Святкування Івана Купала за народними звичаями та традиціями
(до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)
На відео: купальська пісня "На Івана, на Купала" у виконанні народного художнього колективу України "Жайвір", м. Львів
Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. Наші славні предки відзначали Купала як кульмінаційну точку літа. Літнє сонцестояння в Києві припадає на 21 червня. Саме в цей час день найдовший, а ніч найкоротша, тому в купальській пісні співають «на Купала нічка мала», «Малая нічка на Купалочка».
В давні часи обряди, пов'язані з цим святом, були поширені серед багатьох східних та европейських народів. Свято літнього сонцестояння під різними назвами відзначається не лише на слов’янських землях, але й по всій Європі: Мідсомардаг — «день середини літа» (Швеція), День Сен-Жана (Франція), Йонсок (Данія), День Сан-Джованні (Італія), Ігритель (Сербія), Іваньє (Словенія), Купадла (Чехія), Собутка (Польща) тощо.
На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування. Сам Купайло був божеством любови, родючости й радости. В купальську ніч горять священні багаття на честь сонячного Божества, яке будучи в найбільшій своїй силі, народжує нове життя. Тому ця ніч здавна вважається найкращою для зачаття здорових і сильних дітей..
Одна з найвідоміших купальських забав — стрибання парами через вогонь. Вогонь і Вода мають в купальських обрядах чарівну і очисну силу. В цілющих водах річок купаються, освятивши їх вогнем від священного багаття, або підпаленим дерев’яним колесом, яке котиться з гори в річку. Жінки-знахарки в цей час збирають купальське зілля — трави, зібрані на Купала, мають особливо цілющу силу. А дівчата проводять обряд ворожіння на вінках. Вони пускають на воду вінки із запаленними свічками і співають. Якщо вінок пливе рівно і свічка не гасне, то це знак, що дівка скоро піде заміж, якщо крутиться на місці або взагалі тоне — то ще дівуватиме.
На західноукраїнських землях свято Купала має назву «собітка», а купальскі пісні називаються «собітковими».
У цій статті представлено повноцінну добірку купальських пісень з книги "Календарно-обрядові пісні" під упорядкуванням Олени Чебанюк, у якій зібрані найкращі зразки попередніх видань та ще не надруковані до тих пір записи, що зберігаються у Центральній Науковій бібліотеці України. У передмові до книги О. Ю. Чебанюк описала, як святкується Свято Івана Купала, де звучать наведені нижче пісні.
Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".
Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".
клас