Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич: "Навіщо вкотре повертаємося до писанки?"

На авторській світлині – цвіт клена гостролистого.

Ірина Михалевич

НАВІЩО ВКОТРЕ ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО ПИСАНКИ?

Оновлюється природа навесні і людина прагне оновлення. Власне, для цього Церквою запроваджений Великий піст: всі відправи і таїнства націлені на те, щоб людина очистилася і приготувалася до Свята Свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Іісуса Христа. У ці дні ми повертаємося до писанки. Створення писанки вимагає певних духовних зусиль: перш ніж сісти писати, необхідно відкинути метушливі думки і налаштуватися на зустріч із самим собою.

Ми маємо щастя бачити красу високого неба, тонко скроєного листочка, блискіток на воді. Краса не тільки робить життя яскравішим, вона будить в серці радість. Науковці стверджують, що воду на нашу планету принесли метеорити. Якщо це так, тоді чому найменша краплина води настільки красива? Чому не зустріти двох однакових сніжинок? Ми бачимо красу довкола, і це зворушує нас настільки, що ми відчуваємо радість. Краса говорить нам  про любов, яка єднає. Любов нагадує людям про їхнє вище покликання — турбуватися про світ, берегти його й одне одного, пізнавати оточення й себе. І через пізнання прагнути до Божого. 

Краса єднає нас із попередніми поколіннями, з нашими батьками, які зберегли цей світ для нас. Це єднання присутнє у звичаях та традиціях, і відчути його, серед іншого, допомагає краса української писанки.

"Краса — і тільки, трішечки краси, 
душі нічого більше не потрібно."

Після цих слів Ліни Костенко нічого додати. Хіба фотографії з писанками. До речі, у блозі досі не було допису про каталоги писанок. До Свята так хочеться розписати яйця найкрасивішими орнаментами. В Інтернеті є багато картинок. Аж так багато, що в них можна загубитися. Зручніше користуватися укладеними каталогами та посібниками, де описано конкретну колекцію чи добірку писанок. 2021 року у видавництві “Колесо” з'явилася чудова книга знаної писанкарки-дослідниці Віри Манько. Називається вона “Покутські народні писанки”. У книзі вміщено 91 таблицю (по 12 кольорових фото) з писанками, які дослідниця власноруч зібрала на Покутті. Вказано, з якого села писанка, і хто придумав чи написав орнамент. Цікаво, що писанки, всі до єдиної, майстриня не тільки уклала в таблиці, а й відтворила власною рукою. 

На авторських світлинах – писанки писані за фото з книги Віри Манько "Покутські народні писанки", 2021 рік.
Барвники – свіжий цвіт клена гостролистого, сушені чорнобривці, коріння марени красильної, морожені ягоди чорниці, ягоди бузини.

Красиві орнаменти можна знайти і в цих книгах:

– “Колекція писанок Володимира Ястребова” (орнаменти Центральної України), упорядник – Павло Рибалко;

– “Писанки” (орнаменти Черкащини), упорядник – Вадим Мицик;

– “Писанки Катеринославщини”, упорядник – Юлія Датченко;

– “Писанки Поділля”, упорядник – Марина Верхова; 

– “Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач”. Репринтне видання 1876 року. Упорядник – Тетяна Серебреннікова.

Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":

Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич

У цьому підрозділі відома українська писанкарка Ірина Михалевич розповідає про історію та символіку писанки, надає розвідку про "Сонячну колекцію" писанок Олени Пчілки, а ще - майстер-класи "Пишемо писанку без олівця" та кілька інших - про використання натуральних барвників.