Публікації за тегом: Блог

"Доброго дня мої любі читачі та читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. Приємна новина для вас усіх: 7 травня відбудеться мій перший вебінар з теми "Мовні засоби творення українськомовної реклами" у межах благодійної освітньої програми ВААДу "Лимонад". Детальну інформацію  оперативно повідомлю у телеграм-каналі 'True Philologist'. А поки наш марафон #мовамемів  триває. І сьогодні я хочу запропонувати не рандомну рекламу, а гасла торгової мережі будівельних матеріалів "Нова лінія"". (Ольга Шарко)

"26 квітня 1906 року у Львові народилась одна з найбільших індологів (індознавців) двадцятого сторіччя - Мариля Фалк. Її твір "Il mito psicologico nell’India antica" (Психологічний міт у Стародавній Індії), виданий італійською мовою 1939 року, авторка працювала над ним з 1930-го, з часом був призабутий, однак його перевидання у 1986 році принесло неабияку славу авторці, на жаль, усамітнена у своєму маєтку в Шамоні-Мон-Бланк у Франції, Мариля непомітно покинула цей світ на 6 років раніше..." (Галина Мирослава)

 

 

 

"Хто перетинає ранкове шосе:
чи думка прудка, чи весна молода,
чи в вічність відряджений Сковорода
в оклунку сніданок свій бідний несе?..
Ось стане повітря прозорим, як скло,
і їхати буде крізь скло всюдихід,
і вийде – рукою махнути услід  –
уся Україна з хвірток і воріт."

(Петро Шевченко-Біливода)

"...Хочемо познайомити вас з однією дуже славною і доброю людиною, яка змогла своїм люблячим серцем і щирою вдачею перемогти багато незгод у житті. Ми збираємося вам розказати надзвичайну історію життя маленького хлопчика, який народився у простій сім’ї, але став відомим на весь світ… Це Іван Огієнко. Він прожив довге і насичене подіями життя. Щомиті пам’ятав про те, що треба зберегти у собі відчуття дива. Бог дав йому такий довгий вік (90 років і 3 місяці ) задля того, аби він встиг багато зробити для України, щоб ім’я нашої Батьківщини знали в усьому світі й захоплювалися нами, українцями. Через усе своє життя проніс Іван Іванович у серці справжню синівську любов до рідної Україноньки. Вам же цікаво дізнатися про цю непересічну особистість? Тоді ми почнемо розповідь!.." (Кученко Дарина)

 

У цьому блозі шановні читачі бачитимуть усі новини, опубліковані адміністрацією інтеренет-ресурсу "Мала Сторінка".

 

 

 

 

 

"Яким би тривожним не був час, у якому ми живемо, а ми його так чи інакше намагатимемось осягнути. Чи нині – у процесі розвитку подій. Чи потім, коли усе це стане спомином. Колись, у часи горбачовської перебудови, тиражі літературних журналів зашкалювали. Бо і у тих часах, і у змісті видань було немало новизни. Та і читач мав більші можливості долучитися до журналів. Але ж важливість журналів усе ж визначається не тільки тиражем і тим, чи дуже бідують читачі, що хотіли б журнал прочитати. Бо сила видання, як не поглянь,  у силі його прикладу. У глибині змісту. Та і у самому факті існування журналу. Бо саме це одна з координат, що визначають духовний та інтелектуальний потенціал суспільства. На нинішньому нелегкому етапі, певна річ. Бо самою «розважалкою» і примітивом не відбудешся. Як би той слизький і ядучий примітив не розхвалювали! Ось такі думки були у мене, коли я і переглядав, і читав журнал «Березіль». №3 за 2019 рік... Бо журнал – це така різнопланова річ, що її читаєш у різний час. Щось відразу ж... А до чогось повертаєшся з часом..." (Володимир Даник)

"А коли втомився я
Від важких потуг,
То до мене прибіга
Давній, вірний друг.
Щоб мене відволікти
Від усіх сум’ять,
Він прозоро натяка –
Ти мене погладь..."

(Володимир Даник)

"Добридень, мої любі читачі та читачки! Сьогодні я зібрала вже сотню слоганів із реклами. Хочу одразу уточнити певні етичні моменти: Ця добірка налічує чималу кількість рекламного тексту лікарських засобів та фінансових послуг (лотерея, швидкі кредити тощо). Дуже прошу всіх, хто читає цей текст, сприймати його винятково як лінгвістичний матеріал, який ви можете використати у своїх наукових дослідженнях чи художніх творах. Уникайте самолікування й швидких способів збагачення. Перед купівлею будь-яких лікарських засобів чи БАРів проконсультуйтеся з вашими лікарями. Своїми добірками я не рекламую жодні товари й послуги. До мене не зверталися аніякі рекламодавці. Я збираю матеріал звідусюди, тому певні послуги й товари можуть уже й не існувати та не надаватися. Менше з тим, я зазначаю бренди, рекламу яких цитую, аби мене не звинуватили у привласненні інтелектуальної власності. Дякую, що прочитали!" (Ольга Шарко)

"Як навчати основам грамоти в комплексі, гармонійно, легко, просто, з любов`ю. Розробка складена з добором цікавих пізнавальних прозових і віршованих текстів, пісеньок, загадок, малюнкових і усних задачок за методикою Василя Сухомлинського – навчати природньо, легко і просто, з опорою на наочність, часто змінюючи види занять, – аби змалечку діти навчилися фантазувати, порівнювати, аналізувати, групувати; малювати, ліпити, друкувати, співати, чути красу і відтінки мови, музики, природи, збагачувалися естетично, намагалися власними руками творити красу, прагнули зберегти рідну природу." (Галина Римар)

