1 жовтня відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, кажуть, "Покрови". Традиційно Покрова на Україні належала до так званих двонадесятих свят, себто великих. З Покрови починали гуляти весілля — це була пора сватань та шлюбів. Покрова вважалась покровителькою козаків. Щорічно з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі святої Покрови. Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в час другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і большевицької окупації, — теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.
Маковія — одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 1 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.
На Новий рік (за старим стилем) припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату. Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували»...
20 лютого до Національного Реєстру Рекордів внесено досягнення шестикласника київської гімназії «Консул» Андрія Куделі, який здобув 37 призових місць на шкільних олімпіадах упродовж 65 днів.
12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.
13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович - композитор, збирач музичного фольклору. Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору.
Гран-прі на другому міжнародному дитячому музичному фестивалі "Зоряні мости" у Болгарії здобула українка Єлизавета Халявченко-Бабич. 13-річну дівчинку називають "соняшною дитиною" через вроджений синдром Дауна. Вона грає на фортепіано і перемогла попри хворобу.
У липні 2018 року 13-річний Богдан Луц повернувся до Львова зі славою. Він узяв друге місце на світовому конкурсі скрипалів «Piccolo Violino Magico», який відбувся в Італії. На конкурсі юний скрипаль виконав подвійний концерт Баха з одним із членів журі.
14 вересня за церковним календарем — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, Здвиження. З ним пов'язані напрочуд цікаві вірування і уявлення, котрі дійшли до нас ще з дохристиянської доби.
"Сьогодні важко сказати, коли я почав писати: здається, я писав завжди." (Євген Гуцало)
У червні 2016 року Артем Терещенко, юний піаніст із Дніпра, прийняв участь у найпрестижнішому міжнародному конкурсі для найталановитіших молодих піаністів з усього світу «Piano Talents Competition» у Мілані і отримав там перше місце у категорії "Юніори" серед 150 конкурсантів з усього світу.
Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Головна мета свята — зміцнити зв'язки в родинах і звернути увагу влади та всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні.
Піаніст Адріан Ерп, студент Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора, здобув премії в усіх трьох номінаціях ХХІІ міжнародного конкурсу піаністів, що пройшов у Франції.
17 березня — «Теплий Олекса». Так по-народному називається день святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Два Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. За народним календарем в цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є.
«18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей шляхетний і мудрий лицар української дитячої літератури Володимир Рутківський. Лише шляхетний лицар, який мислить мудро та зважено, здатен творити Літературу, якою захоплюватимуться і діти, і дорослі не одне десятиліття. Книжки Володимира Рутківського не належать до модних, які виринають нізвідки, швидко читаються і незабаром зникають із пам’яті. Це література, про яку знають і шанують батьки, а сьогодні з задоволенням читають сучасні діти.» (Тетяна Стус, Ольга Купріян, Анастасія Музиченко, Анна Третяк, Галина Ткачук)
Уляна Кравченко (Юлія Юліївна Шнайдер) (1860 — 1947 рр.) відома українському читачеві своїми поезіями для молоді. Виколисана природою рідного Миколаєва, поетеса передала у своїх віршах все те найцінніше, що подарувало їй дитинство: любов до людей, до рідного краю, природи, добрих справ.
2 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.
Згідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли — кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.
