На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Марійка Підгірянка, казка "Княжі дочки і сини"


Марійка Підгірянка

КНЯЖІ ДОЧКИ І СИНИ

Казка

Українські казки для дітей, Марійка Підгірянка, казка Княжі дочки і синиБув один князь і мав чотири дочки. Тих дочок повіддавав заміж  Та навкучилось йому самому, і він покликав до себе одну дочку в гостину. Дочка прийшла і привела з собою трьох синів. Красні були, молоденькі й веселі.  Та  які робітні! Перший ходив по полях і нивах, здіймав з них білі покривала  і застеляв килимами з зеленого шовку, а як закінчив, покликав свого брата і питається в нього: "Чи красно своєму дідові прибрав землю?" Братчик сказав, що красно і що він йому допоможе, щоб ще краще було. І розкинув по зелених килимах квіти білі, сині, жовті. До дерева пришив листочки, щоби вітерець мав з ким розмовляти і бавитися. А коли все було готове, покликав третього брата і питається: "Як тобі подобається моя робота?" Брат відповів: "Подобається дуже, але як я ще своїх рук доложу, то буде краще". І взявся до роботи. Сонечко з кожним днем скоріше виходило й пізніше заходило за ліс, щоби старший хлопчик мав більше часу для роботи. А він прибрав землю ще краще, як його два брати. Поробив зелені килими буйнішими та й густіше їх засіяв квітами черешні, вишні, яблуні і груші, засипав пахучим квітом. Все цвіло, зеленіло, все раділо в той час, як у гостину до князя прийшла найменша дочка зі своїми трьома синами.
Але настала пора, що дочці треба було йти додому. Тоді сказав князь: "Дякую тобі, дочко, що прийшла до мене і розвеселила моє князівство. Дякую і вам, хлопчики, за вашу працю. Ідіть тепер додому, та покличте мені другу дочку, нехай прийде до мене в гостину зі своїми дітьми".

Прийшла друга дочка і привела з собою теж трьох синів. Ті вже були старші від синів першої дочки, але також веселі і робітні. Робота аж горіла в їхніх руках, і цілий довгий день вони не спочивали. Принесли з собою багато фарб і всюди фарбували. Червоною помалювали черешні і вишні в садах, ягоди і малину в лісах та налили їх солодким соком. А коли з тим готові були, то золотою фарбою потягнули пшеницю, жито, ячмінь і овес на полях. Радість була велика в князівстві. Робота була і дорослим, і малим. Діти зривали червоні ягідки, а старші жали збіжжя, звозили до стодоли і тішилися, що хліб красний.
Та й тій доньці прийшов час іти додому. І їй красно подякував князь, що відвідала його. Та й велів сказати третій дочці, Аби прийшла в гостину.

Прийшла третя дочка. І вона мала трьох синів. Ті вже були і старші, і не такі жваві, але зате дуже добрі газди. Ходили по стернях, орали, засівали зерно, ломили кукурудзу, викопували картоплю. В садах обвивали сливки синів оксамитом, а яблука - червоним шовком, і трясли їх додолу. А найстарший з них розмальовував листя на деревах золотими і червоними фарбами і застеляв ним дорогу, якою усі мали вертатись додому, як уже їм час прийшов.
Як відходили, сказав їм князь: "Дякую вам щиро, що ви свою роботу добре зробили, що в моїм князівстві все в порядку, що стодоли і поди, і пивниці повні хліба й паші. Тепер покличте найстаршу мою дочку з синами. Нехай принесуть вони білі м`які перини, щоби прикрити земельку, бо вона вже замучилася і хоче спати".

Прийшла четверта дочка з трьома синами. Куди вони йшли, сіяли м`який пух перед себе, будували ледові мости на ріках і потоках, та й застеляли землю білими ряднами. А земля спала тихо-тихо під білим покривалом.
Замовкли пташки в садах, стихли співи пастухів на пасовищах, лиш розлягався дзвінкий сміх дітей, що саночками спускалися з гори або ковзалися по ледових мостах. Сонечко щораз скоріше лягало спати і щораз пізніше вставало, зате місяць довго-довго світив і зірки блищали так ясно, якби хто золотих клинців густо набив на небі.
Та минула пора гостини найстаршої дочки і князь сказав: "Земля моя вже відпочила і скоро пробудиться зі сну. Дякую тобі і твоїм синам, що ви постелили їй білу постіль, що добре відпочила по великих трудах. Тепер час наймолодшій дочці знову прийти до мене в гостину. Так будете приходити до мене завжди одна по одній, щоб мені старому не вкучилося".

І приходять щоразу чотири князеві дочки, кожна з трьома синами, на нашу землю.
Чи знаєте, як називаються князеві дочки і їхні сини?
   
За матеріалами: https://sites.google.com/

 

Більше творів Марійки Підгірянки на нашому сайті:

Твори Марійки Підгірянки

Твори Марійки ПідгірянкиМарійка Підгірянка... під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка,  Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, -  справді народна вчителька...


Останні коментарі до сторінки
«Марійка Підгірянка, казка "Княжі дочки і сини"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар