На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Ірина Мацко. Казки для дітей


Ірина Мацко - письменниця, ілюстратор дитячих видань, публіцист, видавець.Ірина Мацко - письменниця, публіцист, видавець, ілюстратор дитячих видань, укладач хрестоматій та прописів для дошкільнят, авторка оповідань, жиночих новелл, есе, дитячих казок. Ірина є фіналістом першого конкурсу малої прози „Сила малого” (її твір увійшов у 100 кращих творів та книгу „Сила малого”, що була видана за результатами конкурсу), призером конкурсу творів для дітей "Мистецької Сторінки" та часопису "Захід-Схід" (з казкою для дітей „Пригоди дубового листочка”), "Рукомесло 2009" (з казкою "Медовий Сухарик").
***
Народилася Ірина Мацко 21 травня 1978 року на Тернопільщині. Дитинство дівчинки пройшло у селі Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області. З 1995 року письменниця є мешканкою міста Тернопіль. Писати почала після народження другої дитини – сина. Спочатку це були казки для своїх діток, пізніше переживання, враження почали виливатись у жіночі історії для душі. 

Перший власний доробок, створений у 2004 році, - фотоальбом-казка для новонароджених „Казка твого народження”, який побачив світ у видавництві „Навчальна книга Богдан” у березні 2007 року.

З квітня 2007 року почала публікуватись серія дитячих казочок про маленькі букви з власними ілюстраціями у Чернігівській газеті „Деснянська правда”. У жовтні 2007 року було надруковано перші жіночі новелли у львівському журналі „Найкращі жіночі історії”, у львівському тижневику „Життя”, літературні замальовки у журналі „Історії про кохання”.

Казки про маленькі букви, а також пізнавальні казки про природу друкуються у дитячому журналі „Ангелятко” та у журналі „Літературний Тернопіль”.

Статті „Коли „Попешюшка” стане принцесою” про проблеми українського казкарства та „У пошуках „ЛУ”, „Сонце-віконце” опубліковані у газеті „Літературна Україна” у 2008 - 2009 роках. Є публікації у журналі „Телерадіокур’єр”. З січня 2007 року Ірина Мацко є видавцем. Під її керівництвом працює видавництво „ІрМа”, де було видано чотири книжечки із серії розмальовок „Розмалюй та вивчи”.

За матеріалами: http://storinka-m.kiev.ua/

 

Дивіться також на нашому сайті:

Ірина Мацко, оповідання

Ірина Мацко, письменниця, ілюстратор дитячих видань, публіцист, видавець.Оповідання Ірини Мацко: "Ніч чудес або передріздвяний сон", "Нашепочу вам сон я на вушко…", "Твоїми устами", "Дивна подруга", "Крихти", "Дверна ручка", "Черевички", "Каталожні забаганки".


Ірина Мацко, Голочка та Подушечка, казка, малюнки Олі Левус"Жили собі дві сестрички. Старшу, худорляву та чорноволосу, звали Оленкою, а молодшу, товстеньку, кирпату та з рудим волоссям, – Світланкою. І ніколи не було згоди між дівчатками, тільки крик та бійка. От і цього разу..." (Ірина Мацко)

Ірина Мацко. Мобік і дідусь. Казочка з книжки Пригоди маленького Мобіка. Художник Д. Тимоніна"На околиці міста, у непримітній крамничці старожитностей, припадав на полиці пилом, старенький і поважний Телефон. Він належав ще до покоління перших Телефонів, які придумала людина. Стояв, сумував, аж поки одного ранку до нього з подарунком не завітав сам господар. "Тримай, старий. – промовив він, ставлячи біля Телефону невелику коробочку. – Це тобі. Щоби не так сумно було самому...""(Ірина Мацко)

Лелеченя,  казочка Ірини Мацко"… Надвечір лелеки із зозулею прилетіли на подвір’я, де біля колодязя стояв дерев’яний птах. Почувши рідний клекіт, лелеченя ожило і радісно заклекотало у відповідь. Потім торкнулося дзьобом зозулі, й вона знову перетворилася на дівчинку. Все владналось, а лелеки з Катрусею стали добрими друзями і звили гніздо на її хаті. Відтоді люди почали ставити біля колодязів дерев`яних лелек, щоб птахи вчасно поверталися додому, у рідні краї." (Ірина Мацко)

українські казки для дітей, Казка Ірини Мацко Різдво ялиночки «У лісі, лісі темному…» - наспівував Дмитрик, біжучи зимовою стежкою у лісок, що простягався неподалік його хатини. У тому лісі вовк не ходив, та й лісок був невеликим. Але саме тут Дмитрику було найзатишніше. А ще з минулої весни у хлопчика з’явилася подруга у ліску – маленька ялиночка, яку він посадив своїми руками і дуже її любив та доглядав. От і зараз він біг саме до неї – подивитися як вона зимує, привітатися, погомоніти. Ялиночка ж була чарівною...

(Ірина Мацко)

"Чи знаєш ТИ, що таке мамине серденько?
Думаєш, воно таке, як на малюнку в енциклопедії?
Ні, дитино, серце набагато більше. Цього не зобразиш на жодному малюнку.
А головне, що у серці основне місце займаєш ТИ. Так-так, саме ТИ…" (Ірина Мацко)

Казка Ірини Мацко Загублена писанка, мультик онлайн"... Катруся поставила писанку на вершечок у кошичок і понесла у церкву. А після освячення усі мешканці двору скуштували свячену писаночку, яку вони врятували. І були від цього дуже горді та щасливі."  Читайте казочку і дивіться мультик, створений зи мотивами цієї казки...

"За морями, за горами, у зеленому лісі, біля невеличкого села, жили-були собі різні звірята. Не знали вони горя та біди, бо доброго мали володаря. А володарем на той час у них був могутній та справедливий Лев. Любили звірі та поважали його. Завжди радились з ним, і цар завжди намагався розсудити їх справедливо..." (Ірина Мацко)

"Чи бачили ви, діти, старовинний годинник? Такий товстий, незграбний із заводним механізмом, а не на батарейках, як зараз. Поважний і серйозний він ще висить десь у старих будинках, збережений бабусею чи дідусем і завжди вірно показує нам час. Не те що ці сучасні маленькі, плоскі, електронні годиннички, які часто понуро мовчать і чи то з лінощів, чи з неохоти зупиняються саме тоді, коли нам необхідно знати годину...." (Ірина Мацко)

"Жив на світі солодкий Сухарик. Він був смачнючим, бо спеченим з найкращих продуктів. Сухарик дуже собою пишався. Одне лише хвилювало красеня: одежа у нього була суха та порепана і, щоб виглядати не таким черствим, він кожен ранок змащував її медом. Отак і став він Медовим Сухариком. Всі дуже любили його за приємний медово-солодкий запах. Та Сухарик так звик до цього, що вже не міг показатися комусь на очі, не намастившись медком..." (Ірина Мацко)

"У повітрі запахло весною. Старий і кремезний Дуб, що стояв на галявині густого лісу, раптом стрепенувся, потягнувся після довгої холодної зими і ... прокинувся. А на молодій гілочці, що виросла тільки минулої весни, заворушилась маленька брунька...." (Ірина Мацко)

українські казки для дітей, Казка Ірини Мацко Зажурилась бабуся Зима, малюнки Людмили Постних"Якось наприкінці осені, коли день уже став дуже коротенький, а ніч – довгою та холодною, надумала бабуся Зима піти однієї такої ночі на розвідини до людей, на землю та послухати, що про неї говорять, чи чекають на її прихід. Підійшла вона під віконце до хатини, де жили старенькі дідусь із бабусею, і чує: "Ой, діду, вже й зимонька не за горами, принесе вона до нас сніги та морози, а так ще тепла хочеться. А може, забариться Зимонька й прийде до нас пізніше. Погрілись би ще трішки..."" (Ірина Мацко)

"Жив на світі маленький хлопчик Іванко. А з ним – його маленькі невидимі друзі: Вушик, який мав дві кімнатки у вушках хлопчика, Горлик – у великому та просторому горлі та Носик, котрий хазяйнував у носику Іванка. Друзі жили дуже мирно й ніколи не сварились, а навпаки, допомагали один одному. Увесь день вони трудилися для свого маленького Іванка. І у кожного з них була своя дуже важлива робота..." (Ірина Мацко)


Останні коментарі до сторінки
«Ірина Мацко. Казки для дітей»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар