"Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала..."
(Андрій Малишко)
"Приходять предки, добрі і нехитрі,
У бородах, простелених на вітрі,
Не руки — а погнуті чорні віти,
Не очі — а прозористі орбіти.
І кайдани подзвонюють з плугами,
Зерно, і кров, і ночі із снігами." (Андрій Малишко)
Вірші Андрія Малишка для дітей: "Дощ" ("Дощик, дощик голубий"), "Перепілка", "Підкови", "Заєць-побігаєць", "Птиці-зірниці", "Бабуня-трава", "Кізка", "Кіт-воркіт", "Журавель", "Соловейку-солов'ю".
Поезії Андрія Малишка про маму: "Мати моя, мати дорога", "Мати" ("Під димне маєво руде вдивлялася з турботою"), "Мати" ("Чорна хмара вкриває півнеба з дніпрового краю").
Віршики Андрія Малишка для малюків: "Дощик" ("Вихопивсь дощик поміж заграв"), "Бабуня-трава", "Соловейку-солов'ю", "Перепілка", "Пшениченька", "Бусол", "Ячмінь", "Сніг", "Кіт-воркіт", "Вечори, як сиві котики", "Осіннє листя", "Півень", "Кораблик", "Хвалилася гречка", "Блискавиця блисне в гонах", "Підкови".
У кожного народу життя дитини від народження і аж до юності супроводжує дитячий фольклор – зібрання колискових пісень, віршів, забавлянок, закличок, прозивалок, загадок, лічилок, скоромовок, звуконаслідувань, покликаних сприяти формуванню фізичних, розумових та моральних якостей дитини та її підготовці до суспільно-корисної діяльності в дорослому житті. В англомовних країнах (Великобританії, Ірландії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії) антологія дитячого фольклору отримала назву “Матінка Гусиня”, що стала улюбленою книгою не одного покоління.
"... Яка ж в сій байці, братця, сила?
А та: ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла."(Леонід Глібов)
"Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене."(Леонід Глібов)
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу..."(Тарас Шевченко)
"Хмариться, і хмарка
хмарно хмарові дощі несе,
Хмародряп* хмарині
марно відкрива своє лице."(Галина Мирослава)
"Днями в Україні презентували відкриття онлайн бібліотеки аудіо-книжок, записаної українською мовою. Йдеться про освітній проект "Слухай", реалізований за допомоги програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом "Східна Європа" й Innovabridge. Це добірка з 60 аудіо-книжок за творами української літератури, що були озвучені іменитими виконавцями, на кшталт Нати Жижченко, Лілії Ребрик, Даши Астаф'євої, Гаріка Корогодського та інших. Корисний ресурс, за задумом його ініціаторів, має допомогти школярам в умовах карантина успішніше освоїти шкільну програму та підготуватися до іспитів ЗНО..." (Юлія Валова)
Матеріали цього блогу будуть цікаві для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом.
Володимир Даник – поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович – член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р., 2021 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.
Поезії Богдана Лепкого про Тараса Шевченка: "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба".
"Як умру, то поховайте нене на могилі
Серед степу широкого на Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий."(Тарас Шевченко)
Через офіційну заборону Богдан-Ігор Антонич ширше знаний лише з середини 1960-х. Він справив значний вплив на сучасну українську поезію: філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.
У збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.
Поезія Бориса Олійника увібрала в себе мудру задуму землі, її шорстку справжність, горду силу, і пам’ять, і доброту. Тихі води і ясні зорі, сонячні овиди і вербова сутінь, шепіт курганів і суворе мовчання могил, пісня з-за гори і гуркіт реактивних двигунів озиваються в ній голосом давнім і новим - великим досвідом народу в його історичному бутті. І від того е в цій книзі достеменність. Є в ній розважливий спокій, з яким тече між пологими і крутими берегами Дніпро, пробивається до сонця паросток, земля вбирає сніг напровесні, а хлібороб порає ниву. Бо велика праця вимагає зосередженості й терпіння, бо істина відкривається тільки наполегливому розуму і чуйному серцю.
"Я в отчий край ранесенько вертаю,
Хто знає легшу і солодшу путь?
Зоря чомусь на заході світає —
То соняхи матусині цвітуть...
Ах, соняшники — сонечка розквітлі,
Ласкаві промінці мого села!
Від вас на світі стало більше світла
І в серці більше затишку й тепла..."(Борис Остапенко)
"Ой, смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв."
(Коломийки)
