Публікації за тегом: Великдень (Пасха)

Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).

Про найважливіші релігійні свята розповідатимемо в цьому розділі.

 

 

 

 

В цьому розділі можна знайти прості рецепти смачних домашніх страв. Порадуйте своїх близьких та рідних смачною домашньою кухнею. Легко готувати - смачно куштувати :) 

 

 

Свято Великодня — "Свято свят і торжество торжеств", — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. Новозавітний, християнський Великдень був установлений апостолами після Хресної смерті й воскресіння Ісуса Христа як свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.

 

 

"Свято свят і торжество торжеств", - так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. 

У розділі "Календар подій" надаємо інформацію про свята, що святкуються в нашій країні та світі, про дати визначних подій та літературний календар, в якому дізнаватимемось про сучасних знаменитих письменників і поетів та літераторів-класиків.

 

 

 

Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII століття писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. 

"— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем..."

(Пісня-гра)

"Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молодесенька..."

(Пісня-гра)

"Летить хмара паперова,
Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

Сонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...

"—  Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать  дівчатка  й  хлопчики.

—  Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики."

(Леонід Глібов)

Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...

Наближається Великдень. Хочеться на це велике Свято в подарунок рідним зробити щось надзвичайно красиве і оригінальне, щоб порадувати їх і, можливо, - здивувати. Прикладом такого унікального подарунку може стати "італійська писанка", виконана за допомогою техніки "печворк", оздоблена клаптиками тканини і, може бути, - ще якимись прикрасами. Італійська майстриня покроково показує, як це можна зробити. Приєднуймось до цього дійства та опановуємо мистецтво "кінусайга (печворк)".

Завдяки мистецтву орігамі можна робити чудові подаруночки на будь-які свята... Наближається Свято Великодня: робимо коробочку для ладану з кольорового паперу...

Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).

Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Діткам дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер... 

"Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня..."   (з легенди)

За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Отож, хтось для того, аби обмінятися великоднім хлібом та крашанками, а хтось - щоб пограти у традиційні великодні ігри і поспівати веснянок, - збираються на Великдень біля церкви, відбувши вдома родинний святковий обід. Найвідоміші великодні гуляння в останні роки відбуваються  в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові - в Шевченковому гаю.