Юлія Хандожинська. «Дивна дивина» — збірка дитячих віршів про зиму


 

 

 

Юлія Хандожинська

ЗИМА

У біленькій кожушині
Їде грудень по долині.
Повний віз везе сніжинок,
А ще тисячі крижинок.
Починає зимувати,
Гори снігу навівати.
Ріки кригою зшивати,
Візерунки вишивати.
І усе це — недарма —
Буде гарна в нас зима.


* * *


ЗИМОНЬКО...

Зимонько, ой зимонько,
Зимонько, зима,
Кращої від тебе,
Зимонько, нема.

Зимонько, ой зимонько,  
Снігу підсипай.
Та й на гірку весело,
Дружно всіх гукай.

Ми повибігаємо
Хутко на сніжок,
Ой, який красивий
В тебе килимок.

Зимонько, ой зимонько,
Не злякались ми,
Є в нас і санчата,
Є в нас ковзани.


* * *


ГРУДЕНЬ

Скочив грудень на поріг,
Зайчик білим став, мов сніг.
А ні вовка, ні лисиці
В такій шубі не боїться.

Заховається в намет
Ось такий в нього секрет.
Білу шубу й вушка білі
Він позичив в заметілі.


* * *


ДИВНА ДИВИНА

Лисенятко запищало:
 Що за дивна дивина,
Щось таке летить з хмарини,
Ніби борошно з млина?

І на все сіда одразу,
Цього борошна тут 
 тьма,
Мама мовить до малечі:

 Це ж сніжок, прийшла зима!


* * *


ЗИМОВІ ГОСТИНЦІ

На нашім подвір'ї зима
Усім дарувала гостинці,
Бузок одягнув картуза,
Ялинка — в пуховій хустинці.

В саду, де густа кропива,
Куди аж ніяк не пройти,
Виднілися в парі по два
Маленького зайця сліди.

Взимку сніг, як з рукавиці
Сипле, пада, веселиться.
Все в пороші, все біліє
Лиш ялинка зеленіє.


* * *


СИНИЧКИ

Дві вертлявенькі синички
З'їли все із годівнички.
Ми їм ще понасипаєм —
Прилітайте лиш, чекаєм.
Покладем насіння, хліб
І на ранок й на обід.


* * *


ГОДІВНИЧКИ

Майстрували  годівнички
Для горобчиків й синички.
Покладуть шматочок сала,
Щоб синичка смакувала.
А горобчикам — дві жмені:
Зерна смажені з кишені.


* * *


ЗАГАДКА

Хто сховався за хмарину, 
Стелить нам м'яку перину,
Підсипає рясно й тихо
Малюкам усім на втіху?
(сніг)


* * *


СНІЖИНОЧКИ

Сніжиночки веселі,
Сніжиночки малі,
Неначе каруселі,
Танцюють у дворі.

А потім тихо-тихо,
Збиваються в клубок
Від хвіртки до порогу
Простелять килимок.


* * *


БІЛО-БІЛО...

Біло-біло навкруги 
В білих шубах ліс, луги.
Хата, вулиця, криниця
Під снігами гарно спиться.

В візерунках всі віконця
Та бояться вони сонця
Їх Морозко вишиває
Коли сонечко дрімає.

Біла, біла казка взимку
Сріблом вишила ялинку.
І дорослі і малята
Будуть гарно святкувати.


* * *


МЕТЕ...

Мете сніжок, мете сніжок,
Сідає на поля.
Під ковдрою біленькою
Втішається земля.

Усе під сніг сховалося
Дрімає, міцно спить.
А сніг, а сніг не томиться,
І ще, і ще летить.


* * *


ЗІЗНАВСЯ...

— Снігу, снігу, сніговію,
Я як ти, сіять не вмію.
Я лиш гарно поливаю:
Квіти, сад, гаї вмиваю. —
Поливайка–дощ зізнався
І за лісом заховався.


* * *


ЗИМА ПОЧУЛА

Готувалися звірята в лісі свято зустрічати
Їх зима давно почула, снігу білого сипнула.
Вмить дерева білолиці одягнули рукавиці
Лиш ялинка зеленіє, прихопивши сніг на вії.


* * *


МОРОЗ

Щип та щип та хто ти, де?
Біло скрізь, сніжок мете.
Я, в дворі тебе не бачу,
Стану, трішечки поскачу.
Змерзла в пальчики і носик
Ти за мною, ніби хвостик.
Покажися, не ховайся!
І давай — вже не щипайся.
Я — не хвостик, я — Мороз,
На віконці — ось я, ось!


