Галина Мирослава (Галка Мир). "Навскоки" - збірка віршів для дітей


Галина Мирослава

(Галка Мир)

Навскоки  

(збірка віршів для дітей) 

 

Завантажити текст збірки віршів Галини Мирослави "Навскоки" (txt.zip)

 

 

Галина Мирослава. Навскоки (збірка віршів для дітей). Денькнуло.

 

 

Денькнуло

Будить сонечко:
- Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький.

 

* * *

 

Йоржі 

(скоромовка)

На крутезнім віражі,
Поїдаючи коржі,
Запитали в нас йоржі:
- Чи їдять йоржів моржі?

 

* * *

 

До речі 

(скоромовка)

До речі про речі,
Упавши із печі,
Вони налякали усіх нас
Під вечір.
Тож ми поховали на місце ті речі.

 

* * *

 

Що не має меж? 

(скоромовка)

Еге ж,
За словами стеж
Та скажи нам теж,
Що не має меж?
Видно з усіх веж.
Горизонт?
Авжеж.

 

* * *

 

Полічи

Хто це сам собі мандрує,
Та каштанчики рахує?
Шепче вітер: - Ані пчхи!
Тут рахують козаки.

 

* * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Немовлятко.

 

 

Немовлятко

Рибка мамина, малятко,
Немо-немо-немовлятко,
Ще не мовило ні слова,
Та все ж має свою мову -
Булькає, агукає, очками моргає.
Тільки спробуй здогадатись,
Що сказати має.

 

* * *

 

Наші

- Я, мамо, твій, -
Кричить Матвій
І тиснеться до мами.
А мама каже:
- Я твоя! -
Та обійма своє маля.
- А я чия?! -
Пита здаля
Бабуся.
Сміється татко:
- Наші, наші! -
І насипає усім каші.

 

* * *

 

Пластівці

Сонечко стрибнуло вгору,
Час сніданку, мабуть, скоро.
Киця носиком торка -
Треба дати молочка,
Біжить песик за хвостом.
Йому кості під столом.
Рибка у воді белькоче,
Знаю-знаю: корму хоче.
Зачекалася папуга,
Круги крутить круг за кругом,
Не мовчать, шкребуться миші.
Прошу всіх їх: 
- Тихше-тихше.
Хай ведмедик на стільці
Їсть спокійно пластівці.

 

* * *

 

Нема ложки

Не їсть каші кашалот,
Бо не має ложки,
А кальмарів з’їв би радо
Сто на раз і трошки.

 

* * * * * * * 

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Кава в зернах.

 

 

Кава в зернах

Запитала паву ґава:
- Чи буває біла кава?
- З молоком, - сказала пава. 
- Нецікаво...
Запитала знову ґава:
- Чи буває червонява?
- Ти питаєш про робусту?!
Так, є трохи, та не густо - 
Два немелені боби
Просто з дерева. Бери,
Тільки то не та ще кава,
Треба смажити. Їй-право,
Потім братись до млинка,
Кавоварки й кавника.
- Дуже складно, - каже ґава. -
На те треба часу, паво.
Вдовольнюсь поки водичкою
За старою дуже звичкою.

 

* * *

 

Кізонька

Кізонька лізе на пузі
До новеньких своїх друзів.
Вона вперше зібралась на двір.
Тож повзе помаленьку,
Калатає серденько.
Може, ходить тут лютий звір.
Кожним вушком маля
Ловить вітер здаля,
Кожним очком вичитує шум.
А навколо покоси
Все лоскочуть їй носик,
Тож з'їдає їх кізка. Хрум-хрум.

 

* * *

 

Гамаки

Павучиська
Вгорі й низько
І далеко й дуже близько
Для маленьких павучаток,
Восьминогих немовляток,
Розтягають гамаки,
Та запрошують малечу залюбки
Погойдатись, пострибати вздовж і вшир,
Повисіти скільки хочеш на позір.

 

* * *

 

Час прийшов

Балакуча папуга
Казала до друга,
Крокодильчика зеленого,
Крокодильчика червленого:
- Хвостик салом не масти,
Спокійнісінько сиди.
Час ставати розумнішим,
Веселішим і добрішим.

 

* * * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Пострибунчики.

 

 

Пострибунчики

Взявши  ноги та й на плечі,
Біжить пострибом малеча.
Це ж приємно - всмак завзято
Мчать від мами аж до тата.
А від тата та й до мами
Дорогами-доріжками.

 

* * *


Рятуйте

Збитошний Мартин
Виліз на тин
Та й кричить:
- Ой-йой-йой, знімайте,
Пропасти не дайте,
Йой, допоможіть -
Морозиво несіть.
Дайте хоч поїсточки -
Несіть мені тістечко.
Рятуйте, рятуйте,
Солоденьким годуйте,
Цілуйте у щічку,
Щоб висохли вічка
Від сліз, хвилювання
Та довгого чекання.


* * *

 

Ходором

Гопа-гопа-гопчики,
Скачуть собі хлопчики,
Гоцають, сміються,
За руки беруться,
Тільки чути гоп та гець
Під калатання сердець.

 

* * *

 

Де?
 
- Де поділись вушка? - спитав носик очка.
- Вам добре все видно зі свого куточка.
А я навіть з горбика, хоча намагаюсь,
Знайти їх не можу, вам чесно зізнаюсь.
І очка сказали, що вушок нема,
Можливо, їх бачила голова.
А та покрутилась ліворуч-праворуч,
Додолу вклонилась, поглянула вгору,
Та теж собі каже: 
- Не знаю, немає,
То треба у чуба питати, чи знає.
І всім відповів розтривожений чубчик:
- Вони під волоссям, он бачите рубчик?!

 

* * *

 

У моді

Баба Нана садила банана,
Попросила діда Попса,
Щоб собаку їхню Мопса
Дід на грядку не пускав.
Хай-но трохи пес чекає,
Він і так щодня гасає:
Бабі треба на городі
Мати найновіше в моді.

 

* * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Пес.

 

 

Пес

Пес кошлатий -
Гроза хати -
Вийшов з дому погуляти.
Аж тут з нірки мишка,
Затряслися ніжки,
Далі ані кроку -
З псом тепер морока.

 

* * *

 

Окуляри

А ворон,
Який не почув, 
Що сказали ми: „Сором“, -
Без дозволу похапцем
(Горе ж то, горе!)
Схопив зі стола окуляри
Та став натягати їх, як шаровари,
А потім запхав ті аксесуари
Між крила на плечі.
То так не до речі,
Бо дід не читатиме казку під вечір.

 

* * *

 

Комарі

Засвітились ліхтарі у дворі,
Позлітались звідусіль комарі,
Задзижчали, задзуміли: дзи-дзи-дзизь.
І куди тільки не озирнись -
Стоїть дзизк, стоїть писк, стоїть шум,
Дядько хрущ зикнув голосно:
- Дзум.
Годі вам нам у вуха дзинчати.
Наша черга гудіти й бреньчати.

 

* * *

 

Хом’ячок

Наш мацьопа хом'ячок
Має спинку крАсу,
Схожий він на пампушок
І поїсти ласий.
Закладає за щоку кожну насінинку
Та гризе усеньку ніч майже без спочинку,
Уночі не заважають йому шарудіти
Ані бабця, ні дідусь, ні маленькі діти.
Тож мацьопа хом'ячок
Неймовірно радий,
Він у схованці трима
Плитку шоколаду.
Уночі не підглядає ніхто, 
Навіть діти,
І не пхають пальчик свій, аби роздражнити.

 


* * *

 

Крокодил

Крокодил-крокодилище
По коліна в воду й вище
Залізає.
Він на сонечку лежав би,
Прогрівався, засмагав би,
Та коли?!
Доглядає бідний тато
Двадцять п'ять крокодиляток.

 

* * * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Під парасолю.

 

 

Під парасолю

А на дворі дощику, дощику вволю.
Ой пусти, матусенько, під парасолю. 
Каже мамі найменший синочок:
- Мамо, мамо, мені тільки рочок.
А за ним не втихає Максим:
- Мамо, мамо, я син твій, я син.
Просить Левко. То як же не взяти?
Тільки де їх усіх заховати?
Нам би з казочки рукавичку,
Проте мама не має звички
Брати в місто свої рукавички.

 

* * *

 

Пан Назар

Пан Назар ходив на базар
Бо син Фед любив мед,
Дочка Марина - мандарини,
Внучок Влад - виноград.
Аби в домі був лад,
Дід ходив шість днів підряд.
А сьомого дня - в гості
Потрясти свої старечі кості
До сина Феда та дочки Марини.
Найбільше тішився Влад -
Він отримував виноград,
Мед та мандарини
Від Назара, Феда й Марини.

 

* * *

 

Що робив пан

Що робив пан?
Бив у барабан.
Що робила пані?
Грала на баяні.
А малята?
Крутили коліщата.
Та найменше паненятко
Бігло підтюпцем до татка.

 

* * *

 

Сер Вус

Сер Вус любив дути у вус.
А його мадам Татам
Бити в барабан, бан-бан.
Їх дитинчата любили гуляти,
І Шан, і Шон, Едан та Едон.
Усі для розради. 
Один попереду, другий позаду.
А йти туди в рукавичках та у картатих спідничках.
І, як сер Вус, дути у вус,
Бити в барабан, точнісінько як мадам,
А потім кричати там-там, щоб чули усі, хто там.

 

* * * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Кроком руш.

 

 

Кроком руш!

Край шосе по хіднику
Я іду.
А назустріч гордовито,
Велично та так сердито
Півень йде. 
- Кукуріку! 
- Добрий ранок, - я кажу.
Він навзаводи кричить:
- Хто ж так довго вранці спить?!
Що мені йому сказати?
Я люблю собі поспати.

 

* * *

 

Краник крапав

Краник голосно кра-крапав.
Краплі падали пав-пав.
На льоту ловив їх песик
І вигукував: 
- Гав-гав.
Реготали дві ворони:
- Кра-кра-кра, не ловить ґав.
Песик працював невтомно,
Хвостик бігав та літав.

 

* * *

 

Сніг навколо

Сніг навколо, а Анничка
У маминім черевичку,
Як в човні.
Їй так затишно, так мило,
Так безпечно, що поплила б.
Чому ні?
Треба трішки почекати,
Доки сніг почне щезати
Навесні.
Усміхається Анничка,
А їй сонечко на личко
Кладе рум’янці.

 

* * *

 

По болоту

Тюпа, тюпа, тюпачисько,
По дорозі йде хлопчисько
Колінками по воді.
Розлітається болото з переляку,
Ще не бачило такого розбишаку
І вві сні.

 

* * *

 

Підкажіть

Я дивлюсь, а хтось на боці
Борсається в темнім коці.
Б’ються й лізуть з коца ніжки,
Шпигають його, як ріжки.
Бачу очко вже відкрите.
Підкажіть, як учинити -
Чи шукати, чи мовчати
Та в куточку постояти

 

* * * * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Баобаб

 

 

Баобаб

Йду якось собі - обабіч,
Чесне слово, просто набіч
Дивлюсь - бачу баобаб,
Я, звичайно, не з нахаб,
Та смачненького так хочу,
Що на дерево би скочив.
З’їв би того собі хліба,
Бодай тільки одну скибу.
Хочу папи, хочу бабки, 
Хоч одного баобабка...
Але там плодів не було,
Ніби вітром усіх здуло.

 

* * *

 

Абрикоса

Дивилася скоса
Абрикоса
І брикалася,
Не давалася
Майже добу.
 На весь рот усміхаючись:
- А дістань мене,
Спробуй.
 
А я дочекався -
Вітер зірвався,
Упала.
Я підняв та смакую.
На гілках розкошують
І сміються нові абрикоси,
Ті, що високо, дивляться скоса.

 

* * *

 

Слон

Кажуть, жив та був слонисько
З носом як макаронисько.
Лопасті (вуха) музику слухали,
Повітря навколо собою рухали.
Слон той любив на весь світ трембітати,
І вправним ногам було як гопцювати.
Як поруч ішов хтось собі при нагоді,
Не міг не зірватись у танець, та й годі.

 

* * *

 

Бичок

Маленький бичок
Приліг на бочок
Та спинку.
У річці купався,
Не витирався,
Сушить тепер кожушинку.
Аби знов туди
Побігти, піти
Поплюскатись і помичати,
Але перед тим наїстись трави,
Щоб силу для цього мати.

 

* * * * * * * *

 

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. А дідуньо.

 

 

А дідуньо

А наш дідуньо
Любить бабуню -
Дарує мандаринки,
Ківі, родзинки,
Чорнослив і курагу,
Як приїду - поможу
Ласувати.
Наш дідуньо
Не лише бабуню 
Любить частувати.

 

* * *

 

На гостині

Два круки, як два барони
Сіли їсти макарони.
На гостині були ґави.
Долучився до забави
Гайворон, ще той козак,
Він все дякував: 
- Крак-крак.

 

* * *

 

Зоопад

Біжать звірі іграшкові всі підряд
Спати в скриню, що під ліжком.
Зоопад.
Зоопад не на жарт попід вечір,
Не блукати ж по ночах малечі,
Коли є де поспати, погрітись,
Без потреби нічим не журитись.

 

* * *

 

А все ж треба

Сніжно-білі голуби
Летять собі хто куди.
Найгарніше - до дитятка,
До сну кликати малятко,
Дитя ще не хоче -
Голову морочить.
Бавиться, пустує,
Вдає, що  не чує.
Крутить собі дулі,
А все ж треба люлі.
Аби з дня на день рости,
Конче спати треба йти!

 

* * *

 

Дайте спати

Серед вулиць,
Поміж площ
Туди-сюди гонить дощ.
Гасає.
Песик Бобко вслід за ним
Хвостиком своїм швидким
Відганяє.
А я прошу панство:
- Цить,
Дайте спати, не шуміть.

 

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Дайте спати.


Поезії надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.

 


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава (Галка Мир). "Навскоки" - збірка віршів для дітей»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми