Публікації за тегом: Школа

Оповідання Ярослава Стельмаха: "Нахаба", "Санчата", "Конкурс пісні", "Як ми до Генки ходили", "Вабик", "Про козу", "День народження", "Санько-брехун".

Українські народні думи: "Козак Голота", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Маруся Богуславка", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Смерть козака бандуриста", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Іван Богун", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Буря на Чорному морі", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди). 

 

"Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать..."

(Тарас Шевченко)

Вірші про школу, останній дзвоник, вчителів, випускників та напутні слова для них читайте у цій поетичній добірочці.

 

"Сонечко встає, і в росі трава, 
Біля школи в нас зацвітають квіти, 
Вчителько моя, зоре світова, 
Де тебе питать, 
Де тебе зустріти? .."

(Андрій Малишко)

Українська дитяча поетеса світлана Гарбуз у своїх віршиках пояснює малятам, як потрібно поводитись вдома задля безпечного і комфортного життя усієї родини :  "Удома", "Не створюй безладу у своїй кімнаті", "Не псуй меблів", "Не стрибай з височини", "Навчись правильно вдягатися", "Удома не зчиняй галасливих ігор", "Не бався сірниками! Це - небезпечно!", "Не копирсайся в телевізорі та іншій техніці", "Не підходь до газової плити", "Не їж брудних овочів і фруктів", "Не розкидай гострих речей", "Не відчиняй дверей незнайомцям", "Не чіпай незнайомих речей", "Побачивши пожежу, поклич на допомогу", "Будь обережним із окропом", "Не бався і не стрибай у ліфті", "Не заходь до ліфта з незнайомцями".

 

Космічний телескоп Hubble зробив знімок Марса з рекордно близької відстані. На знімку видно хмари і полярні шапки Марса.

Чотири рядочки веселих віршиків Надія Репета написала на кожну букву абетки - про одну з професій, що можуть зацікавити як дітей, так і дорослих: "Аптекар", "Бондар", "Вівчар", "Гончар", "Ґонтар", "Друкар", "Екскурсовод", "Єгер", "Журналіст", "Золотар", "Годинникар", "Іконописець", "Їздовий", "ОліЙник", "Коваль", "Лялькар", "Миловар", "Носильник", "Окуліст", "Пекар", "Різьбяр", "Стельмах", "Ткач", "Учитель", "Фотограф", "Художник", "Цукерник", "Чоботар", "Шапкар", "Щіткар", "Ювелір", "Ягідник".

"У сьогоднішній переломний час для нашого суспільства, коли йде фізичне знищення нашого народу ворогом, не можна забувати про культурний геноцид, який часто більш підступний, бо непомітний. Але він є і щодня ми попадаємо під його вплив. І тільки вигравши культурну війну у наших головах, виборовши можливість для наступних поколінь стати розумними, освіченими, патріотично налаштованими громадянами, що пишаються своєю країною та мають власну гідність, забезпечимо мир і процвітання наступним поколінням. Фізичні негаразди, каліцтва, нестатки, звичайно, є першочерговим питанням на яке ми звертаємо увагу і зосереджуємо усі сили але не забуваймо про основу цих негараздів – збіднілість душ та дефіцит культури, освіти. Найважливіше у навчанні, вихованні дитини, залучення до читання – це приклад дорослих, сім`ї, оточення, залучення до читання у школі, відвідування бібліотек та заходів закладів культури, мода на читання через ЗМІ та інші засоби реклами культури та читання, що повинна забезпечити держава адже у неї тут особлива роль – дбати та підтримувати культурний та освітній розвиток задля гідного розвитку країни..." (Ірина Мацко)

Коротенькі дітячі віршики Анатолія Камінчука: "Азбука", "Світлячок", "Козлик і дощик", "В гостях у білочки", "Батьківщина", "Рідне слово", "Кобзар", "Дзвоники". 

У цій ілюстрованій художником Олександром Кошелем книжечці маленький читач познайомитья з цікавими птахами  та  тваринами,  а  також  прочитає маленькі віршики, які написав український поет Олександр Олесь.

 

 

Абетка — це те, з чого формується чудовий світ слова, а значить, — світ спілкування, світ поезії, світ пісні, світ прекрасного. Із звуків, спочатку нерозбірливих, потім чітких, починається й мова дитини. І, безумовно, настане час, коли вона відчує потребу дізнатися, як виглядають звуки, що їх чути навкруги. Отут, любі друзі, стане Вам у нагоді «Абетка» яку підготувало видавництво «Посередник». Написана вона була ще у 1944 році відомим українським поетом Олександром Олесем для свого маленького сина. Тому і називалася книжечка «Алфавіт віршами, писаними для сина». Сподіваємось ця ілюстрована книжечка дасть можливість діткам вивчити букви, нові слова і поняття. А зрозуміти їх допоможуть яскраві, веселі малюнки художника Тома Тарнавського.

 

"... Очевидно, що слова вчителя: поговоріть з ним, натисніть на нього, і кличте до відповідальності – марні. Запит батьків до психолога – підсильте його мотивацію – некоректний і теж марний. “Говорити” і трансформувати, як правило, потрібно щось у всій сімейній системі. Причому, безвідносно успішності в навчанні..." (Світлана Ройз)​

Google створив нову пошукову систему для дітей, що має назву "Kiddle". Новий «пошуковик» є аналогом традиційного варіанту Google. Проте, в ньому є фільтри, які не пропускають певні типи інформації. Так, шукаючи щось у всесвітній мережі за допомогою Kiddle, пошукова система змінює порядок лінків: перші три сторінки призначені тільки для дітей, а вже усі наступні посилання розраховані й на дорослого. Окрім того, при введені певних типів слів у пошук, Kiddle блокує пошуковий запит.

"Усе, що я раджу, треба знати тільки педагогові, і необов’язково знати вихованцям. Педагогічна обізнаність, педагогічна «освіченість» учнів приносить, як правило, не користь, а шкоду. Справа в тому, що однією з умов високої ефективності педагогічного впливу є обстановка ненавмисності цього впливу. Іншими словами, учневі не треба в кожну дану мить знати, що вчитель його виховує. Виховний намір має бути прихований обстановкою дружніх, невимушених взаємин. Чому людина не повинна знати, відчувати, що її виховують? Тому що справжнє виховання — це самовиховання. Треба створити таке спілкування вихователя й вихованців, щоб кожне слово, звернене до юного серця й розуму, пробуджувало внутрішні духовні сили, викликало внутрішню роботу розуму й серця, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення. Якщо ж людина на кожному кроці відчуває й розуміє, що її виховують,— здатність до самопізнання й самовдосконалення притупляється..." (Василь Сухомлинський)

"Найважливіший засіб відвернення лінощів — не повинно бути неробства й пустого проведення часу. Не повинно бути такого періоду в духовному житті людини, щоб вона нічого не створювала. Потворним у всіх відношеннях є те, що дорослі спеціально створюють умови для ледарства й неробства, називаючи це неробство дитячим літнім відпочинком. Відпочинок має бути тільки активним, являючи собою зміну характеру діяльності. З душного міста дітей треба вивозити в села, нехай вони тут, серед полів і лук, займаються посильною діяльністю, загартовують свої сили. Могутній засіб відвернення лінощів — обмеження бажань. З дитинства нехай людина на власному досвіді пізнає суть понять: не можна, треба, можна. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина себе обслуговувала. Людина нехай змалку зазнає труднощів, переборюючи їх напруженням фізичних і духовних сил. Злиття фізичних і вольових сил виховує працьовиту, вольову людину..." (Василь Сухомлинський)

"Кожна виховна бесіда має свою мету. Інколи мета — загальна, стосується всіх вихованців. Іноді бесіда проводиться для того, щоб подіяти на весь колектив, а особливо вплинути на окремого вихованця. Продумуючи духовне життя колективу, думки, почуття, поведінку окремих вихованців, накреслюючи зміст виховної бесіди, ви ніколи не повинні забувати, що головний ваш засіб впливу — слово, що ви доторкаєтесь до розуму й серця своїх вихованців словом. А слово може бути і могутнім, гострим, гарячим, може бути воно й кволим, немічним, безсилим,— усе залежить від однієї дуже важливої риси вашої бесіди — одухотвореності, натхнення. У виробленні переконаності, у спонуканні дітей, підлітків, юнаків і дівчат до самовиховання ваше натхнення — це свята святих виховання. Пам’ятайте, що ви передаєте в своєму слові вихованцеві не тільки вміст того, про що розповідаєте, але й частинку своєї душі..." (Василь Сухомлинський)

"Планування виховної роботи — це насамперед уявлення про ідеал виховання. Вихователь повинен уявляти, що має вийти з доставленої в його майстерню «брили мармуру». Від того, наскільки ясне це уявлення, залежить розуміння суті й необхідності планування виховної роботи... І загальніший план — на всі роки шкільного виховання, і конкретніший — на період роботи одною вихователя із своїми вихованцями — обидва ці плани якоюсь мірою є ідеалом, до якого прагне вихователь. На основі ідеалу треба планувати конкретну виховну роботу на більш обмежений період. На який саме період? Плануйте так, як вам зручніше: чи то на тиждень, чи то на місяць; у декого виходить непоганий план і на цілу чверть. Треба тільки завжди пам’ятати, що виховання — жива, рухлива справа, яка вічно змінюється й розвивається, і що вихованець ваш завжди в етані становлення. Планування виховної роботи на невеликий строк є ніби постійним, повсякденним звірянням того, що робиться щодня для досягнення ідеалу..." (Василь Сухомлинський)

"... Хочу порадити вам: володійте умами своїх вихованців. Немає сильнішого засобу підкорити волю свого вихованця, ніж підкорення його думок. Але владарювати над думками можна лише тоді, коли у вас багате, повнокровне життя в світі книжок. Найчутливіші, неповторно індивідуальні, норовливі, «бунтівливі», непокірні натури й характери при вмілому підході стають книголюбами. Підкорюйте їх книжками й розумом." (Василь Сухомлинський)

"...  Мудрість влади педагога — це насамперед його безмежна влада все розуміти. Пам’ятайте, що в дитини не буває умисного прагнення творити зло. Педагогічне неуцтво з того й починається, що вихователь приписує дитині це прагнення, вважаючи, що вона навмисне чинить погане. Прагнучи «підрубати корінь зла», вихователь рубає всі корені, і живі паростки дитинства засихають. Звинувачення в умисному злі, в лінощах, недбальстві, яких насправді немає, дитина переживає як велику несправедливість, це відштовхує її від учителя, вона втрачає довір’я до нього. Ламаючи дитячу довіру до вас, ви штовхаєте дитину на те, що вона починає захищатись непокірністю, умисним непослухом, прагненням робити все наперекір вашим вимогам. Пам’ятайте, що все це з’являється там, де дитяче довір’я до вас дало тріщину... Якщо дитина робить щось «не так», не допускайте «сильних», «вольових» засобів впливу на неї. Не допускайте, щоб у вашу складну лабораторію гуманізму увірвався стук кулака по столу й окрик. Нехай не приваблює вас перспектива побачити рухливого, сміхотливого, вічно невгамовного пустуна згаслим і приголомшеним, із сумними, погаслими очима, зігнутим і нещасним — погана це перспектива. Бережіть, як найвище благо, людську гордість, недоторканність особистої честі дитини..."(Василь Сухомлинський)