Галина Мирослава. "Мариля Фалк - видатна науковиця-індологиня зі Львова"

Галина Мирослава

Мариля Фалк - видатна науковиця-індологиня зі Львова

26 квітня 1906 року у Львові народилась одна з найбільших індологів (індознавців) двадцятого сторіччя - Мариля Фалк. Її твір "Il mito psicologico nell’India antica" (Психологічний міт у Стародавній Індії), виданий італійською мовою 1939 року, авторка працювала над ним з 1930-го, з часом був призабутий, однак його перевидання у 1986 році принесло неабияку славу авторці, на жаль, усамітнена у своєму маєтку в Шамоні-Мон-Бланк у Франції, Мариля непомітно покинула цей світ на 6 років раніше.

Багато білих плям у біографії цієї ерудованої жінки. Досі невідомо, де саме вона отримала шкільну й першу університетську освіту. А от про навчання у Сорбонні під керівництвом знаного вченого Жана Пшилуського згадують усі джерела, як і про Колеж де Франс, де Фалк продовжила студії.
Наукову діяльність дівчина розпочала в Римі та в Інституті сходознавства Варшавського університету. Друкувала статті у наукових виданнях, входила до Товариства польських сходознавців. У 1938 році виступила з рефератом на XX міжнародному конгресі сходознавців у Брюсселі.

1939 рік врятував жінку від жахіть Другої світової, що насунуться згодом. Мариля, як делегований до Індії представник Польщі, виїжджає до Індії разом з відомим індійським професором Сурендрана́тхом Дасґуптою, який прибуває до Варшави на запрошення керівництва освітою країни.
У Калькуттському університеті Мариля Фалк викладала слов'янські мови та польську культуру, з власної ініціативи створила й підтримувала Польсько-індійську асоціацію, продовжувала публікуватись, зокрема в індійських часописах.

1947-го року науковиця повернулась до Європи. Цього ж року починає активну роботу як член Société Asiatique у Парижі, підтримує зв'язки зі сходознавцями світу, виступає на конференціях. Оселяється у Римі, а коли поступово її наукова діяльність почала гаснути, перебирається до містечка Шамоні-Мон-Бланк у Франції. У 70-х роках жінка обриває контакти зі світом науки.
13 червня 1980 року її долає смерть. Найприкріше, що ніхто з науковців так і не спромігся на жоден некролог.

Твори Марилі Фалк перевидаються і в наш час. Кожний цікавий по-своєму.
1938 року у Неаполі вийшла друком її дисертація "Il misteri di Novalis" про індійські мотиви у творчості одного з найвідоміших мислителів німецького романтизму, поета кінця 18 сторіччя, автора філософських праць і афоризмів (хочеться відразу згадати хоч декілька, до прикладу: "Ентузіазм без розуму небезпечний і даремний", "Кожна пропозиція незручна", "Поезія лікує рани розуму", "Іноді найдовша подорож - це відстань між двома людьми" ), містика, життя якого обірвалось у 29 років, Новаліса (з латинської мови — той, хто обробляє цілину). Через десятиліття, у 1949-му, Мариля опублікує дослідження про індійські мотиви у творчості іншого представника європейського романтизму, "Ангела Волині" — Юліуша Словацького, одного з трьох національних поетів-пророків польської літератури (уривок з "Заповіту" в перекладі М. Рильського: "Лиш заклинаю — берегти надії,/Нести народу сяєво знання,/А як на смерть іти — хай не жаліє/ Із вас ніхто свого ясного дня."). Зроблений Марилею аналіз творчості письменників змусив прислухатись до авторки як потужного експерта з релігії, а також з польської та німецької літератур.
За життя Марилі Фалк була опублікована й інша книжка, присвячена буддизму, "Nāma-rūpa і Dharma-rūpa" (1943 р.), зміст тексту пояснює друга назва твору: "Походження й аспекти давньоіндійської концепції".
Навряд, чи поверталась після війни, опинившись по іншу сторону Європи, Мариля Фалк до Львова, міста, у фалдах вулиць якого повсюдно ховається містика, напливаючи загадково фалями, що викликають думки про минуле, яке продовжує жити поряд з нами, однак спогад про неї таки має повернутись.

За матеріалами: https://www.facebook.com/

Читайте також на "Малій Сторінці":

"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

     Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті: