Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
64. ЯК КОЛЕКТИВ СТАЄ ЗАСОБОМ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
Людина — невичерпне ціле (моральне, інтелектуальне, емоційне, естетичне, творче), і знайти форми розкриття, вираження, розвитку цього цілого тільки в одному колективі, через обмежені можливості організації відносин між членами цього колективу, — завдання нездійсненне. Так, первинний колектив класу не може бути єдиною формою об’єднання, в межах якого розв’язувалися б завдання всебічного розвитку особистості. В одного вихованця інтерес до вивчення математики, другий — захоплений біологією, третій — літературою, четвертий — технічною творчістю. У кожного, крім того, є ще одне або кілька захоплень: музика, малювання, різьба по дереву і т. д. У міру наближення до зрілості нахил, що розвивається в окремих вихованців, вимагає своєї діяльності, зовсім не схожої на діяльність інших.
Усю цю складність і багатогранність інтересів, захоплень, діяльності неможливо умістити в організаційні форми роботи первинного колективу. Вище вже йшла мова про те, що коли викладач стає вихователем, він неодмінно є центром колективу, в якому підлітків, юнаків, дівчат об’єднує спільність інтелектуальних інтересів. Науково-предметні гуртки — це одна з найбільш необхідних форм колективів, які забезпечують всебічний розвиток особистості, їх можна створювати вже з учнів VI—VII, а в окремих школах — там, де джерелом б’є багате інтелектуальне життя, можна включати в ці гуртки і п’ятикласників, четвертокласників. Як правило, ці колективи мають бути одновіковими. Це не виключає можливості спільної роботи в одному й тому самому науково-предметному гуртку семикласника і восьмикласника, восьмикласника і дев’ятикласника.
Крім інтересу до знань, науки, книги, у вихованців є й інші інтереси — трудові, творчі. Праця й творчість, пов’язана з працею,— дуже важлива сфера розвитку індивідуальних нахилів, здібностей, покликання. У нас в школі є гуртки трудової творчості — технічні, сільськогосподарські. Вони побудовані теж за віковим принципом, наприклад, є гурток юних механізаторів III — IV класів, юних механізаторів V—VI класів, юних радіотехніків VI—VIII класів, юних садівників І—II класів, юних садівників III—IV класів, юних селекціонерів V — VII класів, юних механізаторів VIII—Х класів та ін. У кожному гуртку — від 8—10 до 15—20 учнів. Це дуже стійкі об’єднання. Є шкільні гуртки, що існують уже понад двадцять років,— одні вихованці, попрацювавши в гуртку 2—3 роки, переходять у гурток старшого віку, інші приходять їм на зміну. Трудова творчість — такий же сильний інтерес, що об’єднує вихованців, як і інтелектуальна спільність.
Як науково-предметні, так і гуртки трудової творчості мають свою матеріальну базу. У предметних гуртках — Кімната Думки (або Кімната Книжки), де проходять найбагатші, найповніші години духовного життя вихованців, години спілкування з книжкою, години того, що К.Маркс називав грою інтелектуальних сил. У гуртків трудової творчості — це робочі кімнати, лабораторії і Кімната Справ — тут підлітки розв’язують трудові завдання (конструкторські, монтажні). Керівники науково-предметних гуртків — учителі; керівники гуртків трудової творчості — і вчителі, й учні старших класів. Це один з важливих моментів, що забезпечують принцип самодіяльності.
Є гуртки й іншого характеру — художньої самодіяльності, літературно-творчі, музичні, драматичні, художнього читання. Тут виявляються й розвиваються інтереси, які збагачують духовне життя особистості не тільки в естетичному, але й у моральному, емоційному, інтелектуальному відношеннях. Тут відбувається — наш педагогічний колектив у цьому твердо переконаний — одне з тих чутливих, ніжних доторкань до серця й розуму вихованців, без яких неможливе життя первинного колективу як духовної єдності. Нас дуже хвилює, якщо вихованець не виявляє себе активно в одному з таких колективів.
Ці колективи ми називаємо колективами художньої культури. Нам здається, що така назва найкраще виражає суть того, що відбувається в цих колективах. Гуртками художньої культури охоплюються навіть найменші школярі. У нас є два гуртки казки. У них по 15—20 дітей-першокласників. Керують гуртками учні старших класів. Діти приходять у Кімнату Казки, старші читають і розповідають цікаві казки. Малята інсценізують окремі народні казки. Найцікавіша для дітей форма роботи в цьому гуртку — складання нових казок.
Серед колективів художньої культури особливо велику цінність становить для нас дитячий ляльковий театр. У ньому беруть учать понад сорок вихованців початкових класів (цей колектив ділиться на три секції). Керують колективом учні старших класів.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Сто порад учителеві. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 566 - 568.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.