 

"То що читаємо?! Та усе читаємо – і детектив, і сучасну прозу, і книги документальні, де постає наша недавня історія… Та і про поезію не варто забувати! Ось так у одній з черкаських бібліотек до моїх рук і потрапила поетична книга Ольги Марчевської «Цветные сны». Книга досить об’ємна. Більше двохсот сторінок. Непогано видана (Івано-Франківськ, 2008 рік). Переважна більшість віршів написана російською мовою. Але є вірші і українською. Книга видана завдяки підтримці івано-франківських друзів, поетів і бардів. Що і не дивно – вірші і справді ж пісенні, надзвичайно співучі… Дякує авторка за підтримку у виданні і лондонським друзям. Отже, є і міжнародне визнання – ну, хоча б на рівні друзів і знайомих! При прочитанні книга викликала приємне враження. Отож і хотілося б з’ясувати докладніше, а що ж його усе ж спричинило. Любов у поезії завжди була помітною темою. Про що авторка заявляє і надзвичайно щиро, і неймовірно ліричн.." (Володимир Даник)

"Творчість – це таїна... Про одного з видатних прозаїків читаєш – кожне речення він записував майже відразу і правки було мало. Можна було інколи сказати, що правки ніби і не було. А про іншого пишуть зовсім  не так – переписував свої новели... разів по двадцять. Написане – скорочував нещадно. Ну, що ж... у кожного свій шлях. Мабуть, кожен автор відчуває, а який саме підхід є для нього оптимальним. Головне, аби результат був привабливим для читача. Хтось з письменників починає з поетичних рядків, а вже потім переходить на прозу. А хтось як почав писати прозу, так прозу і пише. А комусь удається поєднати і тяжіння до прози, і поетичне натхнення..." (Володимир Даник)

 

"Скоро в лісах та підлісках проростуть тендітні первістки оновленої землі – первоцвіти. Це перший дарунок весни, її найчарівніша прикраса. Звичайно, коли бачиш такі гарні квіти, хочеться їх зірвати. Ранньовесняні квіти біологи об'єднують однією назвою — первоцвіти. Ця екологічна група, що нараховує приблизно 500 видів, характерна тим, що розпускання квітів у рослин відбувається ще до появи листя на деревах та кущах. Пропоную з'ясувати, які квіти називають первоцвітами та як вберегти ці ніжні створіння від винищення. Білосніжні підсніжники, голубі, як лютневе небо, проліски, ряст, золотий первоцвіт, ведмежа цибуля, шафран, пшінка, медунка і це ще неповний список. Первоцвіти бачать весняний світ одними з перших і годують голодних комах, які тільки прокинулися..." (Ірина Михалевич)

"Колись Альберт Ейнштейн сказав: «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були ще розумніше, читайте їм більше казок». Пройшло майже століття. Чи змінилася ця думка? Та чому ж казки такі важливі і яка їхня роль? Так, мабуть, вже традиційно склалося, що дітям на ніч читають казки. А чи замислювалися ви навіщо? Щоб дитина заспокоїлася й заснула міцним сном? Вірно, але це далеко не все..." (Ольга Шкрьогал)

 

 

"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

 

Завдання. Вивчення літер А, Д. Ознайомлення з поняттям складу. Умовні позначення голосних і приголосних звуків, числа і цифри 1.

 

"Отож торгова база. І там невеликий магазинчик, де можна придбати – цукерки, печиво та й інші товари. Саме там і стаю свідком ось такого діалогу. Одна мила жіночка (ну, мабуть, крутий любитель солодощів...) звертається до продавчині: "Я бачу, що у вас є... і «пристойні» цукерки «Червоний мак», і «непристойні»... Отож ви мені зважте стільки-то грамів «пристойних» цукерок «Червоний мак»!" Погодьтесь, що цікава постановка питання. Бо у нашому суспільстві питання «пристойності» завжди мали помітний відгук. Придивляюся до цукерок, що продаються. І які ж ціни на них. Є серед цукерок і  «Червоний мак». А це марка цукерок відома ще з часів Союзу. І цукерок з назвою «Червоний мак» аж два види. Один «Червоний мак» коштував трохи більше восьмидесяти гривень за кілограм, а другий відповідно більше ста шестидесяти гривень... І ні у мене та і, мабуть, у читачів не виникне сумніву, які ж саме з цукерок під назвою «Червоний мак» вищезгадана поціновувачка солодощів віднесла б... до «пристойних». Цукерок «Червоний мак» я не придбав – ні «пристойних», ні непристойних. А вже потім у іншому районі міста на одному з супермаркетів, що належав до відомої мережі, бачу повідомлення про акцію..." (Володимир Даник)

 

"Час минає швидше, ніж я встигаю у ньому пожити. Один тиждень змінився іншим, відколи я вирушила на 3 дні з дому, повернулась більше, як пів тижня тому, а відчуваю, що подорож була начебто у минулому житті... „Кра, кра, кра, ворона, дітям кашку варила”. Металевою пташкою літака, цього разу Ryanair, залетіла і я собі до Кракова, як те маленьке воронятко, щоб скуштувати смачнющої кашки, якою гостинний Краків щиро готовий ділитися. Вистрибуючи почуттями з невпорядкованих спогадів, починаю відмотувати назад свій сувій з останніх годин у Кракові, коли виїжджала з ледь мокрого і майже порожнього нічного міста, тепло освітленого і гостро забарвленого у весну, що пахне поезією і літературою загалом..." (Галина Мирослава)