Людмила Федорова. Гоголь–споглядач або роздуми на початку 21 століття напередодні 210 річниці від дня народження письменника. СІК. Петербурзький етап життя і творчості М. В. Гоголя. СІК. "Ревізор"

Людмила Федорова

Гоголь-споглядач 
або 
роздуми на початку 21 століття напередодні 210 річниці від дня народження письменника

Не був би Гоголь Гоголем, якби чогось відьмацького не сталося на дату його народження: число 21 зустрічається в цьогорічній даті дня народження два рази. Справжніх поціновувачів і дослідників творчості письменника зовсім не дивує така «чортівня» – з ним все так.
Давайте перевіримо його надлюдські здібності, а саме: викликати у людей однакові образи, відчуття, думки. Посміхаєтесь, а даремно. Проведемо експеримент. Уважно розглянемо фото пам’ятника Миколи Васильовича. А тепер запишіть три слова, що прийшли вам на думку. Я свої зашифрувала, записавши їх навпаки: сін, ьлениш, дялгоп. 
Свят, свят, свят – вони співпали! Хіба це не містика? З ним все так. Все його доземне, земне і, як бачимо, після земне життя не можливо уявити без містики і міфів. Цю особливість він ввібрав від полтавської землі, що пронизана, як і вся Україна, прадавніми легендами, міфами і віруваннями. Високі цінності, витокові образи чоловічого і жіночого, космологія і тотемізм – світ українських прадавніх вірувань. Тому етнічні/епічні твори письменника – це спроба показати давнє глибинне коріння українського народу. Народу, який жив завжди в гармонії з Природою і поважав її закони. Цей етнос він обрамив в сучасність/реальність і показав для петербуржців, що їм такі міфи ближче, ніж європейські.
А після цього оповив тих же сучасників їх реальністю, дорікаючи, що вони відірвалися від коріння, від витоків. Їхня невдячність призводить до гордині – одного з найбільших гріхів людини, християнина, який породжує всі інші. Микола Васильович виставляє ниць обивателя з притаманним для всієї його творчості сатиричним колоритом. Цей сміх, при глибокому спогляданні, викликає зрештою співчуття до простої людини. Гоголевський сміх над людськими вадами допомагає їх позбутися.
Поглядів на творчість М. В. Гоголя є чимало. Проте краще зазирнути разом з письменником у людину – в цьому він був великим майстром. Споглядач – той, хто дивиться в одному напрямку, а споглядати очима Гоголя – це читати його твори і відтворювати думку письменника, яка інтерпретована текстом. Навчити розум бачити те, що бачать очі.
В Інтернеті був поширений цікавий експеримент. Пропонувався текст для читання, в кожному слові якого перша і остання букви були розставлені правильно, а всі решта – в довільному порядку. Проте при читанні мозок дивним чином розставляв їх так, що виходив зв’язний текст. Таку властивість мозок набуває з роками тренувань/читань, а завдячувати цьому мозок має логіці. Саме логіка з потоку інформації, яка надходить від усіх п’яти органів відчуття до мозку вибудовує чітку картинку, а творчість (ще одна функція мозку) інтерпретує її в ідеальні об’єкти. Тренований мозок в «Хаосі» бачить Космос «третім оком». Тому споглядати – це вміння бачити в бутті сенс. Самий величний дар Природи людині – дар «третього ока». Але його людина мусить виробляти в собі. Зокрема, переводити текст в графічні об’єкти. Таку практику люди використовували з давніх-давен і позначалася вона в усіх однаково – «око бога». В древніх єгиптян – це око бога Ра.
Творча робота над СІК з інфографікою – це тренування мозку в баченні цілісної картини уроку. Хорошим результатом такої роботи мозку має бути об’єкт, зрозумілий для мозку іншої людини. Пропоную СІК уроків до вивчення життя і творчості М. В. Гоголя у 9 класі. В конспектах застосовується інфографіка як один із видів роботи на уроці.

----------------------------------

СІК. М.В. Гоголь. Петербурзький етап життя і творчості 

І. Містика письменника

ІІ. Складання інфографіки "Петербург".

ІІІ. Д/з. 1. Закінчити роботу над інфографікою.
            2. Прочитати п’єсу «Ревізор».

Натисніть на малюнок, щоб збільшити його розмір.

----------------------------------

СІК. М. В. Гоголью. «Ревізор». Творча історія написання п’єси. Образи чиновників

І. Історія написання

Анекдот. В Пензі ревізор звелів візнику їхати на набережну. – Немає в нас ніякої набережної! – відповів їздовий. За паперами набережна будувалась два роки і на її будівництво було витрачено кілька десятків тисяч рублів, а її і не починали.
Були кумедні випадки, коли проїжджого приймали за «Ревізора». Зокрема подібний випадок трапився із Пушкіним в Нижньому Новгороді.
Сам Гоголь із своїм товаришем Данилевським любили порозважатися у чужому місті: Гоголь  видавав себе за «ревізора», а в ресторан вперед себе, як оповісника, посилав Данилевського.

ІІ. Цитатний диктант (див. додаток).

ІІІ. Робота над колективним складанням радіальної діаграми (робота з текстом).

Натисніть на малюнок, щоб збільшити його розмір.

ІV. Розташуйте зображення чиновників у створеній діаграмі, використовуючи інтерактивну дошку. Колективний аналіз ілюстрацій. Як прізвища допомагають розкрити характер персонажів. (див. додаток).

V. Епілог 
Микола І заявив після першої постановки «Ревізора»: «Ну и пьеска! Всем досталось, а мне более всех!» В Пермі поліція вимагала зупинити спектакль, а городничий в Ростові-на-Дону погрожував всім акторам тюрмою. Гоголь писав про постановку комедії: «Действие, произведённое ею, было большое и шумное. Все против меня. Чиновники пожилые почтенные кричат, что для меня нет ничего святого, когда я дерзнул так говорить о служащих людях. Полицейские против меня, купцы против меня…»

V. Д/з. 1. Створити адміністративну інфографіку провінційного містечка. 
             2. Скласти цитатну характеристику Хлестакова.

----------------------------------

                                                                                                                     Додаток

Цитатний диктант

1.    «Мошенник»; «глуп, как сивый мерин»; «как за всяким, водятся грешки»; «почестей никаких не хочу». (Городничий)
2.    «Сплетники городские, лгуны проклятые»; «сплетни сеете, сороки короткохвостые»; «очень любопытные». (Бобчинський і Добчинський)
3.    «Просветитель юношества»; «как могло начальство поверить ему такую должность»; «он хуже, чем якобинец». (Лука Лукич)
4.    «С тех пор, как я принял начальство… все, как мухи, выздоравливают»; «ревностно исполняю службу»; «очень услужлив и суетлив»; «совершенная свинья в ермолке». (Земляніка)
5.    «Несколько вольнодумен»; «в бога не веруете; вы в церковь не ходите»; «что ни слово, то Цицерон с языка слетел»; «поведения самого предосудительного». (Ляпкін-Тяпкін)
6.    «Услужлив»; «смерть люблю узнать, что есть нового на свете»; «совершенно ничего не делает: все дела в большом запустении». (Поштмейстер)
7.    «Чтобы не слишком давал воли кулакам своим»; «он для порядка всем ставит фонари под глазами – и правому и виноватому». (Держиморда)

Завантажити статтю у форматі doc.zip

Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".

Детальніше читайте на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Матеріал цього блогу буде цікавий для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом. 

 

 

 

 

Синтез-уроки - уроки майбутнього

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на виявлення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.