На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. "Моя киця".
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
МОЯ КИЦЯ
Моя киця каже "няв",
Українську знає,
Має в день багацько справ,
І усі встигає.
О четвертій уже ранок, —
Подають нехай сніданок!
Усю ніченьку не спала,
Нечисть з хати проганяла.
Тупотіла та шкребла,
Лише зараз прилягла.
Вмилася разів зі сто,
Як нове блищить авто,
Бо краса, то чистота,
Святе діло для кота.
Ніжно тулиться, муркоче,
Знову й знов смаколик хоче,
Дім собою прикрашає,
Коли спить і коли грає.
Очі всесвіту зірки,
То любов вже навіки!
Моя киця каже "няв",
Українську знає,
Має в день багацько справ,
І усі встигає. (15.05.2024)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. «Колискова для котика» (за мотивами народної пісні) — у авторському виконанні.
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
КОЛИСКОВА
ДЛЯ КОТИКА
Несе киця вроду,
Пухнастий хвіст гнеться,
Хто її побачить —
За нею ув'ється.
Киця ж, ох і киця!
Дам їсти й напиться.
Ти така хороша,
Дай хоч подивиться.
— Як пустиш до себе,
Даси ще й поспати,
Буду з твого дому
Лихо проганяти.
Пустили до хати,
Клубочком звернулась.
Носиком мокреньким
У долоню ткнулась.
— Буду тебе, кицю,
Пестить, обіймати,
Залишайся, кицю,
Не йди більше з хати... (7.02.2023)
На відео: "Несе киця вроду..." на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі виконує Віктор Савенков.
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Три лімерики про котиків.
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
КОТИКИ (лімерики)
Був котик один у селі,
Боявся торкатись землі.
Ходив по деревах,
Грав співом по нервах, —
Тепер живе на кораблі.
Маленьке руде кошеня
Собі завело козеня,
Дивилось як скаче,
Чекало терпляче
Коли воно дасть молока.
Кішка з пухнастим хвостом
Йшла дерев'яним мостом.
Усі дивувались,
Хвостом милувались,
Вона ж утекла із котом.
Чорний кіт із Львова
Вчив турецьку мову:
Загортався весь, аж змок,
У турецький килимок.
Хоч не взнав ні слова —
виспався чудово!
Біла кішечка з Полтави
День хотіла почать з кави:
Завжди ранньої години
Нявкала про це людині.
Тільки (свідком вся Полтава!)
знову в мисочці не кава...
Звичайне кошеня маленьке,
Ішло шукати в ліс опеньки,
Та внюхало десь ковбаси,
Й забуло зовсім про ліси.
Живе тепер в Оленки.
(23.01.2023)
На відео: Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Три лімерики про котиків.
------
*Лі́мерик — жанр гумористичної поезії, що походить з Ірландії та Великої Британії. Це жартівливі епіграми на будь-яку тему, для яких характерні комічні або гротескні елементи, парономазії, каламбури, гра слів.
Читаймо патріотичні вірші та коротку прозу української письменниці Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi, яка народилася в Полтаві, а наразі мешкає та працює у Тбілісі (Грузія).
Мати й дитина — це найпрекрасніший образ. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Тарас Шевченко. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, досконалістю. В них — материнська любов, світ добра і краси...
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена.
Останні коментарі до сторінки
«Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Дитячі вірші про котів (читати та слухати, відео)»:
