Поезії Богдана Лепкого про Тараса Шевченка: "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба".
"Як умру, то поховайте нене на могилі
Серед степу широкого на Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий."(Тарас Шевченко)
Через офіційну заборону Богдан-Ігор Антонич ширше знаний лише з середини 1960-х. Він справив значний вплив на сучасну українську поезію: філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.
У збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.
Поезія Бориса Олійника увібрала в себе мудру задуму землі, її шорстку справжність, горду силу, і пам’ять, і доброту. Тихі води і ясні зорі, сонячні овиди і вербова сутінь, шепіт курганів і суворе мовчання могил, пісня з-за гори і гуркіт реактивних двигунів озиваються в ній голосом давнім і новим - великим досвідом народу в його історичному бутті. І від того е в цій книзі достеменність. Є в ній розважливий спокій, з яким тече між пологими і крутими берегами Дніпро, пробивається до сонця паросток, земля вбирає сніг напровесні, а хлібороб порає ниву. Бо велика праця вимагає зосередженості й терпіння, бо істина відкривається тільки наполегливому розуму і чуйному серцю.
"Ой, смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв."
(Коломийки)
Вірші для малят від сучасної української поетеси Валентини Каменчук: «Мову рідну, слово рідне...», "Чому ведмедик зажуривсь", "Як лиска голосок собі кувала", "Дві сопілки", "Розмова з кленом", "Клубочки", "Джмелик учиться читати", "Хто зіроньку дістане", "Малюнок", "Жук-рогач", "Цапки", "Черевики", "Майстер", "Весела криниця", "Новосілля у Лиса", "Сніданок", "Уперше", "Дід Туман", "Йде осінь", "Обнова", "Вітряк", "Я проводжала літечко", "Заметіль", "Ковзанка", "Новорічна пісенька вовка".
"Чорно-біла доля, чорно-біла...
Чорнобилем доля побігла.
Бігла навіжена і не спитала:
«А на кого ж мати зосталась?»"(Валентина Козак)
"Чорний біль…,гострий страх
Посідає душу мою.
Очі бачили пекло, жах.
Молодь гинула в бою.
Красень – лейтенант став на ґанку,
Прикриваючи собою нас.
Він розумів: не побачить світанку,
Прийшов його останній час..."
(Валентина Кундель)
"Господи, важкі Твої хрести!..
Як би Ти навчив їх полюбити?
Як би Ти навчив їх пронести
Так, аби Тебе не розлюбити?..
Борсаюсь під надважким хрестом...
Падаю, встаю і знову ницьма...
Але трохи полежу пластом -
І встаю, мов щойно кута криця..."(Валентина Матвіїв)
"За вікном стоїть різдвяна ніч,
Памороззю дивиться у вікна.
Жаровинням догорає піч,
Дихає теплом на нас привітно.
Блимає ялинка у куті
І стрибає тінями по хаті.
Що ще може краще у житті
Бути від цієї благодаті?!.."(Валентина Матвіїв)
"Дай, Боже, миру нашій Україні.
Помилуй нас, і край наш бережи.
Твоя любов велика і безмірна,
і наші молитвИ всі чуєш Ти...
Хай постріли вже більше не лунають!
Достатньо їх! Від тисячі ракет,
вже полягло багато невинних душ,
прийми до себе їх…"(Валентина Мірошник)
"Я гарнішого краю не знаю,
Там, де мати мене сповила,
Де пісні колискові співала
І рушник у дорогу дала.
Там, де спокій знайшли мої предки,
Там, де воля козацька живе,
Там, де серце моє спочиває
І життя, мов у казці пливе."(Валентина Харченко)
На кожну літеру абетки видатна українська поетеса Варвара Гринько написала віршика, скоромовку або загадку, пісеньку чи лічилку. Тому цей "Букварик-веселик" - справді є веселою і динамічною книгою з яскравими ілюстраціями художниці Світлани Лопухової майже до всіх віршиків.
Віршики-скоромовки від Варвари Гринько: "Чапля", "Фартушок", "Скоромовка" ("Пішли рясні дощі"), "Тигр", "Рись", "Скоромовка" ("Лили, лили, лили").
Лічилки, жмурилки та віршики для лічби від Варвари Гринько: "Гулі-гулі-гулі", "Сидить дід на кілку", "Джміль, оса та бджілка", "Летіла лелека", "Один", "Два", "Три", "Чотири", "П'ять", "Шість", "Сім", "Вісім", "Дев'ять", "Десять".
"Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах..."(Василь Голобородько)
""Купало, Купало, засвіти ніч!"
Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." (Василь Голобородько)
Добірка коротеньких віршиків Василя Голобородька: "Рукавичка", "Спека", "Після дощу", "Великий дощ", "Коник", "Дружимо з деревцем" (зі збірки "Віршів повна рукавичка"). А також - дитячі віршики-верлібри: "На косовиці", "Замовляння дощика", "Солодкі деревця", "Соловейків теремок", "Пташина сіянка", "Зелена колиска", "Метеликове читання", "Відлуння", "На узліссі", "Хлопчик, який стоїть серед літа", "Імена дівчаток і хлопчиків", "Дощ", "З дитинства: дощ", "Хлопчик малює літо", "Грушка", "Дві яблуньки", "Піч", "Зустріч у лісі", "Лис".
"Дівко, дівко,
красна дівко,
ти маєш спостережену нами ознаку,
ти маєш спостережену нами ознаку-догадку
"бути тим, на кого парубкові можна тільки дивитися,
хто парубкові тільки милує око""...(Василь Голобородько)
