Юлія Хандожинська
ЗИМОВІ ЗАГАДКИ
Хто це шапку нав'язав
Із шовкових білих трав?
Так і хочеться зайти,
Щось для себе там знайти.
Це на зайця трохи схоже,
Це на срібну огорожу,
Та це ж казка чарівна
А майстриня хто? — ... .
(зима)
* * *
Сніг летить, мов із відра.
Кажуть всі, що це ... .
(зима)
* * *
Розгулялась завірюха
Одягає всіх в кожуха.
(зима)
* * *
Ще з старої давнини
Ходять трійцею вони
Є осінні і зимові,
Літні є і весняні.
Їх ніхто не розлучає
Кожен змалку про них знає.
(місяці)
* * *
Мерзлі ріки і поля
І не видно журавля
Це коли таке буває
Коли ... наступає.
(грудень)
* * *
У повітрі, мов ялинку,
Сніг січу я гарно взимку.
Ще багато маю свят
Для дорослих і малят.
(січень)
* * *
Хто у білім кожушку
Сніг розкидав по лужку.
(січень)
* * *
Щоб не мерзли врожаї
Сіє снігом по землі.
(січень)
* * *
У народі усі зна
Найсуворіша зима,
Це коли приходить лютий
Снігом, інієм задутий.
(лютий)
* * *
Сніг летить, мороз тріщить:
Який місяць тупотить?
(лютий)
* * *
Вітер в спину дошкуляє
Місяць ... проганяє.
(лютий)
* * *
Сонце ... проганяє
Весну красну зустрічає.
(лютий)
* * *
Вітер ... проганяє
В гості весну закликає.
(лютий)
* * *
Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають.
(мороз)
* * *
Його поряд хоч немає,
Та за ніс мене щипає.
(мороз)
* * *
Він немає олівця,
Та малює без кінця!
Візерунки вишиває
І на шибці залишає.
(мороз)
* * *
Невідомий чарівник
Шибки змалював і зник.
(мороз)
* * *
І без рук він і без ніг
Всюди встиг, до всіх забіг,
Десь малюнки залишив,
Десь з води кожух пошив.
(мороз)
* * *
Він летить до нас, як пух,
Одягає всіх в кожух,
Викликає радість, сміх.
Його люблять, бо це - ... .
(сніг)
* * *
Він як пух летить до ніг
Із хмаринки білий ... .
(сніг)
* * *
Хто сховався за хмарину,
Стелить нам м'яку перину,
Підсипає рясно й тихо
Малюкам усім на втіху?
(сніг)
* * *
Взимку в білім кожушку
Походжає по лужку
Любить з вітром розмовляти
Все навколо засівати.
(сніг)
* * *
Крил не має, а літає,
Землю пухом засіває.
(сніг)
* * *
Мороз ніс щипає трішки.
Взимку діти грають в ... .
(сніжки)
* * *
Взимку з снігу народився,
На подвір'ї поселився.
До морозів лютих звик
Наш веселий ... .
(сніговик)
* * *
В мене тепла кожушина
Темні очі, ніс морквина
До морозів з малку звик
Хто я діти? ... .
(сніговик)
* * *
В мене шапка із відра,
У руці стара мітла -
Нею сонце проганяю,
Бо воно мене щипає.
(снігова баба)
* * *
Швидко з гірки полетіли,
А під гірку не схотіли.
(санчата)
* * *
Задоволені малята,
Коли з гір біжать ... .
(санчата)
* * *
З гілочки на гілку
Скаче невеличка
В жовтенькій спідничці
Маленька ... .
(синичка)
* * *
Зачепилася за стріху
Дітворі малій на втіху
Водяна велика булька
Кажуть всі, що це - ... .
(бурулька)
* * *
Хто прийшов до нас на свято?
В мішку іграшок багато!
(Дід Мороз)
* * *
Він приходить непомітно
І зникає водночас
На ялиночці засвітить
Срібну зірочку для нас.
(Новий рік)
Загадки люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Малюнки Людмили Постних та Леоніда Кацнельсона.
Дивіться ще загадки про зиму на нашому сайті:
Зимові загадки від Тетяни Строкач
"Без сокири і дрючків ставить міст через річки.
Хоч сам не біжить, а стоять не велить.
Хто малюнок на вікні уночі зробив мені?..."
Віршовані загадки про зиму від Юлі Турчиної
"З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли приде весна –
Всі вони розтануть..."
( Юля Турчина)
"Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть."
(Українська народна загадка про зиму)
Більше різних загадок на "Малій Сторінці":
Дивіться також на нашому сайті:
