Ірина Михалевич
ШУКАЄМО ВИШУКАНИХ РІШЕНЬ. ПИСАНКА З ЧЕРВОНИМИ ЛІНІЯМИ ОСНОВИ
Хто пильно до писанок придивлявся, той знає, що вишуканості їм надають білі лінії. Більшість писанок мають червоне, брунатне або чорне тло, на якому білими контурами проступає орнамент. Це вражає. І не залишає байдужим. Можливо, бажання розгадати саме цю загадку – а як так зробити, щоб білі лінії і темне тло? – спонукає до написання першої писанки? Може бути.
На малюнку: білоруська писанка, червоно-чорний сорококлин. Барвники: квіти ромашки, цезальпінія, ягоди чорниці.
Писанкарі, які розписали не один десяток пасхальних яєць і вже добре засвоїли принцип накладання барв, прагнуть усе складніших задач у роботі: пробують писати непрості орнаменти, наприклад, без ліній основи, або відточують вправність на сорококлинах та меандрах. Свої сили можна випробовувати дрібними гуцульськими орнаментами або ж писанками, де потрібно всуціль закривати воском чи не половину яйця. Такі вправи дають відчутне навантаження на очі.
Навантаження зростає, коли писанкар пише не по білому тлу, а одразу розписує крашанку. Такі писанки – рідкість, проте вони час від часу зустрічаються серед традиційних зразків.
Коли наносять перші лінії на жовте яйце, то і контури орнаменту відповідно лишаються жовтими. Виглядає красиво, загадково.
Розписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська.
Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!
Увага! Для зручності послідовність виконання сорококлину показано на білому яйці.
Етапів створення такої писанки – три: фарбування крашанки, розпис по червоному тлу, фарбування у чорний колір. Щоб отримати ось таку крашанку спочатку яйце фарбувала у відварі з квітів ромашки, потім – цезальпінією.
Далі – розпис. Тут важливо не забуватися і заштриховувати клинці всі підряд. Не так, що заштрихували одну маківку, потім перестрибнули на іншу, а від маківки послідовно рухаємося до пояска. Так не зіб’ємося.
Щоб досягти насиченого чорного тла, фарбувала ягодами чорниці. Така ось проста-непроста писанка отрималася. Два кольори, а барвників – три. Звичайний сорококлин, а писати – незвично.
На малюнках: фото сторінок каталогу Сергія Кульжинського, де вміщено ескіз цієї писанки.
Матеріал взято з особистого блогу автора.
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
дякую пані Ірині! чудово!!!
просто круто! дякую