Дитячі поезії про зиму від Юлії Хандожинської


Юлія Хандожинська. Як зайчики хатинку ліпили. Вірші для дітей про зиму.

 

 

      Юлія Хандожинська

Як зайчики хатинку ліпили

Два біленьких стрибунці -
Довговухі два зайці -
Бігли лісом, веселились,
Аж тут раптом зупинились.

Тиша в лісі, все дрімає,
Тільки вітер невщухає.
Виє, свище, завиває,
В гості зиму закликає.

Перший зайчик мовить: - Ох,
Як нам хороше удвох!
З снігу зліпимо хатинку,
Буде затишно взимку.

Другий зайчик: - Так-так-так!
І ліпити я мастак!
Та радієм ми дарма.
Де ж той сніг? Його нема!

Сіли, вушка опустили
І заплакали щосили.
Сумно, холодно і зябко:
- Не зліпити нам вже хатку!

А можливо ми попросим -
Хай на трішечки у гості
Завітає вітрюган,
Що літає вище хмар.

І знайде м'яку хмаринку,
Де ховаються сніжинки.
- А давай! Ура, ура!
Не страшна буде зима!

- Вітре, вітре, дужі крила!
Нам потрібна твоя сила!
Приведи диво-хмаринку,
Що потрусить снігом взимку!

- Ууууу! - десь чується з-за лісу.
Відкрива гілок завісу,
Наближається, гуде,
Попід хмари вітер йде.

- Хто порушив мої плани?
Хто гукав не для забави?
- Ми! - пропікали зайчата. -
Можна, можна запитати?

Вже зима, мороз щипає,
А сніжку чогось немає.
Можна хмарку попросити,
Щоб могла сніжок пустити?

Сіро в лісі, сум блукає.
Де сніжок, скажіть, літає?
- Бачу, бачу, відчуваю,
Зачекайте, я злітаю.

Вийшла хмарка, привіталась,
Довговухим засміялась,
З вітром тричі покружляла,
Всюди сніг понасипала.

Кучугури всюди, шапки -
Гріють зайці довгі лапки,
Ліплять снігову хатинку,
Буде затишно їм взимку.

А як веснонька прийде,
то хатинку забере.
І біленькі кожушинки
Стануть сірі, мов хмаринки.

 

 

 

Юлія Хандожинська. Зимові вірші для дітей.

 

 

Ворушись, зайчику!

Холодно, мороз щипає,
Всюди снігом засипає.
Замітає всі стежинки
Від ялинки до ялинки.

А за пагорбком в ліску
На малесенькім пеньку
Плаче Зайчик, мерзне в лапки,
Не знайде ніяк він хатки.

- Замерзаю, замерзаю,
До пеньочка примерзаю
Хто є в лісі? Прибіжіть
І мені допоможіть!

Це почула руда білка.
Скік із гілочки на гілку.
Нижче, нижче опускалась
До зайчати прислухалась.

- О, привіт! Чому ти плачеш?
- Я замерз, ти що, не бачиш?
- Ти ж у шубі теплій, білій!
І злякався заметілі?

- Шуба тепла, шуба біла,
Але мене не зігріла.
- Не зігріла? Хм, це як?
Ворушись, танцюй гопак!

Через ліс біжи, в долину -
Там є яблука, морквини.
Як почув заєць, погнався.
На сніжку лиш слід зостався.  
   

 

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

 

 

ЗИМА

Діти в хаті посміхались
І до шибки притулялись,
Бо пухнастий білий сніг
Замів стежку і поріг.

Потім вибігли з хатини,
Взяли моркву із торбини,
Почали сніжок котити,  
Бабу   снігову  ліпити.  
 
Не злякалися вони
Білосніжної зими!

 

* * *

 

Вибіг Петрик на поріг
І зловити хоче сніг.
Хап в долоньку - і тримає,
Міцно так не випускає.

Потім дивиться: де ж сніг?
Сніг образився, побіг...
Ще раз спробую впіймати
Цю маленьку білу вату!
Сніг сідав і розтавав,
Теплу руку відчував.
Петрик довго дивувався:
Сніг із ним не домовлявся.

 

* * *

 

Де найвища є гора -
Мчить на санках дітвора,
Червоніють круглі щічки
У Тарасика й Марічки.

 

* * *

 

Веселий сніг

А веселий білий сніг
На гостину до всіх біг.
Вистеляв він скатертину
Аж від лісу і до тину.

