Українські ліцеїстки привезли з Європейської математичної олімпіади для дівчат European Girls Mathematical Olympiad три золоті і одну срібну медалі.
Андрій Линник. Жартівливі вірші про школу і життєві ситуації зі збірки "Проста арифметика"
Вірші Андрія Лінника: "Щоденник нарокат", "Проста арифметика", "Чому вода солона", "Запізніла скарга", "Хто у кого списав", "Біля плити", "Екзамен на моряка", "Заспокоїв", "Чому не їв", "Покуштував", "Пожалів одежі".
Уляна Кравченко (Юлія Юліївна Шнайдер) (1860 — 1947 рр.) відома українському читачеві своїми поезіями для молоді. Виколисана природою рідного Миколаєва, поетеса передала у своїх віршах все те найцінніше, що подарувало їй дитинство: любов до людей, до рідного краю, природи, добрих справ.
Байка 30: "Соловей, Жайворонок та Дрізд" (зі збірки Григорія Сковороди "Байки харківські")
Байки для дітей
Байки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль. Головне у байках - глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.
Спосіб нанизування «на одну нитку» вперше з'явився в практиці українських народних майстрів бісерних оздоб у кінці XIX ст., з 1930-х рр. він став поступово поширюватися, але тільки в 1970-х рр. здобув першість серед інших способів плетення бісером. Причиною такого пізнього його поширення, був, треба гадати, брак у селянському побуті міцних тонких ниток. А усталеність народної традиції - це, ймовірно, ще одна причина того, чому навіть тоді, коли міцні нитки промислового виробництва вже були широко доступні, майстри і далі силяли «па декілька ниток».
"Люба-друба-карапуз
З’їла у баби гарбуз.
Два на два помножить,
Три на два — не може."(народна дражнилка)
"Антін-веретін,
Де ідо, там пряде,
А як сяде, то у торбу
Все починки кладе."(народна дражнилка)
Байки Леоніда Глібова
"Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене."(Леонід Глібов)
В одній далекій країна серед непрохідних лісів стояв собі боярський терем-замок. Довкола оточував його чудовий сад, повний родючих дерев і чарівних квіток. Поза садом високим муром підносились стрімкі кам’яні стовбури цілої низки гір. Тільки в одному місці розходились ті скелі й робили вхід в ту красну замкову долину, що була прорізана кількома кришталевими потічками студеної води. В цьому казковому теремі проживав добрий боярин зі своєю дружиною. Жили вони любо та лагідно. Все мали, тільки довгий час не було в них діточок, і це їх засмучувало. Та здебільшого всяка біда з часом минає. Одного дня почула вельможна дружина, що має їй народитись дитятко. Зраділа вона вельми й почала приправляти віно. От шила вона та мережала сорочечки та пелюшки, а сама мріяла: Коли б це була донечка!..» І так заглибилась у свої мрії, що неуважно штрикнула голкою не туди, куди було слід, та вколола собі пальчика...
Ілюстрації до українських приказок - від знаменитого художника та ілюстратора Олександра Міхнушова
Олександр Міхнушов - художник, ілюстратор, карикатурист. Народився 24 жовтня 1955 року. Живе в Києві. За освітою – архітектор, однак усе життя присвятив книжковій графіці. Переможець конкурсу ім. Валерія Зелінського «Карикатура в українській пресі», володар золотого диплома 2010 року. Його карикатури публікувалися в багатьох періодичних виданнях України, зокрема й у славетному журналі «Перець».
Нанизування «на декілька ниток» - на чотири, шість, вісім, десять, дванадцять, чотирнадцять (здебільшого брали парну кількість) - характерний спосіб виконання українських народних бісерних оздоб XIX ст., а також значної частини виробів першої половини XX ст. Повсюдно відомими були два прийоми нанизування «на декілька ниток» - «у хрестик» і «сіточка», їх можна також поєднувати.
Виготовляти вироби з бісеру можна, застосовуючи різноманітні техніки, найпростішою з яких є набирання в разки. Саме так - набираючи на жилку чи нитку глиняні чи кам'яні намистини - робили первісні прикраси. І тепер намиста, набрані з кораликів зі скла, напівкоштовних чи коштовних каменів та інших матеріалів, є найпопулярнішим типом оздоб. Набирання в разки послужило основою для винайдення техніки нанизування, спеціально призначеної для роботи з дрібними кораликами (округлими та подовгастими), яка від початку та впродовж усього розвитку народної традиції виготовлення бісерних оздоб в Україні була найпоширенішою.
Бісер, себто дрібні намистинки зі скла, металу чи пластмаси, є унікальним матеріалом для творчості, несхожим за своїми художніми характеристиками на жоден инший. Він мас дзвінкий полиск, велику гаму забарвлень та багато гатунків. Широка палітра кольорів дозволяє отримувати з дрібних кораликів орнаментальні «полотна». Водночас, застосовуючи різні технічні прийоми, ці «полотна» можна ущільнювати або розріджувати, експериментуючи таким чином з розмірами та формою ажурних просвітів. Надається бісер і до вишивання на тканині...
У цьому розділі збираємо усю можливу інформацію про бісер і бісероплетіння.
Пропонуємо до уваги відео-школи знаних майстринь з бісероплетіння та вишивання бісером на тканині.
Полярник
— Тату, коли я виросту, то буду полярником.
— Дуже добре, синку.
— Я вже зараз хочу готуватись до цього.
— Як же?
— А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.(З народного)
Жартівливі віршики-веселинки Сергія Воскрекасенка про школу і не тільки (збірка "Веселинки")
У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала".
Видатні науковці України
Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ...
Розповідаємо про навчання онлайн завдяки новітнім технологіям у світі, разом вчимо мови, розповідаємо про досягнення та перемоги українських школярів на світових змаганнях та олімпіадах.
