|
Галина Римар
КАЗКА
ПРО ДОБРЕ СОНЕЧКО
В однім
прекраснім
краї
ліси й гаї
розкішні,
там ріки
і озера
прозорі
й чисті-чисті!
І птахам там
привільно,
й звірятам
любо жить.
Ніхто дерев
не нищить,
не смітить,
не кричить.
Цей край -
дитинство
світле,
де Казочки
живуть.
Хтось
тільки
засумує -
й вони
умить
прийдуть.
Розвіють
всі тривоги,
і страхи,
і жалі.
Бо Казочки -
чарівні,
предобрі
і ясні!
Як Сонечко
виходить,
всіх гріє
залюбки,
то Джерельце
дарує
йому
нові пісні...
Та якось
в милий
край цей
прокрався
лиходій.
Усіх сварив,
негідник,
бо
панувать
хотів.
На вушка
птиць, звіряток
шептав
страшні думки.
І сни приносив
злісні
маленькій
дітворі.
Він Джерельце
безжально
під землю
заховав,
а з ним
КАЗКИ
позникли
й засумував
весь
край.
Ніхто не каже діточкам
премилих казочок,
усі-усі нахмурені,
без радісних думок!
Тож Сонечко
насупилось,
зібрало Промінців
і всіх послало
до землі -
спалити
злі думки.
Хатки ж від зла
потворного
послало стерегти
завзятих, милих
песиків.
Це славні
вартові!
А котикам
наказ дало
тихенько
муркотіти,
щоб добрий
і спокійний сон
був у дорослих
й діток.
І знов
гармонія
і лад!
Все славно,
як колись.
Коли
зустрінеш
Сонечко -
удячно
усміхнись!
(11.12.2020)
|