Сніг, сніжок, метелиця,
Завірюха стелиться…
То навприсядки піде,
То на кришу намете.

В білій шубі сад, криниця,
Сніг летить, як з рукавиці,
Мабуть, шубу я дістану,
Вийду в двір і білим стану.

 

* * *

 

Білий сніг густий летів,
Ліс засипати хотів,
Та дерева не боялись
І з–під снігу посміхались.

 

* * *

 

Я не птах і не перлинка -
Я білесенька сніжинка!
Я лиш взимку прилітаю
І легесенько кружляю.

 

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

 

 

    Мартин і сніг

Що за дивне біле пір'я,
Що сідає на подвір'я,
Простеляє килими
Для веселої зими.

Це не пір'я - білий сніг,
 Що з хмариночки прибіг!
І його вже так багато -
Не впізнати тин і хату.

 З хати вибіг кіт Мартин:
"Де подівся сірий тин?
Там, де вчора я гуляв
Сніг усе позасівав!"   

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.   

 

 

ЩО ШУКАЄ ГОРОБЕЦЬ?

Сів на вишню горобець,
Що він там шукає?
А зимі ще не кінець,
Снігом замітає.

Ні росинки, ні води,
Нічого напитись,
Тільки білії сніги,
Де можна втопитись.

 

* * *

 

ВІХОЛА

На вікні тонкою павутиною
Макроме морозець виплітав,
У дворі пухнастою хустиною
Сніг лапатий, не питаючи, лягав.

Розгулялась віхола, хурделиця
Під спів вітру, взявшись у боки,
Лебединним пухом м’яко стелиться,
Засіває ковдрою ставки.

В білій піні губляться дерева,
В’юниться снігами білий світ,
Із зимових казок королева
Розсипає сніг, мов первоцвіт.

Холодно, на те вона й зима,
Свої примхи з вітром витинає,
Білого наткала полотна,
Під кожухом теплим все ховає.

 

* * *

 

У лісі

Запорошило снігами,
Простелилось килимами
У морозну сніжну пору.
Тільки білка скаче вгору.
На узліссі по сосні
У руденькому вбрані.

 

* * *

 

МОРОЗ-МАНДРІВНИК

Дід Мороз вночі не спав,
Візерунки вишивав!
Подивіться на шибки -
Там і квіти, і пташки!

Там  метелики, травичка,
Сонце, ліс, біжить водичка!
Гарний з діда мандрівник!
Змалював усе...  і  зник.

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

 

 

МОРОЗ НЕ СПИТЬ

Дід Мороз вночі не спить,
Любить лісом походить,
Поскрипіти, потріщати
Свою силу показати,
Одягнути всі ялинки
В теплі пухові хустинки,
А кленочки молоденькі -
У сорочечки біленькі.

 

* * *

 

СНІГ

Сніг веселий засівався,
До малечі привітався,
Сів тихесенько на щічки,
На пальто і рукавички.

Не боявся, що розтане
Що водичкою він стане, 
Падав, біг і поспішав
Всіх навколо звеселяв.    

 

* * *

 

Наховала  у  дупло
Руда  білочка  давно:
Шишок, ягід  повну  скриньку,
Буде  смачно їй  узимку.

 

* * *

 

СНІЖИНКИ

Там далеко угорі,
Пливе хмара у човні, 
Висіває із торбинки
Чарівні свої сніжинки.

Їх  збереться повна хата -
Вилітають, ніби  вата!
Як маленькі парасольки,
Що сідають на долоньки.

Вітерець їх підганяє,
У таночок закликає
Покружляти, мерехтіти
Потім далі полетіти.

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

 

 

ЗИМА РОЗЛЮТИЛАСЯ

Розлютилася зима:
"Що це снігу ще нема?
Де це білий загубився,
По дорозі заблудився?

Всі його вже зачекались!
Діти в сніжки би погрались,
На санчата швидко б сіли,
Мов сніжиночки б злетіли.

Бабу снігову б зліпили
Ніс червоний причепили.
Десь знайшли б старе відро -
Причепили б на чоло." 

Це все віхола почула,
Сніжку білого сипнула.
Засміялася зима,
Що сердилась не дарма!

 

* * *

 

Снігова бабуся

Каже баба снігова:
- Болить в мене голова,
Припікає у чоло,
Десь поділося відро.

Вітер палицю поніс
За далекий, темний ліс,
Із очей біжить вода,
Хтось вигукує: - Весна!

Ти, бабусю, не чуди,
Через рік до нас прийди!
Не сумуй, не ображайся,
Нову зиму дочекайся!

 

* * *

 

Січень

Всі мене чудово знають,
Мене січнем називають.
Сію білий я сніжок
На поля, сади, лужок.

Прикрашаю я будинки,
В'яжу срібні павутинки.
Моя матінка–зима -
Біла казка снігова.

 

* * *

 

Лютий

Третій місяць зими - лютий,
Найсуворіший за всіх!
Річка, став у лід закуті,
Як з відра ще сипле сніг.

Хоч і сонце закрадеться
До маленького вікна,
Місяць лютий не здається,
Бо на дворі ще зима.

 

* * *

 

Хурделиця

Хурделиця біла
З вітром прилетіла,
Все засипала сніжком -
Білим, теплим кожушком.

 

* * *

 

Зайчик 

Довгоногий боягуз
в сніг наметовий загруз.
І туди він, і сюди 
витанцьовував сліди!
Раптом з дерева сорока
засміялась, білобока:
"Ха-ха-ха!!! Оце зима
снігом зайця замела!"
Та вухатий не здавався:
як він міг - так й вибирався, 
лапки грів,
сніжком втирався,
у наметі не остався.
А в глухий зимовий ліс - 
там, де сніг під самий ніс,
заєць нишком пробирався,
під ялину заховався,
весь тремтить і дребежить,
весь замерз і не біжить.
Мороз лютий розгнівився:
"Ти чого туди зашився?
Там в ярузі, де осини 
мерзлі яблука й морквини!"
Як почув заєць - зірвався, 
тільки й слід його зостався...

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

 

 

ВУХАТЕ ЗАЙЧЕНЯ

Зайченя вухате
Взимку не боїться,
Що спіймає в лісі 
Його вовк й лисиця.

Має білу шубу,
Сіру заховає,
Стане білим, мов сніжок -
Ніхто не впізнає!

 

* * *

 

ЛИСКА ТА ПІВНИК

Взимку - як годиться -
Сонячна лисиця
Завітала у курник,
Зняла галас  там і крик.

Курочку вона хотіла
Прихопити, вже й зраділа,
А тут півник: "Ти куди?
Ти чого прийшла сюди?

Забирайся, бо як скочу,
Будуть бідні твої очі!
Візьму хвіст на комірець,
Тут буде тобі кінець!"

Дременула лиска в ліс
Не показує вже й ніс.
Півник голосно співав,
Як він лиску налякав.

 

* * *

 

МАЙСТРИНЯ-ЗИМА

Хто це шапку нав'язав
Із шовкових білих трав,
Так і хочеться зайти
Щось для себе там знайти.
Це на зайця трохи схоже,
Це на срібну огорожу,
Та це ж казка чарівна
А майстриня хто? -  Зима.

 

* * *

 

ЗАВІРЮХА

Коли  сніг  пухнастий
Землю вигріває,
Сірий  вовк  голодний
Щось  собі  шукає.

За кущем великим 
Бачить чиїсь вуха:
Думав, там його обід -
Спить там завірюха.

 

* * *

 

Ялинка

Я -  малесенька ялинка,
В лісі я зростаю,
Взимку я на рукавички
Білий сніг збираю.
Білий сніг, пухнасті крихти
Мене зігрівають,
Від морозу і від вітру
Сніжком затуляють.

 

* * *

 

Новорічна ялинка

Заметілі й хуртовини
Бігли лісом до ялини.
Взялись її прикрашати,
В білу шубу одягати.

- Ось тобі, ялинко люба,
Із сніжинок біла шуба,
Одягайся, поспішай
До малечі завітай.

- Біла шуба не для мене
Влітку, взимку я зелена.
Це усі на світі знають
І мене таку чекають.

Зав'яжу я синю стрічку
Ту, що скине темна нічка,
А на пишні гілочки
Сядуть з неба зірочки.

 

 Юлія Хандожинська. Вірші про зиму для дітей. Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського та Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина.

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Малюнки Катерини Деряжної, Лариси Годун, Валентина Буйновського, Валентини Ульянової, Надії Кирилової та Петра Гулина. ​

 

 

Більше віршів про зиму на "Малій Сторінці":

Вірші про зиму
Читайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко та інших українських авторів.

Останні коментарі до сторінки
«Дитячі поезії про зиму від Юлії Хандожинської»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми