Карина Гусельникова. Оповідання та вірші — про Україну та родину, про війну та кохання

 

 

Молода поетка Карина Гусельникова народилася в селі Байрак, що на Полтавщині. Цей квітучий край дарує авторці натхнення писати вірші віддавна...
Але коли розпочалася війна почала писати, для того, щоб "заспокоїтися"... Свої переживання та думки авторка з юридичною освітою переносить у рядки на папері... Так, вірш "Тато" було написано, коли її чоловік їздив до Харкова (він працює водієм) під час сильних бомбувань.
Вірш про дівчинку Алісу з Маріуполя з'явився, коли прочитала новини про цю дівчинку, слідкувала за її долею і дуже за неї хвилювалася...
На щастя, дівчинку врятували і вона в безпеці, але доля її мами невідома...
Так народжуються нові твори молодої полтавчанки у такі нелегкі для країни та усіх українців часи...
Читаймо, співпереживаймо, молімося за нашу перемогу...

 

 

 

 

Карина Гусельникова

ЖИТТЯ

Минають роки непомітно і бігає мале дитя, 
ми рік за роком стаєм інші, мов та ріка, тече вода. 
До нас приходить інша мудрість, і мислення уже не те, 
не реагуємо на грубість, дорослі ми, життя несе. 

Колись давно, іще в дитинстві, ми всі хотіли кимось буть, 
пройшли роки й життя вже інше, дитинство нам не повернуть. 
Я пам'ятаю, у садочок мене татусь тихенько вів, 
пройшли роки, іду я разом з сином, а в серці — 
 спогад і щаслива мить. 

А може, ми згадаємо і школу, я пам'ятаю перший свій дзвінок, 
обличчя тата, я уже доросла, а потім — перший мій в житті урок. 
Життя несе, дорослішає син, із ним радію й смутку піддаюся. 
Зізнаюсь чесно, я  як у дитинстві із сином мультики ще іноді дивлюся. 

Життя іде, й обрала  я дорогу, на ній роблю я  безліч помилок, 
та це життя і я так вдячна Богу, що я живу, радію і творю.

 

 

 

 

ДОРОГА В ДИТИНСТВО

Дорога в дитинство простелена щастям 
і пахне обіймами маминих рук, 
там хліб свіжий й домом навіює радість, 
дорога в дитинство — як можна забуть?
Там пам'ять — колиска і першії кроки, 
там рідна домівка й дитинство пройшло. 
Там батько навчав нас цінить й цінувати, 
поваги до старших, робити добро, 
створити сім'ю і так палко кохати, 
татусеве слово — найбільше тепло. 
Схиляють голівку старенькі батьки, 
в них радість одна — лиш би бачити  внуків, 
в них мудрість, яку дають крізь віки, 
старенькі батьки, у них вся наука. 
Татусю, старієш ти й є сивина, 
та вдячна тобі буду завжди. 
Татусю,  твої і повчання й науку 
я пам'ятаю, татусю, повір. 
Ти завжди казав, що як буду доросла, 
я буду багато чого розуміть, 
та знаєш, татусю, за ночі недоспані 
я буду тебе любить. 
Дорога в дитинство — там все без турбот, 
дорога в дитинство — там тато чекає, 
дорога в дитинство — там був свій урок, 
навіяне домом, моє місце раю.

 

 

 

 

ТЕБЕ ЧЕКАЄ СИН

Тебе вдома чекає твій син,  
і куди б не поїхав ти завтра,
тебе вдома чекає завжди,
він сумує і в цьому є правда.

Кожен день нове місто, дорога,
нові друзі і нові міста,
але вдома чекає єдиний,
в ньому ти і весь світ, доброта.

Ти не знаєш, що доля готує
і де точно зустрінеш ти ніч,
але в трубці: "Татусь, я сумую!
Скинь сльозу, татусю, твій син.

Привезти що? Татусю, не знаю,
але впевнено знаю одне:
ми чекаєм з матусею дуже,
бо сім'я, тату, це — головне.

Ти поїхав на тиждень і більше,
пироги тобі мама пекла,
я її захищу, бо я сильний,   
бо тендітна матуся моя.

Ти навчав мене, тату, що я — чоловік
й захисник для матусі,
але знаєш маленький і так..
я чогось та усе ще боюсь.

Тебе вдома чекає твій син
й попри відстань і всі кілометри,
повертайся, татусю, бо ти — так, найкращий,
люблю тебе, чесно!"

 

 

 

 

КОЖНОГО РАНКУ...

Кожного ранку він прокидався
від запаху ранкової кави,
а по вихідних  на кухні
його чекала смачна випічка,
сімейний затишок і
найкращий у світі син —  
мабуть, про це мріє кожен чоловік.

Коли він на роботі,
а до телефону іноді немає часу,
то більшість пропущених —  від сина,
тато для нього —  найбільший приклад.

Повертаючись додому
після тяжкого робочого дня
він обов'язково зайде в магазин,
адже вдома його чекає "що купив",
і це — найбільша радість.  

Відремонтувати електроприлад
або машину самому вже не виходить,
поруч завжди є помічник,
але ж саме про це він і мріяв.

Подарунок для дружини,
які квіти їй подарувати,
поруч завжди є порадник.
Хіба не це найбільше щастя?

В моменти відчаю біля тебе
завжди є сенс життя,
твоя маленька копія,
його обійми найтепліші.

Коли на подвір'ї іде дощ,
вдома бігає маленьке сонечко
і на серці стає тепло.
Справжня гордість для чоловіка -
це любляча сім'я і дитина,
заради якої хочеться звернути гори.

Справжня радість для чоловіка —
бачити досягнення своєї дитини,
і найголовніше —  бачити дитину здоровою.
А жінка, яку він обрав,
може дати крила або обрізати їх...
І краще —  щоб було перше.
 
Адже не дарма говорили наші предки,
що чоловік — голова, а жінка — шия,
щоб працювати, як один злагоджений механізм.
Треба багато працювати,
а винагородою за це буде міцний шлюб
і люди які тебе люблять.

 

 

 

 

ВІР!

Вір у себе, вір, прошу!
Тільки тут і тільки зараз,
українка ти і суть,
міць твоя і тут відвага!
 
Вір у себе попри все,
бо козацького ти роду,
як тебе життя несе,
для свого ти тут народу.

Хоч війна, хоч тяжко зараз,
безкінечнії сирени,
точно, знай, ми переможем,
все пройде і підем далі.

Вір у себе уночі,
і коли шахід літає,
вір у себе у ті дні,
коли сил вже більш немає.

Як читаєш у новинах,
що чергові знов розрухи,
вір у себе тільки ти
тільки тут і тільки зараз.

Вір у себе, бо ти жінка,
вір й як сонечко світи!
Вір у себе — як ніхто,
ти все зможеш... віра й правда.

Подивись на Україну,
вона — жінка теж завзята,
коли тяжко стало їй
взяла в руки автомата.

Коли кривдили її,
     через що вона пройшла,
крізь роки і крізь століття
та не стала на коліна —
гордо йшла через жахіття.

Вір у себе, ти чарівна,
наче сонечко, світи!
Вір у себе, ти є вільна —
так буде і крізь роки.

 

 

 

 

В лісочку під листочком
росте вельможний гриб,
він ще такий маленький,
а так багато зміг.

Під мохом народився,
під дощиком зростав,
та, знаєш, не втомився,
того і раджу вам.

Маленький, юний друже,
давай дізнаймось, як.

У світі так цікаво —
природа, мов алмаз,
проста і неймовірна,
а ти у ній будь ас.

Дослідження і досліди
чекають в школі вас,
а поки — насолоджуйся,
а поки — не гай час.

Цікався і вивчай,
адже природа — диво,
батьків не забувай,
і друзі щоб щасливі.

А поки ти малий —
не забувай природу.
Природа — це цікаво
у будь-яку негоду.

 

 

 

 

 

 

"Мій тато не повернеться додому... 
Він — ангел, і тепер — на небесах... 
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках. 
Ніколи не візьме мене на руки 
І пісню він уже не заспіва. 
Я вдячний долі за такого тата! 
Як жаль, що він тепер лиш спогляда..."

(Карина Гусельникова)

 

 

"Мій Київ, рідний Київ, Україно, 
ти — серце наше, Львів — наша душа.
Тебе Дніпро рукою огорнуло, 
мій рідний Київ, дім мого тепла.
Одне з найстарших міст у світі,
в тобі є стільки слави і добра, 
що хватить огорнуть усю Європу
від ворогів ганебних й всього зла..."

(Карина Гусельникова)