* * *


ЗИМОВА ЗАГАДКА

І без рук він і без ніг
Всюди встиг, до всіх забіг,
Десь малюнки залишив,
Десь з води кожух пошив.
(мороз)


* * *


ЗИМОВИЙ ПУСТУНЕЦЬ

Кусається, щипається,
Під шубку добирається.
Залазить в чобітки,
Мандрує навпрошки.

Ні в кого не питається,
Сніжинкам посміхається
Морозко–морозець —
Зимовий пустунець.


* * *


РОЗПЛАКАЛАСЬ БУРУЛЬКА

Як розплакалась бурулька,
Що біжить із носа булька.
— Я ростану, упаду,
Бу-бу-бу, бу-бу, бу-бу.

А мороз - скрипаль зими: 
— Ще далеко до весни,
Не впадеш! — Й пустив мороз,
Зігрівайсь, бурулько, ось!


* * *


ВЕСЕЛИЛАСЬ ДІТВОРА
 
Веселилась дітвора: 
— Ой, сніжку багато!
Зачекались на горищі
Лижі нас й санчата!

Умостившись поскоріш, 
Летимо щодуху!
Доганяє нас усіх
Вітер й завірюха!

— Еге-ге-ге-ге-ге-ге-гей!
Ми її гукаєм,
Бо санчата ні на що
Ми не проміняєм.


* * *


ЙДЕ ЗИМА

— Тату, тату, йде зима!
А санчат в мене нема.
Є в Миколки, є у Гната,
Є в Ганусиного брата!

Тато Петрику сказав:
— Теж тобі я змайстрував.
Петрик подививсь, зрадів:
— Я давно такі хотів!


* * *


НА САНЧАТАХ

Ми швиденько на санчата
Сядем з'їхати з гори.
Білий сніг — пухнаста вата —
Нам сіда за коміри.

Мабуть, хоче теж із нами
Сніг проїхатись з гори —
Мчіть щодух, малі санчата
До веселої юрби.

Тихо-тихо у дворі,
Сніг іде лапатий,
Ми швидесенько туди
Та й давай качати

Білі кулі снігові —
Скільки було сміху!
Гарний вийшов сніговик —
Нам усім на втіху.

Очі чорні, ніби ніч,
Йому причепили,
Із солодкої морквини
Носика зробили.

Із подертого відра —
Шапку на голівку,
З бузини в руці мітла
Дивиться на зірку.

Гарний вийшов сніговик
А який веселий
Ми відправим — хай мандрує  
У міста і села.


* * *


ВЗИМКУ

А зима все: "Вуу!" та "Вуу!" — 
Кличе бабу снігову
На подвір'я до малят
Хороводи танцювать.

Скоро Новий рік прийде
Снігу більше ще впаде
Всі ялинки розцвітуть
Біля себе всіх зберуть.

Хтось у сніжки поведеться,
В когось пісня не вдається.
А бабуся снігова
Веселиться, мов жива!

 

 

Вірші люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Більше віршів про зиму на "Малій Сторінці":

Вірші про зиму
Читайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко та інших українських авторів.
 
 
 

  Дивіться також на "Малій Сторінці":

Юлія Хандожинська. Зимові загадки: загадки про зиму, загадки про січень, загадки про лютий, загадки про грудень, загадки про мороз, загадки про сніг, загадки про сніговика, загадки про санчата. Малюнки Людмили Постних"Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають. "           

(Юлія Хандожинська)   

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина. "Діти в хаті посміхались
І до шибки притулялись,
Бо пухнастий білий сніг
Замів стежку і поріг."

(Юлія Хандожинська)

 
 
 
 

Вірші для дітей. Вірші до Нового року. Юлія Хандожинська. Новорічні вірші для малят. Малюнки Катерини Деряжної."Дід Мороз за ручку
Веде свою внучку.
Веде, де малята
Чекають на свято...
Невідомі у  мішку
Є ще дивні речі!
Подарує внучка
Слухняній малечі!"

(Юлія Хандожинська)

 

Юлія Хандожинська. Різдвяні поезії для дітей"В небі зірка запалала,
Всіх в долоні обійняла,
Посилала до оселі
Коляду свою веселу."

(Юлія Хандожинська)

 
 

 Юлія Хандожинська. Твори для дітей (вірші, казки, інсценівки)

"Яка красива у нас мова:
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"

(Юлія Хандожинська)


Останні коментарі до сторінки
«Юлія Хандожинська. «Дивна дивина» — збірка дитячих віршів про зиму»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми