рідною мовою! І це добре. І беручи до рук ще нечитану тобою книгу, звичайно ж, звертаєш увагу і на те, а хто ж її автор. І ось, проглядаючи біографічну довідку, приведену на одній з книг, читаєш, що автор її... доктор політичних наук і кандидат наук історичних. З славного козацького міста Запоріжжя. Ви запитаєте — а яка ж саме книга?! Не повірите... Отже, книга така: Валентин Северинюк “Популярні українські прислів'я та приказки” (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2019 рік). Але реалії сучасної політики і скарби рідної мови — речі усе ж тісно пов'язані. Бо що таке прислів'я і приказки?! Це життєвий досвід. І досвід не лише чийсь персональний, а цілого народу. А народ наш таки немало настраждався і багато чого набачився. Отож і досвіду більш, ніж достатньо, і для щирої розмови, і для влучного вислову..." (Володимир Даник)
Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич: "А що, як змішати барвники?" (майстер-клас)
"У цьому дописі поговоримо про змішування барвників. Чому б і ні? Можна спробувати. Найпростіший варіант — змішати жовтий (той, що фарбує шкаралупу яйця у жовте) і синій (що фарбує у синє), щоб отримати зелений колір. Цієї весни я так і зробила: долила у відвар з чорнобривців відвару з чорниць. Чорничний барвник виляпала на крашанки, лишилося його третина пластикового стаканчика. А барвника із сушених чорнобривців було доволі. Тож я змішала барвники і стала фарбувати. Крашанки отрималися приємного ясно-зеленого відтінку. Але такий мішаний відвар до вечора втратив сили..." (Ірина Михалевич)
Читаймо цікавезні казкові повісті Анатолія Костецького:
"Мінімакс — кишеньковий дракон, або день без батьків" (фантастично-пригодницька казка-повість)
"Днями в Україні презентували відкриття онлайн бібліотеки аудіо-книжок, записаної українською мовою. Йдеться про освітній проект "Слухай", реалізований за допомоги програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом "Східна Європа" й Innovabridge. Це добірка з 60 аудіо-книжок за творами української літератури, що були озвучені іменитими виконавцями, на кшталт Нати Жижченко, Лілії Ребрик, Даши Астаф'євої, Гаріка Корогодського та інших. Корисний ресурс, за задумом його ініціаторів, має допомогти школярам в умовах карантина успішніше освоїти шкільну програму та підготуватися до іспитів ЗНО..." (Юлія Валова)
Блог видавництва "Ранок". Як створюються аудіокниги для дітлахів у проєкті "Слухати серцем"
"У листопаді 2020 року, за підтримки Українського культурного фонду стартував творчий проєкт "Слухати серцем", створений для дітей – у першу чергу малечі з вадами зору. Команда проєкту вирішила з душею підійти до втілення ідеї та допомогти діткам поринути у фантастичний книжковий світ, з його талановитими та сміливими героями, неймовірними пригодами, закрученими сюжетами та повчальними історіями. У проєкті будуть створені аудіокнижки, записані за творами сучасних українських дитячих письменників, які вийдуть із друку у видавництві дитячої літератури "Ранок" до кінця року. Врешті, усі охочі слухатимуть голоси книжок та отримають вільний доступ до творчої добірки у вигляді аудіобібліотеки, представленої 11 новими виданнями. Добірка книжок розподілена за віковими групами та орієнтована на читачів від дошкільного до старшого шкільного віку..." (Юлія Валова)
"Нещодавно народився на світ новий проєкт "Слухати серцем", створений для дітей, у першу чергу малечі з вадами зору, яка прагне читати книжки, але не має для цього можливостей. Чому така назва? Бо ініціатори проєкту вирішили з душею підійти до розв'язання проблеми та допомогти діткам поринути у фантастичний книжковий світ, з його талановитими та сміливими героями, неймовірними пригодами, закрученими сюжетами та повчальними історіями. Маються на увазі аудіокнижки, записані за творами сучасних українських дитячих письменників, які вже готуються до друку у видавництві дитячої літератури "Ранок" та найближчим часом будуть озвучені професійними журналістами, акторами, теле- та радіо ведучими. А далі, усі охочі слухатимуть голоси книжок та отримають вільний доступ до творчої добірки у вигляді аудіобібліотеки, представленої 11 новими виданнями." (Юлія Валова)
"Схвильований Олько, старший братик Михасика, вривається до кімнати, де зібралась уся родина, й голосно повідомляє, що знає, хто такий експрезидент:
— Експрезидент, — Олег гордо підіймає голову, — це попередній президент.
Михайлик замислюється на хвильку, бере в руки свій екскаватор і здивовано питає:
— А мій екскаватор колись возив каву?
Мама з татом усміхаються, Олежик не звертає уваги на братові слова й продовжує:
— Ми сьогодні вчили нові професії в школі..."
(Галина Мирослава)
