Галина Римар
Завдання до казки про ящірку
Можливі види роботи над текстом:
1. Скласти простий план.
2. Віднайти споріднені слова. (Ящірка, ящіронька; травиця, травичка; крило, крильце; маленький, помаленьку; цвітуть, квітоньці; черв'як, черв'ячок; бережно, обережно; питає, запитав)
Розібрати 7 слів за будовою, вказати твірні основи.
3. Виписати слова з суфіксами (радість, родину, слухала, місцина, молодчина, хвилечку, сонечко, пухкесенька, солоденька, травичка, синочка, дощику, ніжок, лишалося, квітоньці, черв'ячок, кульбабки, конюшинки, стрибунця, потоваришували, перевтомлена, землиці, домовилися,смачнюща, улюблена, трішки, мовила...)
4. З префіксами (політав, розправив, піднімаю, надвір, обережно, затріпотів, присів, поклич, домовилися, виглянула, навперебій, відповідальність).
5. Вставні слова. (Певно, отже)
6. Синонімічні ряди. Жваві, проворні, моторні (ніжки). Потоваришували, подружилися. Наблизилася, підійшла. Малюк, малята, дитинчата, первісток, дитинка.
7. Однорідні члени речення. Тепло, сухо і чисто (обставини, виражені прислівниками).
Дібрати узагальнювальне слово до назв героїв твору. Ящірка, метелик, коник-стрибунець - тваринки.
8. Віднайти вжиті в тексті прийменники (з (зі), на, за, про, по, у, до)
9. Прислівники: уважно, тепло, сухо, чисто, радо, незрушно, премило, бережно, обережно, негайно, навперебій...
10. Прикметники.
11. Зачитати (озвучити в парі) діалог. Речення з прямою мовою.
12. Непоширені речення. Вітаю! (односкладне, означено-особове)
Ти - ящірка. Черв'як (називне).
13. Навести приклади різних за метою висловлювання речень (розповідне, питальне, спонукальне)
14. Скласти опис метелика...
15. Охарактеризувати героїв казки.
16. Виписати 5 дієслівних словосполучень, дати їм характеристику.
17. Переписати складні сполучникові речення.
18. Виконати синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв'язку. Побудувати схему речення.
.jpg)
На відео: казочка Галини Римар "Про маленьку прудку ящіроньку".
Галина Римар
ПРО МАЛЕНЬКУ ПРУДКУ ЯЩІРОНЬКУ
(казка)
Ящірка уважно оглянула гніздечко в нірці — там все як слід: тепло, сухо і чисто. Адже саме сьогодні на світ мають з'явитися її перші дитинчата! Яка це радість! І відповідальність!
"Маю негайно пошукати чогось смачненького для маляток! І відразу привчати їх до виживання-полювання!" — намислила вона й помчала надвір.
І скоро притягла черв'ячка. Та й подумала: "Восьмеро малят — певно, цього їм буде замало..."
Тож щодуху подалася з хатки ще надибати корму. Дуженько поспішала, аби не проґавити щасливої, довгоочікуваної миті появи її маленьких дітоньок.
Поки мами не було, пролупилася перша ящіронька — прорвала шкіряну плівку яєчка, виглянула — і помітила малого черв'ячка. Наблизилася до нього та й питає:
— Вітаю! А ти хто?
А він:
— Черв'як!
— А я ж хто?
— Ти — ящірка.
Черв'ячок ще був маленьким, але вже встиг трішки познайомитися з життям, і ящірка була маленькою. От вони й подружилися.
— А який цей світ? — запитав первісток.
— Я трішки бачив... — одказав черв'як. Тоді про щось на хвилечку замислився і радо повідомив:
— Там така земля після дощику! М'яка, пухкесенька! А на ній, а на ній зростає дуже смачна травичка!
— Покажи мені це! — загорівся малюк.
— Не можу, бо не маю таких жвавих ніжок, як у тебе!
— А давай я тобі допоможу!
Бережно підняла ящірка черв'ячка і винесла на ранкове сонечко. Зрадів черв'ячок, роздивляється:
— Ось дивися: кульбабки цвітуть. А оця травичка молоденька — дуже смачненька й солоденька — скуштуй!
Ящіронька гризнула:
— Так, смачно! Дуже смачно!!
— А отут я живу, приходь до мене, покличеш — і я помаленьку вилізу! — показав черв'ячок на маленький отвір у землиці й поповз додому.
— Згода! — гукнула ящіронька й повернулася у свою хатинку.
Аж тут і мама примчала. І принесла метелика. Побачила синочка й дуже зраділа. Черв'ячка нема, отже, поїв маленький. Та й знову за харчем побігла.
Ящіронька підійшла до метелика та й питає:
— А ти хто?
— Я — метелик. Звуся Білан Жилкуватий.
— У тебе крила? — запитав малюк і уважно оглянув себе. — А у мене чомусь немає!
— Ну то й що! Зате у тебе є такі моторні ніжки!
— А як це воно — літати?..
— Ходімо надвір — покажу!
Ящіронька обережно взяла метелика й винесла на вулицю.
Метелик розправив і підняв одне крило:
— Ось праве крильце.
Потім підняв і друге:
— А ось ліве крильце! Я їх піднімаю і одночасно змахую! Піднімаю-опускаю...
І жваво затріпотів ними, політав над другом трішки по колу, тоді присів на квітоньці білої конюшинки і показав на капустяну грядку:
— Он там — моя улюблена місцина. Як засумуєш — поклич мене — і ми пограємося!
— Добре, бувай, друже! — мовила ящірка.
І метелик полетів у своїх справах, а ящіронька заскочила до своєї нірки.
Мама знову прибігла і принесла коника-стрибунця. Бачить — нема метелика.
"Молодчина дитинка, — думає, — швидко ростиме, бо гарно їсть!"
Та й поспішила знову шукати їжу.
А мала ящірка потоваришувала і з коником. Вони так весело награлися на травиці! Коник так високо стрибає! А найбільше сподобався ящіроньці новий друг тим, що вміє премило награвати ніжні мелодії! І вона, вражена дивом, довго й незрушно сиділа і слухала. Потім подякувала за таку радість!
Тваринки розпрощалися і домовилися разом гратися.
Поки не було матусі, ящіронька зустріла появу своїх братиків і сестричок. Вивела їх надвір і познайомила з черв'ячком, і метеликом, і талановитим коником-стрибунцем. І вони вволю награлися зі славними друзями й досхочу наласувалися соковитою й запашною травицею!
Коли повернулася перевтомлена матуся, ще й без настрою — бо вже не мала сил і нічого не вполювала, дітки в захваті, навперебій розповіли їй про веселу гру з прекрасними друзями. І про те, яка смачнюща травиця біля їхньої хатинки!
Мама зраділа за своїх дружних малят. І їй нічого не лишалося, як теж перейти на харчування травицею.
І люди, у яких у ягіднику живуть ці ящірки, подружилися з тваринками. Люди знають, що планета не тільки для них, і оберігають родину!
Ось так.
Матеріали надіслані пані Галиною Римар спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на нашому сайті:
Хто любить життя, природу планети, світ дітей, свою рідну земленьку, мовоньку предків, відчуває в собі Живий Дух Волі і Незрушність у прагненні робити світ кращим, кожну мить наповнює Ділом - у нас з Вами багато спільного ) Тож не впадаймо в паніку, не розчаровуймось від негараздів, а якщо трішки втомлюємося - швидко відновлюймося й ростімо, адже можливості людини - без меж!! Вітаю, друзі, і рада бачити Вас у своїй Маленькій Творчій Майстерні вчителя початкових класів, української мови та літератури й зарубіжної літератури. Щиро - Галина Федорівна Римар.
