"Маруся Богуславка", українська народна дума (текст, відео, критика)


Українські народні думи. Маруся Богуславка

 

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА

(Українська народна дума)

 

Завантажити текст української народної думи "Маруся Богуславка" (txt.zip)

 

 

Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
"Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?"

Що тоді бідні невольники зачували,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
По річах познавали,
Словами промовляли:
"Гей, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко!
Почім ми можем знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера?
Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,
То ми не можемо знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера".

Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачуває,
До козаків словами промовляє:
"Ой, козаки,
Ви, біднії невольники!
Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота,
А завтра святий празник, роковий день великдень".

То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
"Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала, 
Як ти нам святий празник, роковий день великдень сказала!"

То тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачувала.
Словами промовляла:
"Ой, козаки,
Ви, біднії невольники!
Та не лайте мене, не проклинайте,
Бо як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати;
То буду я до темниці приходжати,
Темницю відмикати,
Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати".

То на святий празник, роковий день великдень,
Став пан турецький до мечеті від'їжджати,
Став дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Добре дбає,—
До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків,
Бідних невольників,
На волю випускає
І словами промовляє:
"Ой, козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
3 неволі не викупає,
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!"

Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників
3 тяжкої неволі,
3 віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!
Вислухай, боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!

 

За матеріалами: Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, стор. 56 - 59.

 

На відео: думу "Маруся Богуславка" виконує бандурист Віктор Мішалов:


 

 

* * * * *

 


Дума про Марусю Богуславку яскраво малює, в яких обставинах доводилося жити тим бранцям, що сиділи по темницях. Анґлійський автор так оповідає про життя цих бранців у Феці й Марокко: „Самі тяжкі роботи, які роблять в Європі тільки лиходії, ніщо проти того, що терпить багато чесних людей у цій неволі. Невольників на ніч замикають у темні камяні льохи, а ранком їх виводять на роботу жорстокі доглядачі, нещадно їх б‘ючи й клянучи. Працюють ці нещасні частіш усього коло будинків імператорських, а інші по кінських стайнях або мелють борошно руками. Доглядачі люто карають їх за всяку дрібницю, за найменшу недбалість. Вони іноді такі лихі, що не дають часу бідному невольникові з'їсти шматок хліба. Після тяжкої денної праці тягнуть иноді їх уночі знову з лайкою на нову работу. Гірше ж усього те, що нещасних разом з ослами й мулами запрягають у вози. На ніч замикають їх у підземні круглі темниці, ліктів у пять завдовжки й завширшки та три лікті глибині. Туди спускають їх по мотузяній драбинці, яву потім приймають, а на дірку накладають залізну ляду. На їжу дають їм на день тільки фунт чорного яшного печива й трошки оливи. Траплялося, що султани вбивали цілі сотні християн-бранців або для забавки, або за те, що бранці здавалися їм не дуже роботящими."
Доля гарних дівчат і молодих жінок, що попадали в неволю, була інша. За них платили великі гроші — до 6000 піастрів (коло 7000 срібних карбованців), зодягали їх у єдвабові (шовкові) сукні, добре годували. Всі мусульмане дуже любили брати собі за жінок бранок. Майже у всіх султанів були любимі жінки — слов'янки. У Сулеймана І була за жінку cлавнозвісна Росса або Роксолана („Радісна"), яка мала великий вплив на султана та його політику, верховодила всім царством і навіть примусила султана вбити рідного його сина, що був їй невгоден. Була вона попівна з Рогатина (на Галичині).
Про жінку Османа II оповідають, що її ще маленьку з простого роду полонили татари й продали турецькому визиреві Муратові, а його жінка віддала її одному туркові Мустафі, який приняв її за дочку й відпустив на волю. Раз якось побачив її султан і дуже у неї закохався. Однак Мустафа сказав, що не може віддати її султанові за невільницю, а хіба султан візьме її за жінку. Так воно й сталося, і султан кохав її більш, ніж усіх своїх жінок.
Мати султана Османа III, теж бранка, була фанатичною мусульманкою, що всяку ніч по 1500 разів читала стодванадцятий розділ Корана й мала між турками славу мало не святої.
Так ми бачимо, що часто бранки „туречнились-бусурманились", хоч не завжди вони забували свій рідній край. Кажуть, що вищезгадана Росса була дуже прихильна до українців. Ще більшим оборонцем України й месником за неї була дівчина з України, жінка кримського хана Іслама Ґірея, спільника, а потім ворога Богдана Хмельницького. Як каже слідом за народними переказами Микола Костомаров, та Ісламова жінка отруїла хана, помщаючись за те, що хан під Жеанцем зрадив Хмельницького й побрав на Вкраїні багато людей у неволю.
Степан Томашівський заспів думи вважає оригінальним, кінець же, на його думку, взято з дум-плачів. Дума не дійшла до нас цілком, і є тільки частішою якогось великого невольничого ціклу. Джерела думи — мандрівні сюжети, що приростали, до головного побутового факту.

(Дмитро Ревуцький, вчений-етнограф, фольклорист, музикознавець, перекладач)

За матеріалами: Дмитро Ревуцький. Українські думи та пісні історичні. Київ, видання товариства "Час", 1919, стор. 86.

 

Більше українських народних дум на нашому сайті:

Українські народні думи (тексти, відео)

Українські народні думи. Художник Сергій ДонецьЧитайте у цій добірці такі народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста".

 

 

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Українські пісні

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісніПісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, українські народні балади, українські народні думи, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).

 

Українські народні балади. Ілюстрація Оксани Лисенко
У розділі пропонуються українські балади:"Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".

Останні коментарі до сторінки
«"Маруся Богуславка", українська народна дума (текст, відео, критика)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 оранжевый/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 красный/серый
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 красный/серый
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 оранжевый/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak