Галина Мирослава (Галка Мир). "Панчику Дем'янчику" - забавлянки та потішки для малят


Галина Мирослава. Віршики маляткам: вчимося говорити. Вірші для Маркуші

 

 

Панчику Дем'янчику

- Панчику Дем’янчику,
Як тобі лежиться?
- Панчику Дем’янчику,
А що тобі сниться?
- Панчику Дем’янчику,
А що поробляєш?
- Панчику Дем’янчику,
Яку думку маєш?

 

* * *


— Маю я синочка, —
Каже жовта квочка,
— Ціп’ятко маленьке,
Курча золотеньке.


* * *


А сніжинка-павучок
Має вісім лапочок.
Всі вони гарненькі —
Радість для серденька!


* * *


Жив собі кашкоїд,
Їв він кашку на обід
Ще й сніданок
Кожен ранок,
Радо їв з малої ложки,
Друзям роздавав потрошку
На вечерю й підвечірок
У четвер та понеділок.

 

* * *

 

У депо депортували
Поїзди, що ваду мали,
Тільки тих, що вад не мали,
Зовсім не депортували.


* * *


Милий Ма́рку, помарку́й марку́ ма́рку -
Не змарку́єш марку́ ма́рку,
Буде на конверті ма́рко.

 

* * *


Про́шу я папугу Про́шу
Не літати, де не про́шу.
А папуга мені: "Про́ша
Прехоро́ша. Прехоро́ша".

 

* * *


- Вітер дерево колише.
Засинай і дихай глибше, -
Каже ніжно і ласкаво

ґавенятку мама ґава.

 

* * *


Велика дитина
Лізе на драбину,
А маленька сидить у кутку
Та всім каже: „Ку-ку”.

 

* * *


Прийшов сонько до воріт 
Не пускає його кіт.
Каже: „Сном я правлю сам
І тобі, дитя, не дам”
 

 

Галина Мирослава. Панчику Дем'янчику. Забавлянки та потішки для малят. Віршики маляткам: вчимося говорити.

 

 

А за рогом кіт, як міг,
Вимуровував поріг,
Як втомився, то приліг
На мурований поріг.

 

* * *

 

У готелі „Сто сердець”
Оселився гризунець.
Йому каже котик: „Няв,
Хоч би спати трохи дав”

 

* * *

 

Навпростець, навпрямець
Їде коником їздець.
Їде-їде навпрошки́
І везе кудись горшки.

 

* * *

 

Як на нашому ранчі
Виростуть помаранчі.
То на вашому полі 
Виростуть бараболі,
Яким зовсім не треба солі.

 

* * *

 

Іде дід з бородою
Важкою ходою.
Втомився.
Ми йому: „Ой діду,
Може хочеш обідать?
Підкріпися.”
Ріжуть ножиці цвик-цвик
Смачненькі висульки —
На канапку й на язик
Цибульку-трембульку*.

* одна з назв цибулі-трибулі


* * * 


Стали нозі на порозі,
Бігти хочуть по дорозі,
А де чобітки?
Взули б залюбки.
А вони, пузаті,
На сушарці в хаті
П'ять хвилин вже сушаться.
Ніяк не насушаться.


* * * 


Якби

Якби хто з нас
Хоч де і хоч коли
Наскоромовив хоч би три гори,
То ми б докупки склали всі якби
І вилізли б усі з нас хоч куди.

 

 

Галина Мирослава. Панчику Дем'янчику. Забавлянки та потішки для малят. Віршики маляткам: вчимося говорити.

 

 

Піють півні

Піють півні пів на п'яту,
А півмісяць не йде спати.
Піють півні пів на сьому,
А півсонний місяць знову
Півбочком на небі гнеться.
І ти ба! До вправ береться!


* * * 


Акула Акуліна

Акула Акуліна
Питала про коліна,
Бо на плавцях нема їх
І на хвості нема.
А чула про коліна
Акула Акуліна
І так їй стало шкода,
Що як тварина водна,
Колін вона не матиме,
Не матиме ні дня.

 

* * *

 

Зозуля

На повітряній кулі 
Сиділа зозуля
Зозуляста.
А могла б і впасти.
Однак не впала,
Молодець, що мовчала.


* * * 


Тато каже

Стоять стільці. 
Всі не в ряд, 
Тато каже: „А навряд
Чи почнемо тут зарядку.
Маю сумнів, для початку
Вичепуримо ми хатку.”

 

* * *

 

Близько — слизько,
Далі — гірше,
Крики там стоять без віршів.
Під ногами хрипкий лід.
Будеш йти — все зваж, як слід.

 

* * *

 

Мама купила картину.  
А на картині — перина.
А на перині — дитина,
А їй заховалась за спину
Пташка.
Звідти виглядає,
Дзьобом дитину гойдає.

 

 

Галина Мирослава. Панчику Дем'янчику. Забавлянки та потішки для малят. Віршики маляткам: вчимося говорити. Янголятко.

 

 

Ангелятко літало

Ми співали на хорах
Про будинок у горах
Ангелятко літало,
Мабуть, диригувало.
Тріпотіли крилята,
Разом з ним день був святом.

 

* * * 


Халабуда

Собака, який не вміщався у буду,
Поліз поміж дітьми в малу халабуду. 
Там діти сміються, там діти регочуть,
Там радість у кожному серці хлюпоче.
Там стільки обіймів, там стільки турботи,
Що він захропів, коли ліг на животик.


* * * 


Акробат

Татомамин акробат
Акробатить всіх підряд -
Кіт стоїть угору цапки,
Пес лежить, задерши лапки,
А піщанка з клітки: „Пробі,
Хоч тікай в пустелю Гобі”.


* * * 


Рано-вранці

Рано-вранці у садок
Піде з нами хом’ячок.
Має він прекрасні звички:
Зуби чистить, миє личко.
Витирає скрізь животик
І береться до роботи!
А помившись, як дитинка
Біжить бігцем до хатинки,
Хоче там навести лад -
Перегризти все підряд.


* * * 


Бабин пиріжок 

Під Різдво, в морозну згубу,
Розпалює баба грубу.
А хто грубу ту поруха,
Наминає йому вуха.
Не дає свій пиріжок,
Гарно скручений в ріжок.
Усім важко устояти, 
Щоб його не забажати.
Не вчудиш — такий дістанеш, 
Як без крику вранці встанеш,
Весело усім всміхнешся,
З котом чемно поведешся,
Будеш думати що й нащо
Було б добре та ще краще.


* * * 


Думали

А знаєш, що вчора
Лору водили до лора?
Думали, дівчинка хвора.
Не чує, як кличуть до хати.
Вуха їй слід лікувати.
Не чує, як кличуть їсти.
Хвороба якась дуже злісна.
І меншу донечку Вісту
Сьогодні до окуліста —
Не бачить, що́ треба їсти.
Батьки у страшному горі —
Обидві дитини хворі.
Однак лікарі не ведуться,
Кажуть, що розберуться.
Оглядають, міряють, рухають,
Питають, записують, слухають.
Збирають консиліум, тобто нараду,
І там виголошують чітко пораду:
„Не їсти солодкого, навіть морозив,
Допоки не вернеться зір, слух і розум”.

 

* * *

 

Замість хліба

Хлопчик-гопчик абиячив,
Тож не дивно -
Напартачив.
Тепер кульки замість хліба,
Замість масла, замість риби.
Хіба будемо літати
Й витрішками торгувати.

 

* * *

 

Тортик

На розкладений обрус
Хтось поставив тортик — плюс.
Хтось розлив кавусю — мінус.
Чом розлив? Бо ні хвилини
Не буває без пригод,
Як не ріжуть торт от-от.

 

 

 Галина Мирослава. Панчику Дем'янчику. Забавлянки та потішки для малят. Віршики маляткам: вчимося говорити. Тортик, кава.

 

Поезії надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії.

 


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава (Галка Мир). "Панчику Дем’янчику" - забавлянки та потішки для малят»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми