|
|
Міла Сонячна У ШКОЛІ
І дітьми наказав іти на землю. Всім чітко шлях та місію вказав, В дорогу дав і книги, і портфелі.
Комусь нові будинки будувати, Комусь нести спасіння у життя, А декому – й планету рятувати…
Нарешті самостійно йдуть творити! Бач, на Землі чекають їх батьки… Але ж часинку можна відпочити!
Катались на веселках, пустувати! Покидали портфелі між кущі, А потім їх забули в мандри взяти.
Про місії свої і творчі плани. Гримів Творець за хмарами не раз, Але лиш дощ чомусь полився ланом.
Теж янголів, однак цілком дорослих; Наук всіляких, педагогіки навчив І в школи розіслав саме до осені.
Безкрилі й заклопотані буденним, Але вони виховують месій І пишуть навіть мамам у щоденник.
Бувають милі, добрі чи суворі… То кажуть: «Прочитай, пиши, учи», То просять: «Не біжи по коридорах!»
Щоб діти шлях свій певний обирали. І педагоги, бач, не лише вчать – Слідкують, щоб малеча підростала.
Нове хтось місто буде будувати, Воятує хтось (і не одне!) життя, А хтось планету зможе врятувати…
І діти-янголи, і вчителі від Бога… Творець на небі діє щось своє, А нам знайти – пройти свою дорогу... (30.09.2022)
* * *
ВЧИТЕЛІ (зі збірника «Тобі»)
З’явилось чудо — перші вчителі. Створили школу — щоб усіх навчати, Як слід читати, думати, писати...
Хтось заздрив, хтось радів і йшов до школи. А хтось боявсь народного прозріння І в шибки тишком мірився камінням.
Розповідали людям про свободу, Як вишивати щастя в канву долі, Як боронити край, родину, школу,
Бо кожна з них — світогляд чийсь крізь терни. Іще навчали дякувати долі За кожен день навчання в рідній школі.
І зберегти традиції-коріння, Навчали мріяти і потім досягати, І справу до душі собі обрати.
Про край, де вчаться вірити й творити, Де змалку діти книги штудіюють, Де лиш ідеями найкращими воюють.
Бо в школі вчились лікар і правитель, Де здобули за партами освіту, Двірник, міністр, також їхні діти.
Хтось заздрив, хтось радів і йшов до школи. А хтось боявсь народного прозріння, І в шибки тишком мірився камінням... |
|
----
Довкілля — усе, що оточує людину, середовище навколо неї (місцевість, природа, люди).
Світогляд — погляди на суспільство, взагалі на життя; власні переконання щодо буття й існування.
Штудіювати (архаїзм) — старанно, уважно щось вивчати. Слово нині використовується переважно в художніх текстах.
Правитель — особа, яка перебуває при владі в державі або частини країни (наприклад, президент, імператор, король, намісник монарха).
Прозріння — стан, при якому людина починає щось розуміти, усвідомлювати те, що досі було незрозумілим, нечітким.
Шибка — скло в рамі вікна чи дверей.
Ілюстрація з ресурсу Pinterest.
|
|
ІСТОРІЯ ПРО ШКОЛЯРА (зі збірника «Тобі») Сидить хлопець на уроках... — От би телик... Чи в мобілці, Війнув раптом пил зловісно! — Я тебе почув, юначе! А щоб вдома ти учився, І школяр за сумку — й ходу: І побігли дні за днями: А школяр зранку до ночі Мати просить: «Вчися, сину, А синок, у вус не дувши, — Пошануйся! — просить тато, — Досить дурника валяти, Рік минув, а потім знову ЗНО — це вам не жарти! Провалив екзамен вдало. У поліцію — хирлявий, — Все покрадуть: рот роззявить! — — Хай оно йде прибирати А син знову із планшетом Мати плаче, Раптом синок на всю хату: Також винна дистанційка! Війнув раптом пил брунатний! — Я почув тебе, ледащо, Ще інструкцію до різки: Сидить хлопець на уроках, Але він сопе і пише, Чи було таке насправді? |
|
Ілюстрація з ресурсу Pinterest.
Примітки:
Марудні — які вимагають чимало часу й зусиль; клопітливі; нудні.
Пошпилить — (жаргонізм) пограти в карти.
Тікток (TikTok) — соціальна мережа, медійний застосунок для створення й поширення відеофайлів та онлайнтрансляцій.
Зум (Zoom) — завантажена в телефоні чи на комп’ютері спеціальна програма, за допомогою якої можна впроводити відеоконференції. Широко використовується для проведення уроків і лекцій під час онлайн-навчання (особливо набула поширення під час коронавірусного локдауну 2020 року).
Вайбер (Viber) — популярний мобільний застосунок (меседжер) для здійснення дзвінків і обміну повідомленнями (також фото-, відеофайлами).
Телеграм (Telegram) — меседжер, який дає змогу обмінюватися текстовими, відео- й фотоповідомленнями.
Тьютор (англ. tutor — учитель) — особа, яка проводить індивідуальні чи групові заняття з учнями; репетитор, наставник.
Лайкати — (від англ. like — подобається) — у соціальних мережах: натискати кнопку«лайк» під дописами, відео чи фото, які сподобалися.
Не дути у вус — бути байдужим, не турбуватися ні про що.
Валяти дурня, протирати штани — ледарювати, байдикувати, сидіти у класі без участі в навчальному процесі.
Кучеряво — розкішно, вигадливо.
Трясця — хворобливий стан, лихоманка. Тут: лайливе слово у значенні «нічого».
Новус (NOVUS) — торговельна мережа в Україні; один із магазинів мережі.
Танчики — комп’ютерні динамічні ігри мілітарної тематики, з використанням у сюжеті танків (напр., одні з перших ігор для приставок Battle City, Tank 1990, а також нині популярна World of Tanks).
Брунатний — коричневий.
Симптоми — зовнішні ознаки чого-небудь (зазвичай хвороби).
|
|
КАНІКУЛИ НА ЗАКАРПАТТІ
Поїхав з Києва Олесь Була ґаздинею віки, А внук столичний: От трясця! Клятий інтернет — Пайду, навєрна, па гріби, — Попхався плаєм між кичер, Бо зрозумів, що заблудив, Аж раптом нявка поміж лип — Йой, файний легіню! Не бійсь! І не кацапською, айно! — Та я прийшов по біляки, — Вернув Олесько без грибів, — Бігме, недарма гарував, — Кінець. Ми казку доплели, |
|
Георгій Якутович. Карпати біля села Дземброня.
Примітки::
Верховина — селище міського типу на Івано-Франківщині.
Ґаздиня — господиня.
Маржина — худоба. Колиба — хата. Коц — ковдра.
Полонина — безліса ділянка в карпатських горах, яка використовується для випасу худоби та сінокосу.
Мичка — пучок конопель чи льону для прядіння, тобто виготовлення нитки.
Канапа — диван. Лайдак — ледар. Кичера — гора, поросла лісом.
Плай — стежка в горах. Нявка — русалка.
Кацапською — російською. Від слова «кацап» — давня зневажлива назва росіянина, яку вживають здебільшого українці, а також поляки й білоруси. Походження слова й досі дискутується. Так, український історик і етнограф Дмитро Яворницький (1855–1940) вважав, що воно походить з якоїсь із тюркських мов — турецької, кримськотатарської чи азербайджанської — kassap («м’ясник»). Своєю чергою, до цих мов воно потрапило з арабської, в якій означає «живодер».
Шпарко — хутко, швидко.
Файний — гарний.
Айно — так.
Бігме — еге ж, правда.
Гарувати — тяжко працювати.
|
ЗАГУБЛЕНІЙ РУЧЦІ Обгризена, обкусана, у синьому чорнилі І мрієш про обійми малих дитячих рук, І, може, новорічний веселий карнавал. Пробачила б знущання, літання через клас, Щоб знову на уроці побути хоча б раз. (2007) |
|
.jpg)
Ілюстрація з ресурсу Pinterest.
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Міла Сонячна. Творча Сторінка (поезія для дітей та дорослих)
Міла Сонячна (Щербина Людмила Михайлівна) — письменниця, педагогиня, волонтерка. 19 червня 1977 року в м. Бобровиця на Чернігівщині близько 19 години вечора після грози під пологовим будинком один щасливий тато зробив надпис на асфальті: «Ура, Люда!». Потім були інші імена: Людочкою і Милусею кликали в родині, Людмилою Михайлівною – на роботі; у паспорті ж фіксувалося спочатку дівоче прізвище Куц, а потім за першим шлюбом – Чекмарьова, за другим Щербина. Псевдонім Міла Сонячна виник спонтанно при публікації віршів в Інтернеті, а потім постав при виході збірок «Будь ласка, столик на двох» (2019), «Метро» (2020), «Тобі» (2021), «4.5.0»(2023), «Мозаїка» (2024).
