Публікації за тегом: Блог

"Перед від’їздом до тієї частини Європи, що простягається за нашим кордоном, я налаштувала себе на стан повного відриву від буденних клопотів, відповідальності, ,,хвостів”. Утікала й раніше, особливо у станах, коли світ вимучував до розтирання в порошок, та простір, у який виходила, був віртуальним. Цього разу я вирвалась з відкритими обіймами у світ реальний за межами моєї реальності. На кількох світлинах, зроблених у відпустці у рідкісні моменти, коли я перебувала у стані повного відриву від минулого, майбутнього, а просто, сповнена всеохопної радості, стояла на катері, що плив по Сені, серед великої кількості молодих людей у піднесеному настрої, безтурботно роздивляючись довкола та осягаючи безбережність берегів та неба, я виглядаю настільки молодою, що вже наче і не я. Це світлина не мого тіла, це зображення стану душі..." (Галина Мирослава)

Доброго дня, мої любі читачі. Оскільки ви допомогли набрати майже тисячу репостів першої частини порад від Петра Одарченка, я викладаю другу частину. Приємного читання.  

Вітаю, шановні читачі та гості мого блогу. Вам сподобалася попередня лекція від Юлії Володимирівни Сєрової про різновиди культур (Ольга Шарко. Різновиди культур від Юлії Сєрової), тож я й надалі знайомлю вас із підвалинами міжкультурної комунікації.  

"Інколи пишуться різні за характером нотатки – роздуми, спомини, жарти… І ти ще не уявляєш, а у якій же формі це потраплятиме на очі читачу. Але потім щось, написане у той чи інший час, раптом... ніби об’єднується у якусь ще не зовсім зрозумілу для тебе спільноту. Ось так у мене і з’явився цикл «З письменницького зошита». І ця публікація буде для нього дебютною. Отож..." (Володимир Даник)

 

 

 

"Усім вітаннячка. Майте на увазі, що ця стаття з часом поповнюватиметься, адже ніщо так не розвиває й не збагачує мову й фольклор, як реклама. От де креативу слід шукати! Тут є і рекламні коломийки-заклички, і вже знайома вам неосемантизація (хто не знає, що це таке – дивіться матеріал про мережу "Сільпо"), і просто вумні вислови – на будь-який смак і гаманець, як-то кажуть. Обов'язково поділіться своїми улюбленими закличками з реклами в коментарях. А так, усім приємного перегляду. " (Ольга Шарко)

До добірки короткої прози Володимира Даника увійшли такі новели: "Вісімсот романтиків", "Там, де і Дмитро...", "І це – добре!", "Це – професійне...", "Грати – треба вміти!", "А так – це ж пам’ять...", "І все одно – смачно!"

 

 

 

 

"Усім вітаннячка. Минулого разу ви мали змогу ознайомитися із крилатими фразами від Вадима Пепи, однак його ідіолект (індивідуальний лексикон) незглибний, тож надалі буде ще з десятка три унікальних фразеологізмів, які в словниках чи на шпальтах ви не знайдете. Тому сміливо тисніть лойс та поділіться цими сяйними дрібками з усіма поціновувачами красного українського слова. Усім дякую." (Ольга Шарко)

Усім привіт. Нова добірка фразеологізмів "от-кутюр" - уже до Вашої уваги. Зберігайте, поширюйте, вивчайте. Більше активності - більше корисної інформації для Вас!

"Вітаю всіх. Хто знайомий із моїм «Глосарієм типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови», напевно, заглядав і до джерел та бачив там таку чудову книжку Петра Одарченка «Про культуру української мови. Збірник статей» (Київ, Видавництво «Смолоскип», 1997). Окрім власне типових помилок слововжитку та питомих українських слів і словосполучень, які незабаром також  з'являться в новій версії «Глосарія…», пан Одарченко описав і міріади пояснень, уточнень та інших нюансів. Деякими з них я сьогодні з Вами й поділюся..." (Ольга Шарко)

"Усім доброго дня.  Як ви вже знаєте з попередніх дописів, філологія вивчає не лише мову, а й культуру, в якій вона виникає та розвивається. Однією з найкорисніших дисциплін, які я вивчала в універі, була міжкультурна комунікація. Викладала її чудова викладачка кафедри філософії гуманітарних наук, кандидатка філософських наук та доцентка Сєрова Юлія Володимирівна (пані Юліє, Вам вітання й низький уклін). Тож сьогодні я поділюся з вами деякими знаннями про культури, аби ви могли в них краще орієнтуватися. Що за мудрагельна назва «міжкультурна комунікація»?.." (Ольга Шарко)

Цитати, цитати, куди не глянь – усі люблять цитати. На творі ЗНО як аргументи вживають цитати. У коментарях під гарячими постами – цитати. В шоу та інтерв’ю – цитати. Пафос, статус, цитата. :) Я вже за своє скромне життя зрозуміла, що більшість із цих афоризмів ми вживаємо просто до слова, аби викаблучитися, чи якось надати мовленню урочистішого регістру, емоційності чи просто зв’язності. Тому від цитат притомилася. Однак попит є. Тому пропоную вам відчути себе читачами українського ‘Esquire’, а саме його найпопулярнішої рубрики – висловів відомої особистості. (Ольга Шарко)

"Марена красильна (Rubia tinctórum) доступна будь-якої пори. Засушені корені цієї рослини можна купити в "зеленій" аптеці, там, де продають трав'яні збори. Як розповідає писанкарка Ольга Завальнюк, у Херсоні марену вирощують на присадибних ділянках, продають просто на ринку, і недорого. Фарбує марена без протрави. Дарує писанкам жовто-гарячу барву (при накладанні на жовте) і темні відтінки червоного кольору. Цікаво, що заморожені ягоди бузини при накладанні на марену дають вишневі відтінки, світло та темно-коричневі барви. При накладанні на цезальпінію отримуються фіолетові відтінки, тому марену без перебільшення можна заносити до списку унікальних ґрунтів." (Ірина Михалевич)

"Кобзарство – це мистецьке явище, що належить не тільки історії... Бо є і сучасне кобзарство! Та можна усе ж сказати і так, що кобзарство – завжди сучасне! Бо його творять талановиті і небайдужі люди. І можливо саме тому настільки талановиті і настільки небайдужі, бо їх творчість переповнена любов’ю до України. Отож коли вести мову про кобзарство, то і варто було б звернутися з запитаннями, влаштувати, так би мовити, міні-інтерв’ю з кимось з сучасних кобзарів. Ну, наприклад... з Михайлом Ковалем!.." (Володимир Даник)

Сьогодні представляю наймімімішніша добірка фольклору за весь час. Я поділюся з вами милими й наївними повір’ями, прикметами й забобонами, які чула від своїх однокласників та одногрупників. Я достеменно не знаю, якому етносу належать усі ці вітражі мудрості, мабуть, що жодному, це вже такий собі фольклор великого міста. Вірити вам у це чи ні – ваш особистий вибір. Особисто мені це все цікаво лише з культурологічного погляду. Була меншою й недосвідченою – хотілося вірити в щось хороше – то я їх усі на собі випробувала. Але потім я стала дорослою й усілякі забобони в моїй голові потіснили закони психології, піару й економіки. Страшно звучить, знаю ☺ Але в житті краще відмовлятися від ілюзорних надій і вірити в людей, щонайперше – у себе.

Усім вітаннячка.  А я надалі тішу вас різноманітним фольклором, адже ви цього варті. Ці смішинки нам на редагування колись давала моя вчителька української мови Пацук Юлія Юріївна (світла пам’ять).  Ми тоді реготали до нестями. Пропоную й вам трохи потішитися, а заодно й попрактикуватися в коректурі – напишіть, як би ви перефразували ці речення. 

"Є у мене вірші. І до того ж пісенного плану. Але я не поспішаю шукати до них мелодію і співати під гітару щось новостворене. Бо до вірша чи прямо чи побіжно входять музичні мотиви і реалізувати їх сповна  (у мелодії і аранжуванні пісні...) досить непроста справа. І можливо це доречніше здійснити людині, у якої потужний досвід у музичних пошуках. Кажуть, що музика найгостріше сприймається у юності. Що мелодії почуті у юні роки хвилюватимуть людину і у роки подальші, у яких ритмах ця музика не звучала б. Музика моєї юності – це дещо солодкава, але дуже мелодійна музика вокально-інструментальних ансамблів. Але вже пробуджувався інтерес у суспільстві до рок-музики, бо у ній були гострота і динамізм тих часів, що потім настали..." (Володимир Даник)

Привіт усім. Цього разу поділюся кількома гарними легендами з мого нещодавнього студентського життя. Це - легенди про Тараса Шевченка, про Томаса Едісона, а також - про кмітливого хлопчину...

Мої висновки: Платіть за готовий продукт, а не ідею. Справжні патріоти пропонують якісь конкретні (хай і не завжди безоплатні) послуги й товари. Більш того, ці товари й послуги мають бути інформативні та навчальні. Це може бути підручник з українознавства, української мови, української літератури, історії України чи просто якась художня книжка. Приклад: Галина Марчук (викладала в нас алгебру й геометрію) написала дві чудові книжки рустикальної тематики про життя пересічних українців доби радянщини – «Три долі» та «Борозною любові». Обидві чомусь мені подарувала. Ці книжки фіксують враження оповідачки та побут українства 20 століття.  Це також може бути курс (онлайн чи офлайн), де вас навчатимуть мови, історії, культури тощо. Тобто в підсумку ви маєте набути знання й навички – опанувати мову, знати основні віхи історії, розумітися в українському кіно, образотворчому мистецтві тощо. Якщо нічого нового, окрім постулатів «Як треба рідну землю любити», ви не почули – не витрачайте свій час і гроші.

"Так, знаю, звучить страшно, парадоксально й провокативно. Але не купуймося на звучні слова й намагаймося усвідомити поняття й явища, яким подаровано ту чи іншу заморську назву. Бо запозичуємо ми не стільки слова, як досвід інших країн: техніки й технології, товари, послуги і навіть звичаї. Воно й не дивно – більшість хоче кращого життя й активно в нього крокує, та й дорікати цим людям нема за що. І лише потім, перейнявши закордонний досвід, ми звертаємо увагу на назви. Помилково ми називаємо іноземними словами явища, які до них жодним боком не причетні. Бо слово знаємо, а що воно значить – ні. Будь-якій українізації має передувати загальна для всіх народів освіченість. Тож пропоную всім розібратися..." (Ольга Шарко)

Усіх вітаю! Ви давно просили зробити добірки фразеологізмів от-кутюр у зручнішому форматі. Тримайте! Відтепер усі добірки слів матимуть квадратні ілюстрації та товстіший шрифт, зручні для читання та  поширення в Інсті чи інших соцмережах. Поширити ілюстрації можна і з моєї Інсти: helgasharko94. Поповнюймо скарбничку разом. Діліться своїми перлами в коментарях.