Марія Дем'янюк
ЗИМОВА КАЗКА
Пухнаста ялинка раділа снігу як ніколи! Ще б пак, від північного холодного вітру вона геть змерзла. Отож тепленька срібляста шубка була дуже доречною. Сніжинки одна за одною сідали на гілочки і ялинка задоволено усміхалася.
Аж раптом тишу злякала жвава суперечка. Лісова, уже трохи посріблена, красуня прислухалася і почула розмову між двома сніжинками.
«Поглянь, яка ялинонька! А он на гілочці чудова місцина. От там би посидіти!» - казала одна.
«Еге ж, - промовила інша, - тільки там залишилося місце для однієї сніжинки, а не для двох!».
«Зрозуміло, що воно моє: я перша його помітила! - знову озвалася перша сніжника.
«Я долечу туди швидше, ніж ти. Ось побачиш!» - відказала інша.
Лемент тривав, і ялинка занепокоєно все пильніше поглядала на сніжинок. Вона мала добре серце, тому їй було вже байдуже, хто з них вмоститься на гілочці.
Турбувало її інше. Від запальної суперечки сніжинки почали нагріватися. Врешті, побоювання ялинки справдилися - сніжинки-суперниці розтанули...
А сніг все падав і падав! Небо витрясало на землю величезну білу перину, аби нікому не було холодно. Сніжинки жваво кружляли і мостилися на гілки дерев.
І думали вони не про те, де їм буде зручніше, а як краще зігріти і прикрасити деревця.
І поступово посріблений ліс перетворився на справжнісіньке Новорічне диво.
За матеріалами: Марія Дем’янюк. "Марійчині казки". Видання друге, доповнене. Художники Тамара Стремоухова та Людмила Велика. Хмельницький, видавництво "ФОП Цюпак", 2018 р., стор. 10 - 12. Книгу взято з інтернет-ресурсу Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи.
Більше творів Марії Дем'янюк на "Малій Сторінці":
Дивіться також на "Малій Сторінці":