Публікації за тегом: Блог

Усім вітаннячка.  А я надалі тішу вас різноманітним фольклором, адже ви цього варті. Ці смішинки нам на редагування колись давала моя вчителька української мови Пацук Юлія Юріївна (світла пам’ять).  Ми тоді реготали до нестями. Пропоную й вам трохи потішитися, а заодно й попрактикуватися в коректурі – напишіть, як би ви перефразували ці речення. 

"Є у мене вірші. І до того ж пісенного плану. Але я не поспішаю шукати до них мелодію і співати під гітару щось новостворене. Бо до вірша чи прямо чи побіжно входять музичні мотиви і реалізувати їх сповна  (у мелодії і аранжуванні пісні...) досить непроста справа. І можливо це доречніше здійснити людині, у якої потужний досвід у музичних пошуках. Кажуть, що музика найгостріше сприймається у юності. Що мелодії почуті у юні роки хвилюватимуть людину і у роки подальші, у яких ритмах ця музика не звучала б. Музика моєї юності – це дещо солодкава, але дуже мелодійна музика вокально-інструментальних ансамблів. Але вже пробуджувався інтерес у суспільстві до рок-музики, бо у ній були гострота і динамізм тих часів, що потім настали..." (Володимир Даник)

Привіт усім. Цього разу поділюся кількома гарними легендами з мого нещодавнього студентського життя. Це - легенди про Тараса Шевченка, про Томаса Едісона, а також - про кмітливого хлопчину...

Мої висновки: Платіть за готовий продукт, а не ідею. Справжні патріоти пропонують якісь конкретні (хай і не завжди безоплатні) послуги й товари. Більш того, ці товари й послуги мають бути інформативні та навчальні. Це може бути підручник з українознавства, української мови, української літератури, історії України чи просто якась художня книжка. Приклад: Галина Марчук (викладала в нас алгебру й геометрію) написала дві чудові книжки рустикальної тематики про життя пересічних українців доби радянщини – «Три долі» та «Борозною любові». Обидві чомусь мені подарувала. Ці книжки фіксують враження оповідачки та побут українства 20 століття.  Це також може бути курс (онлайн чи офлайн), де вас навчатимуть мови, історії, культури тощо. Тобто в підсумку ви маєте набути знання й навички – опанувати мову, знати основні віхи історії, розумітися в українському кіно, образотворчому мистецтві тощо. Якщо нічого нового, окрім постулатів «Як треба рідну землю любити», ви не почули – не витрачайте свій час і гроші.

"Так, знаю, звучить страшно, парадоксально й провокативно. Але не купуймося на звучні слова й намагаймося усвідомити поняття й явища, яким подаровано ту чи іншу заморську назву. Бо запозичуємо ми не стільки слова, як досвід інших країн: техніки й технології, товари, послуги і навіть звичаї. Воно й не дивно – більшість хоче кращого життя й активно в нього крокує, та й дорікати цим людям нема за що. І лише потім, перейнявши закордонний досвід, ми звертаємо увагу на назви. Помилково ми називаємо іноземними словами явища, які до них жодним боком не причетні. Бо слово знаємо, а що воно значить – ні. Будь-якій українізації має передувати загальна для всіх народів освіченість. Тож пропоную всім розібратися..." (Ольга Шарко)

Усіх вітаю! Ви давно просили зробити добірки фразеологізмів от-кутюр у зручнішому форматі. Тримайте! Відтепер усі добірки слів матимуть квадратні ілюстрації та товстіший шрифт, зручні для читання та  поширення в Інсті чи інших соцмережах. Поширити ілюстрації можна і з моєї Інсти: helgasharko94. Поповнюймо скарбничку разом. Діліться своїми перлами в коментарях.

"Вітаю! Я й надалі намагатимусь потішити вас мовними перлами. На жаль, не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось – занадто екстравагантним. У будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Поповнюймо скарбничку сучасної фразеології разом – додавайте свої вирази в коментарях." (Ольга Шарко)

Доки люди сперечаються про тотожність словника та вокабуляра, насолоджуймося третьою добіркою крилатих висловів, ідіом, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться – не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним. У будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду.

"Друга добірка  фразеологізмів, крилатих висловів, ідіом, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться - не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду". (Ольга Шарко)

"Не відношу себе до особливих любителів джазу, а тим більше до його великих знавців. Але є джазові твори, що мене зворушили і схвилювали. І зворушили і схвилювали до такої міри, що було виразне відчуття – так, це музика мого серця... Були, звичайно ж, джазові твори, які залишали мене байдужим. А то і зовсім розчаровували. Але ж... Але ж була, була завжди у душі спрагла потреба почути... чи щось таке, що ти вже чув... чи щось для тебе абсолютно невідоме і нове... і раптом усвідомити – так, це джаз... і це талановито! Ця музика уміє хвилювати і заспокоювати. Вміє бути звичною і у той же час незбагненно-змінною і непередбачуваною. Яскравою і неординарною. Ще не відкритою і до прозорої ясності зрозумілою..." (Володимир Даник)

"Представлена добірка містить фразеологізми, крилаті вислови, ідіоми, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться - не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду." (Ольга Шарко)

Опублікований у листопаді 2018 року «Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови» наробив дискусій як на моїй особистій сторінці у мережі «Фейсбук», так і в різних мовознавчих спільнотах. Деякі люди навіть сперечалися про доцільність слова «одруківка» в пості.

Пропоную Вашій увазі епічні цитати за 6 років мого навчання. Деякими з них можна озброїтися на щодень,  решта - просто для настрою. Принагідно вітаю всіх викладачів й однокурсників, яких тут згадала :)

Відтепер матеріал із "Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень" доступний і у вигляді мотиваторів. Авторка висловлює вдячність фейсбучній спільноті "Рух "За мову" та особисто Миколі Владзімірському за створення ілюстрацій. Долучайтесь і Ви до розширення українськомовного простору в коментарях.

 

8 вересня 2018 року в Коростені відбувся Ювілейний Міжнародний Фестиваль дерунів. І ось уже історія створення свята підкидає нам чудове забуте слово «натхненник». Колоритно організатори фестивалю назвали його дев’яту річницю, вживши іменник «дев’ятка» у множині – таким чином він зазнав неосемантизації. За десятиліття Коростень встиг перетворити картопляники на справжній культ: відтепер усе, що так чи інакше пов’язане з цими оладками, має сталий епітет «дерунярський», як наприклад цьогорічні змагання – «Дерунярське триборство» та «Дерунярський ласун». А саме ремесло (чи пак мистецтво) гордо зветься дерунярством.

Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" - від спілкування і творчих зустрічей до великої книги 2018 року видавництвом AДЕФ-Книга було надруковано альбом  :)"Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач". Перша презентація альбому відбулася 23 вересня в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках «Форуму видавців». Місце презентації було вибране не випадково, адже у фондах цієї бібліотеки зберігається оригінал книги.

Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

"Зазирнути в Інтернет? О, це сьогодні справа звична... Переглянути власну електронну пошту. Ознайомитись з найновішими новинами. А потім? Якщо є трохи часу... І якщо хочеться просто усміхнутись... Тоді у кожного є – свої рецепти! Я, наприклад, уже не вперше набираю ім’я... Семен Савченко. Знаходжу сайт «Мистецька Вереміївка». І поринаю у стихію творчості нашого славного земляка. Талановитого гумориста. І не тільки гумориста. Бо, як дізнаємося з вищезгаданого сайта, і ліричні пориви були Семену Савченку не байдужими..." (Володимир Даник)

 

Володимир Даник – поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович – член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р., 2021 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.

 

 

Вітаю, друзі! Сьогодні я черговий раз завітала до найближчого супермаркету «Сільпо» – і знайшла широке поле для дослідження. На жаль, фотографувати в приміщеннях мережі заборонено, тож я відвідала їхній офіційний сайт. По-перше, потішила неосемантизація абревіатури «НЛО». По-друге, вам раніше траплялося слово «гастрофан»? Мені – ні. Але тепер я себе називатиму саме так...