Більше...

Різдво Христове (7 січня). Народні традиції та звичаї в Україні


Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове

 

Завантажити текст усієї статті про Різдво Христове (txt.zip)

 

Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо - народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво - найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений - у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи - той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.

 

Марії скоро й народити час,
Лиш про дитятко помисли та мрії…
Та треба в путь збиратися Марії,
Бо вийшов імператорський указ
Про перепис населення. І слід
Відзначитись в краю, звідкіль твій рід.
То що ж робити? Вирушили в путь
Із Йосифом, до Віфлієма йдуть.
Прийшли вони до міста, а народу
Прибулого й без них багацько є.
Все зайнято, і на ночівлю згоду
Ніхто їм, бідолашним, не дає.
Коли вони доволі наблукались
І на притулок не було надій,
Заночували у печері тій,
Де від негоди пастухи ховались.
Там і народила гожого
Марія Сина Божого.
Сповила дитятко, поклала у ясла,
А над полем нічним стало ясно-ясно:
То ангел до пастухів спустився
І розповів їм, що Ісус народився,
А звістку цю він приніс не здалля,
Бо в печері їхній Боже те немовля.
Пастухи подалися туди чимдуж —
Біля ясел стояли завмерши…
І яким блаженством було для душ,
Що вітають Марію першими,
Що першими Ангелові слова
Переказують їй, а у небі сплива
Зірка дуже яскрава… І зіроньки сходження
Сповіщає усім про Ісуса народження.
Прийшли після служби додому під ранок —
То хай іще буде пісний сніданок.
А як відпочинете, то вже слід
Влаштувати справжній святковий обід.
На столі хай буде палітра уся —
І гуска, і курка, і порося…
Святкувала душа — хай тішиться плоть.
Їжте вволю — народився Господь!

За матеріалами: Вадим Бойко, Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010, стор. 20 - 21.

 

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове


Василь Скуратівський

РІЗДВО ХРИСТОВЕ

 

Різдво Христове - одне з найбільших релігійних свят. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Від того і червоний кут, в якому тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Власне, кутя з узваром є своєрідною ознакою смерті Христа, тому на поминках обов’язково готують цю страву, і її ще називають «четвертою страшною кутею».З початком Різдва вже можна було вживати скоромину. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м’ясних страв. Адже було за правило приходити один до одного в гості. Щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів. Особливо це стосувалося жінок. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, за примітивши «небажаних гостей», замикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак пополудні літні люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні — пізнього святвечора). На Поділлі робили це лише другого дня свят. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, міхоношу, «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема супроводжували ватага циган, лікар, єврей, смерть з косою тощо. Проте обов’язковим атрибутом мала бути рухома звізда, яку постійно носив ватага («береза»).Заходячи на подвір’я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та їхні діти. Зичили їм щастя і здоров’я. Якщо в родині були діти, котрі довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це начебто мало допомогти «оживити дзвінкий голос». Жінки ж, аби в них рости великі коноплі, «ненароком» обливали міхоношу водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами. У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Віншувальників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли 8 січня. Це були чисто молодіжні розваги. А тому, якщо на них приходив хтось з чоловіків, то над таким вчиняли різноманітні глузди й виганяли, бо, за повір’ям, Мати Божа народила сина без чоловіка. В селах, як правило, організовували кілька колядницьких ватаг, і між ними нерідко спалахували сутички чи своєрідні змагання. Але саме ці дійства створювали неповторний колорит і особливу святковість.

За матеріалами: Скуратівський В.Т. "Місяцелік". Київ, видавництво "Мистецтво", 1993, стор. 175 - 176.

 

* * *

 

Олекса Воропай

Звичаї нашого народу на Різдво Христове

 

 
 
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове, Коляди на Різдво Христове
Колядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят ранком. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

 

 

 
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Що ж таке Коляда, історичне та літературен дослідження
В Україні слово коляда має три значення: 1) Коляда - це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!» 2) Коляда - це пісня, яка співається під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!» 3) Коляда - це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»  (Олекса Воропай)
 
 
 
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове, Вертеп, Що таке вертеп, будова українського вертепу
 
У нарисі Олекси Воропая розповідається про історію вертепу на території України, про будову українського вертепу, про «святу» і «народну» частини вертепу.

 

Вірші на Різдво Христове

 

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове, Вірші на Різдво Христове
Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вірші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлопці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були свящєнні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження. Деякі з цих віршів  були  очевидно,  частинами  вертепних  драм,  повні  тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувачі віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих  місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Як приклад, надаються кілька різдвяних віршів зі Слобідської України.
 
За матеріалами: Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958 р.
 
 
Дивіться також:
Календар подій, православний календар, церковний календар, різдво христове
Усі українські Православні Церкви, Українська Греко-Католицька Церква, більшість українських євангельських християн,  а також Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська Православні Церкви зустрічають Різдво Христове в ніч з 6 січня на 7 січня. Цей день є офіційним державним святом в Україні.

 

Більше про українські народні традиції на нашому сайті:

традиції
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

Останні коментарі до сторінки
«Різдво Христове (7 січня). Народні традиції та звичаї в Україні»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті