Публікації за тегом: Школа

"Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки. - Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик. Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки..." (Василь Сухомлинський)

"Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня - лісникова внучка..." (Василь Сухомлинський)

"Майстер працював Різцем по дереву - вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним. Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник. Бачить лежить блискучий ножик. А поряд - незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди. Але нічого в нього не виходить. Крише Різець Троянду, псує роботу Майстра..." (Василь Сухомлинський)

"Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати..." (Василь Сухомлинський)

"Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі. Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу..." (Василь Сухомлинський)

"Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі. Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала: - Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець..." (Василь Сухомлинський)

 

"Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів..." (Василь Сухомлинський)

"Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: - Хто ти такий? Де ти взявся?.." (Василь Сухомлинський)

Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям.

 

Шукайте твори Василя Сухомлинського на нашому сайті за абеткою:

Твори Василя Сухомлинського на сайті "Мала Сторінка" за абеткою

 

 

------------------------

 

 

Досить помилок!

—  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.
—  Чому?
—  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка, Мойсієнка Анатолія, Стороженка Олекси, Остапа Вишні, Володимира Даника, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших український авторів. А ще — гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також — гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.

 

Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).

Веселі віршики про навчаня: "Грамотій",  "Песик вчився рахувати" (О. Савченко-Гнатюк),  "Хлопчик Вітя" (Г. Малик),  "Як шершень вірш писав" (А. Вольський, переклад Б. Чалого),  "Не відкладай" М. Щербак,  "Вчаться читати" (В. Переяславець), "Хто що пише?", "Що разом?" (П. Кралюк) .

Кожного року, першого вересня тисячі дітей уперше переступають поріг школи і стають учнями. Саме тут на них чекає перша, надзвичайно важлива сходинка до їхнього майбутнього дорослого життя. У добірці представлені вірші. присвячені першокласникам: "Школярик" (Вадим Скомаровський), "Я йшов до школи" (Валентин Бичко),  "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "У школу у перший клас!" (Л. Колос), "Світла мить" (Тамара Коломієць), "Добридень!" (Микола Сингаївський), "Вітання першокласникам", "Я збираюся до школи" (Богдан Гірський), "В перший клас" (Марія Чепурна), "Миколка-першокласник" (Надія Кір'ян), "Два дні в школі" (Галина Мирослава).

1 вересня у школах лунає перший дзвоник. Для першокласників цей звук особливий - він сповіщає, що діти роблять перший крок у майбутнє доросле та самостійне життя. В добірці представлені вірші "Я іду до школи" (Наталка Поклад), "Світла мить" (Тамара Коломієць), "До школи", "Вересень-школярик", (Наталя Тріщ), "У школу" (Леся Храплива-Щур).

 

Вірші "Молитва" (Галина Чорнобицька), "Вересень" (Наталя Забіла), "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "Чого я вчуся?" (Михайло Маморський), "Хто чого вчиться" (Василь Фетисов), "До школи" (Павло Грабовський), "Уставати рано треба" (Володимир Лучук), "До школи" (Микола Сингаївський), "Школа" (Марійка Підгірянка).

 

 

 

"Біла грядка –
Чорні зернятка.
Посіяла по порядку –
Та й маю загадку."

До того, як дитина розплющить очі, прикрасьте її кімнату повітряними кульками, яскравим плакатом із веселим написом; покладіть поруч з подушкою яскравий пакуночок з подарунком, який дещо розвіє дитячі хвилювання і, разом з тим, підкреслить важливість події; усміхайтеся...

"Ласкаве ім'я", "Я люблю", "Равлик" - такі ігри представлені у статті.

Одним із ефективних засобів покращення комунікацій між дітьми в певній групі, а саме, засобом створення мотивів до спілкування, є навчальні ігри або ігрові вправи. Під ігровою вправою (ІВ)  розуміється така вправа, метою якої є формування, вдосконалення та розвиток навичок і вмінь учнів, за допомогою участі в ігровій діяльності. Ігрові вправи мають великий методичний потенціал: вони забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань.