Леонід Глібов. Байка "Вовк та Ягня"


Леонід Глібов

ВОВК ТА ЯГНЯ

Байка

 

Байка Леоніда Глібова, Вовк та ЯгняНа світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого тусає та ще й б'є —
Затим що сила є...
Примір недовго б показати
Та — цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я хочу байку розказати.
Улітку, саме серед дня,
Пустуючи, дурне Ягня
Само забилося до річки —
Напитися водички.
От чи пило, чи ні — глядить:
Аж суне Вовк — такий страшенний
Та здоровенний!
Та так прямісінько й біжить
До бідного Ягняти.
Ягняті нікуди тікати;
Стоїть, сердешне, та дрижить...
А Вовк, неначе комісар, кричить
(Він, щоб присікаться, знайшов причину):
—  Нащо се ти, собачий сину,
Тут каламутиш берег мій
Та квапиш ніс поганий свій
У чистую оцюю воду?
Та я тобі за сюю шкоду —
Ти знаєш, що зроблю?..
Як муху, задавлю!
—  Ні, паночку,— Ягня йому мовляє,—
Водиці я не сколотив,
Бо ще й не пив;
А хоч би й пив, то шкоди в тім немає,
Бо я стою зовсім не там.
Де треба пити вам.
Та ще й вода од вас сюди збігає...
—  Так себто я брешу? — тут Вовк йому гукнув.
Чи бач! Ще і базікать стало...
Такого ще поганця не бувало!..
Здається, ти й позаторік тут був
Та капості мені робив?..
Тривай же!
Ти думаєш, що я забув?
—  Помилуйте! — йому Ягнятко каже,—
На світі я ще й году не прожив.
—  Так брат твій був.—
Нема братів.
—  Так, може, батько,
Коли не дядько...
Або ж хто-небудь з ваших був...
Хіба не знаю я, не чув,
Що ви усі мене б із'їли,
Якби вловили? Собаки й вівчарі твої,
Усі ви — вороги мої;
Од вас мені життя немає...
Ще мало я терпів?
—  Так чим же я вам досадив? —
Ягнятко, плачучи, питає... -—
Цить, капосне! Либонь, не знає...
Ще й огризається, щеня!
Що ти за птиця? Ти — Ягня!
Як сміло ти мене питати?
Вовк, може, їсти захотів!..
Не вам про теє, дурням, знати.—
І - Вовк Ягнятко задавив...
Нащо йому про теє знати,
Що, може, плаче бідна мати
Та побивається, як рибонька об лід:
Він Вовк, він пан... йому не слід...
(1854)

За матеріалами: Леонід Глібов. "Цяцькований осел". Вибрані твори. Видавництво дитячої літератури "Веселка", Київ, 1977, малюнки Амброза Жуковсько, стор. 31.

 

 

Читайте твори Леоніда Глібова на "Малій Сторінці":
Леонід Глібов, портретЛеонід Іванович Глібов - це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами всесвітньо-відомих байкарів: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.
Леонід Глібов, український письменник
Леонід Глібов народився у українському селі Веселий Поділ на Полтавщині. Змалку мав добру душу і чутливе серце. Захоплювався книгами, і сам почав писати: поезії, казки, байки.

Загадки Леоніда Глібова

Загадки Леоніда ГлібоваЧитайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.

 

 

Дивіться також:

Докладна біографія Леоніда Глібова
Багатомільйонний український читач з глибокою любов’ю і повагою згадує ім’я Леоніда Івановича Глібова, талановитого байкаря, видатного майстра художнього слова, твори якого зайняли почесне місце в українській класичній літературі. Життя поета було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення допомогти рідному народові «живим словом правди і просвіти».

Останні коментарі до сторінки
«Леонід Глібов. Байка "Вовк та Ягня"»:
вика , 2017-10-30 17:20:06, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми