Різдво Христове. Народні традиції та звичаї в Україні


 

25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове

 

 

25 ГРУДНЯ — РІЗДВО ХРИСТОВЕ

(до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня)

 

Починаючи з 2023 року Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква зустрічають Різдво Христове в ніч з 24 на 25 грудня. Цей день є офіційним державним святом в Україні.

 

Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво — найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений — у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи — той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.

 

* * *

Марії скоро й народити час,

Лиш про дитятко помисли та мрії…

Та треба в путь збиратися Марії,

Бо вийшов імператорський указ

Про перепис населення. І слід

Відзначитись в краю, звідкіль твій рід.

То що ж робити? Вирушили в путь

Із Йосифом, до Віфлієма йдуть.

Прийшли вони до міста, а народу

Прибулого й без них багацько є.

Все зайнято, і на ночівлю згоду

Ніхто їм, бідолашним, не дає.

Коли вони доволі наблукались

І на притулок не було надій,

Заночували у печері тій,

Де від негоди пастухи ховались.

Там і народила гожого

Марія Сина Божого.

Сповила дитятко, поклала у ясла,

А над полем нічним стало ясно-ясно:

То ангел до пастухів спустився

І розповів їм, що Ісус народився,

А звістку цю він приніс не здалля,

Бо в печері їхній Боже те немовля.

Пастухи подалися туди чимдуж —

Біля ясел стояли завмерши…

І яким блаженством було для душ,

Що вітають Марію першими,

Що першими Ангелові слова

Переказують їй, а у небі сплива

Зірка дуже яскрава… І зіроньки сходження

Сповіщає усім про Ісуса народження.

Прийшли після служби додому під ранок —

То хай іще буде пісний сніданок.

А як відпочинете, то вже слід

Влаштувати справжній святковий обід.

На столі хай буде палітра уся —

І гуска, і курка, і порося…

Святкувала душа — хай тішиться плоть.

Їжте вволю — народився Господь!

За матеріалами: Вадим Бойко, Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010, стор. 20 - 21.

 

 

 

 

 

25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове


 

Василь Скуратівський

РІЗДВО ХРИСТОВЕ

 

Різдво Христове одне з найбільших релігійних свят. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Від того і червоний кут, в якому тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Власне, кутя з узваром є своєрідною ознакою смерті Христа, тому на поминках обов’язково готують цю страву, і її ще називають «четвертою страшною кутею».

З початком Різдва вже можна було вживати скоромину. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м’ясних страв. Адже було за правило приходити один до одного в гості. Щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів. Особливо це стосувалося жінок. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, за примітивши «небажаних гостей», замикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак пополудні літні люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні — пізнього святвечора).

На Поділлі робили це лише другого дня свят. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, міхоношу, «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема супроводжували ватага циган, лікар, єврей, смерть з косою тощо. Проте обов’язковим атрибутом мала бути рухома звізда, яку постійно носив ватага («береза»).

Заходячи на подвір’я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та їхні діти. Зичили їм щастя і здоров’я. Якщо в родині були діти, котрі довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це начебто мало допомогти «оживити дзвінкий голос». Жінки ж, аби в них рости великі коноплі, «ненароком» обливали міхоношу водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами.

У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Віншувальників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли наступного дня. Це були чисто молодіжні розваги. А тому, якщо на них приходив хтось з чоловіків, то над таким вчиняли різноманітні глузди й виганяли, бо, за повір’ям, Мати Божа народила сина без чоловіка. В селах, як правило, організовували кілька колядницьких ватаг, і між ними нерідко спалахували сутички чи своєрідні змагання. Але саме ці дійства створювали неповторний колорит і особливу святковість.

За матеріалами: Скуратівський В.Т. "Місяцелік". Київ, видавництво "Мистецтво", 1993, стор. 175 - 176.

 

 

 

 

Олекса Воропай

ЗВИЧАЇ НАШОГО НАРОДУ НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ

 

 
25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове
Колядувати  починають  не  в  усіх  місцевостях  України  одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят ранком. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

 

 

 
 
 
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Що ж таке Коляда, історичне та літературне дослідження. 25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове
В Україні слово коляда має три значення: 1) Коляда - це Різдвяні свята: «Будьте здорові з колядою!» 2) Коляда — це пісня, яка співається під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!» 3) Коляда — це винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»  (Олекса Воропай)
 
 
 
 
 
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Різдво Христове, Вертеп, Що таке вертеп, будова українського вертепу. 25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове
У нарисі Олекси Воропая розповідається про історію вертепу на території України, про будову українського вертепу, про «святу» і «народну» частини вертепу.

 

Вірші на Різдво Христове

25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове. Вірші на Різдво Христове
Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вірші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлопці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були свящєнні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження. Деякі з цих віршів  були  очевидно,  частинами  вертепних  драм,  повні  тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувачі віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих  місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Як приклад, надаються кілька різдвяних віршів зі Слобідської України.
 
За матеріалами: Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958 р.
 
 
Дивіться також:
Календар подій, православний календар, церковний календар. 25 грудня — Різдво Христове. Українські народні традиції та звичаї. Свята українського народу. Різдво Христове
Усі українські Православні Церкви України та  Українська Греко-Католицька Церквазустрічають Різдво Христове в ніч з 24 на 25 грудня. Цей день є офіційним державним святом в Україні.
 
 
 
 
 
 

Михайлівський Золотоверхий монастир (Київ).В Україні з 1 вересня 2023 почав діяти новоюліанський церковний календар, в якому дати багатьох свят змінилися. Різдво офіційно перенесено на 25 грудня. Водохреща, Святого Миколая, Покрова Богородиці також відзначатимемо по-новому. Дивіться дати "неперехідних" свят за новим календарем у представленій статті.

 

 

Більше про українські народні традиції на нашому сайті:

традиції
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

Останні коментарі до сторінки
«Різдво Христове. Народні традиції та звичаї в Україні»:
Марина , 2019-12-18 17:36:27, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми